01. Кафедри
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
9 results
Search Results
Item Основні симптоми і синдроми при гіпертонічній хворобі і симптоматичних артеріальних гіпертензіях(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Вікторія Іванівна; Смирнова, Виктория Ивановна; Smyrnova, VictoriiaItem Апоптоз: сигнальні шляхи та значення при кардіометаболічній патології(2016) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, TetyanaУ науковому виданні представлено відомості щодо визначення, механізмів, сигнальних шляхів апоптозу. Висвітлено відмінності між некрозом та апоптозом. Підсумовано відомості щодо патогенетичного значення апоптозу при кардіальній патології. Наведено дані власного клінічного дослідження дистантних маркерів апоптозу у хворих на артеріальну гіпертензію. Проаналізовано літературні данні та данні власного дослідження апоптотичного каскаду у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім предіабетом та цукровим діабетом 2 типу. Видання призначено для науковців в області кардіології, терапії, загальної патології.Item Рівень урикемії та стан діастолічного наповнення лівого шлуночка у хворих із артеріальнною гіпертензією та ожирінням(2015-09) Гончарь, Олексій Володимирович; Гончарь, Алексей Владимирович; Honchar, Oleksii; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, TetyanaАктуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) зберігає свою роль в якості патофізіологічної основи кардіо- та цереброваскулярного континуума (De Rosa et al., 2010). Ризик раннього розвитку ускладнень АГ значно зростає при поєднанні з ожирінням у рамках метаболічного синдрому. Останніми роками широко обговорюється роль сечової кислоти в якості медіатора хронічного запалення, що опосередковує розвиток інсулінорезистентності ендотеліальної дисфункції, АГ, хронічної хвороби нирок. Показаний зв’язок гіперурикемії з розвитком хронічної систолічної серцевої недостатності та безсимптомної систолічної дисфункцієї лівого шлуночка (ЛШ). Мета. Дослідити зв’язок рівня урикемії з клінічною картиною і типом діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) на тлі ожиріння. Матеріали та методи. Обстежено 102 хворих на ГХ (44 чоловіки та 58 жінок) віком від 46 до 75 років зі збереженою систолічною функцією ЛШ. 1-у групу склали хворі без ожиріння (n = 32), 2-у - з ожирінням 1 ст. (N = 36), 3-ю - з ожирінням 2-3 ст. (N = 34). Всім хворим проводили комплексне ехокардіографічне обстеження з визначенням параметрів трансмітрального потоку і руху фіброзного кільця мітрального клапана. Наявність діастолічної дисфункції (ДД) визначали відповідно до рекомендацій Асоціації кардіологів України (2012). Статистичний аналіз проводили з використанням критерію Манна-Уїтні, коефіцієнта кореляції Спірмена. Результати представлені як Me (LQ; UQ). Результати. Рівень урикемії серед пацієнтів 1-ї групи склав 313,2 (282,0; 374,0) мкмоль/л, 2-ї - 374,4 (321,0; 399,0), р = 0,029, 3-ї - 356,6 (317,0; 390,0), р = 0,023. При аналізі стану наповнення ЛШ діастолічна дисфункція І типу була виявлена у 13 (40,6%) хворих 1-ї групи, 23 (63,9%), р = 0,035 - 2-ї і 21 (61,8%) - 3-ї, p = 0,045; ІІ типу - у 2 (6,3%), 7 (19,4%), р = 0,057 і 6 (17,6%), p = 0,081. Рівень сечової кислоти сироватки крові серед групи хворих без порушень діастолічної функції ЛШ склав 279,0 (264,0; 289,4) мкмоль/л, з діастолічною дисфункцією І типу - 364,3 (310,0; 404,7), р = 0,001, з діастолічною дисфункцією ІІ типу - 372,0 (360,0; 406,5), р = 0,001. Рівень сечової кислоти більше за 300 мкмоль/л свідчив про наявність діастолічної дисфункції ЛШ з чутливістю 90,1% та специфічністю 52,1% незалежно від статі. У хворих без порушень наповнення ЛШ рівень урикемії достовірно (p <0,05) корелював з діастолічним (R = +0,76), і середнім АТ (R = +0,69). Приєднання діастолічної дисфункції І або ІІ типу нівелювало цей зв'язок; при цьому в підгрупі пацієнтів з нормальною масою тіла рівень урикемії не мав достовірних кореляцій, у хворих же з ожирінням з'являлася значуща зв'язок з відношенням «окружність талії/окружність стегон» (R = +0,43), масою міокарда (R = +0, 48) та індексом маси міокарда ЛШ (R = +0,44). У хворих із псевдонормальним типом наповнення ЛШ звертали на себе увагу відсутні у пацієнтів з діастолічною дисфункцією І типу сильні негативні зв'язку рівня урикемії з часом изоволюмического скорочення (R = -0,84), індексом Теі (R = -0,92) і швидкістю пізньодіастолічного руху фіброзного кільця мітрального клапана (R = -0,83). Висновки. Клінічне значення високих рівнів сечової кислоти крові у хворих на гіпертонічну хворобу залежить від характеру фонових патофізіологічних умов фукнціонірованія серця. Так, за відсутності порушень наповнення ЛШ рівень урикемії опосередковано відображав якість контролю артеріальної гіпертензії. Розвиток діастоличної дисфункції І типу асоціювався зі зникненням цього зв'язку на тлі вираженого підвищення рівню урикемії; концентрація сечової кислоти більше за 300 мкмоль/л високочутливо (90,1%) свідчила про наявність діастолічних порушень. Приєднання рестриктивного компонента у хворих з діастолічною дисфункцією ЛШ ІІ типу характеризувалося високою цінністю рівня урикемії в якості маркера пізньодіастолічних порушень наповнення ЛШ.Item Інтерлейкінемія, артеріальна гіпертензія, що асоційована з предіабетом та цукровим діабетом 2 типу: фокус на гендерні відмінності(2014) Ashcheulova, Tetyana; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Абдель Нур, Абдель Нур; Сайєд, Муджахід АббвсМетою нашого дослідження було вивчення плазматичної активності прозапального цитокіну – інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) та протизапального цитокіну – інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у взаємозв’язку з параметрами вуглеводного і ліпідного метаболізму у пацієнтів на артеріальну гіпертензію (АГ) з супутнім предіабетом чи цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2 типу) залежно від статі. Обстежено 104 хворих на АГ, серед них 45 чоловіків (43,3 %) та 59 жінок (56,7 %) віком від 32 до 80 років. Антропометричні вимірювання включали: зріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії. Оцінювали ліпідний та вуглеводний профіль: глюкоза, інсулін, HbAc1 натще та після перорального тесту толерантності до глюкози, який не проводили пацієнтам з супутнім ЦД 2 типу. Рівень ІЛ-18 та ІЛ-10 визначали імуноферментним методом. Пацієнтів розділили на групи залежно від стану глікемічного профілю: 1 група (38,5%) хворі на АГ без порушень вуглеводного метаболізму; 2 група (32,7 %) хворі на АГ з наявністю предіабету; 3 група (28,8 %) хворі на АГ з ЦД 2 типу, а також всередині кожної групи на підгрупи залежно від статі хворих. Отримано дані щодо залучення імунозапальної активації до глюкометаболічних порушень у хворих на АГ, про що свідчило зростання плазматичної активності ІЛ-18 у хворих на АГ з супутнім предіабетом та ЦД 2 типу і достовірні взаємозв’язки між концентрацією ІЛ-18 та показниками вуглеводного обміну. Встановлено, що наявність коморбідного АГ предіабету асоціюється з найвищим імунозапальним, глюкометаболічним та атерогенним ризиком, що підкреслює діагностичне та прогностичне значення предіабету у якості маркеру високого кардіометаболічного ризику. Відзначено підвищення вмісту протизапального цитокіну ІЛ-10 у хворих на АГ з предіабетом, може розглядатися як протективна реакція з метою пригнічення активності протизапальних цитокінів. Зниження вмісту ІЛ-10 у хворих на АГ з ЦД 2 типу та наявність взаємозв’язків між його рівнем та параметрами вуглеводного обміну може підтверджувати патогенетичний зв’язок між низькою концентрацією ІЛ-10 та розвитком ЦД 2 типу. Виявлено гендерні відмінності активності інтерлейкінів у хворих на АГ залежно від наявності супутнього предіабету та ЦД 2 типу. З’ясовано переважну прозапальну активацію у жінок хворих на АГ без глюкометаболічних порушень та з наявністю супутнього предіабету порівняно з чоловіками. При коморбідному перебігу АГ та ЦД 2 типу спостерігалася зворотна тенденція, тобто у чоловіків виявлено достовірно вищу імунозапальну активацію в порівнянні з жінками.Item Коморбідний перебіг цукрового діабету 2 типу та артеріальної гіпертензії: особливості біомаркерів імунозапальної відповіді у пацієнтів похилого віку(2014-05-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Абдель Нур, Абдель Нур; Ковальова, Ольга МиколаївнаItem Частота кардіометаболічних факторів ризику у хворих на артеріальну гіпертензію похилого віку(2014-05-27) Ковальова, Ольга Миколаївна; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Сайєд, Муджахід АббасItem Фенотип гіпертригліцеридемічної талії у хворих на артеріальну гіпертензію: акцент на глюкометаболічний профіль та активність інтерлейкінів(2014) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, Tetyana; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Сайєд, Муджахід АббасМета дослідження - вивчення параметрів глікемічного та ліпідного профілю, рівня прозапального цитокіну - інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) та протизапального цитокіну - інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) залежно наявності фенотипу гіпертригліцеридемічної талії та статі хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Матеріали і методи. Обстежено 104 пацієнта на АГ, яким було проведено загально-клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження. Хворих було розділено на групи: 1 група – хворі з нормальною окружністю талії (ОТ) (< 90 см у чоловіків та < 85 см у жінок) та підвищеним плазматичним рівнем тригліцеридів (ТГ) (≥ 1,7 ммоль/л); 2 група - хворі з підвищеною ОТ та нормальним рівнем ТГ в плазмі крові; 3 група - хворі з підвищеною величиною ОТ та підвищеним рівнем ТГ, тобто з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії. Результати. Нами виявлено, що пацієнти на АГ з наявністю фенотипу гіпертригліцеридемічної талії характеризувалися найбільш неблагоприємним глюкометаболічним та атерогенним профілем. Встановлено гіперактивацію прозапальної ланки імунної відповіді у хворих на АГ з фенотипом гіпертригліцеридемічної талії, про що свідчило достовірне зростання циркулюючого рівня прозапального цитокіну – ІЛ-18 та показника співвідношення ІЛ-18/ІЛ-10. Нами з’ясовано гедерні відмінності у рівні цитокінової активації, а саме більш виражену імунозапальну активацію у жінок порівняно з чоловіками хворими на АГ. Висновки. Фенотип гіпертригліцеридемічної талії є простим маркером для ідентифікації осіб з високим кардіометаболічним та атерогенним ризиком. Визначення наявності фенотипу гіпертригліцеридемічної талії може також бути використано у якості скринінгового підходу до попередження розвитку цукрового діабету 2 типу.Item Прогностически значимые маркеры формирования и прогрессирования артериальной гипертензии(2013) Амбросова, Татьяна Николаевна; Ковалева, Ольга Николаевна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Смирнова, Виктория Ивановна; Демиденко, Анна ВалерьевнаИзучение активности гормоноподобных субстанций (adipose derived hormones), синтезирующихся жировой тканью – адипокинов, связано с тем, что ученые рассматривают адипокины возможными звеньями в цепи патогенеза формирования и прогрессирования глюкометаболических и липидных нарушений. Нарушения углеводного и липидного обменов наиболее часто ассоциированы с развитием артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, ожирения, сахарного диабета 2 типа. Цель работы - выделение прогностических маркеров формирования и прогрессирования артериальной гипертензии (АГ) с использованием многофакторного дискриминантного анализа.Item Влияние ингибитора активатора плазминогена-1 на кардиометаболические маркеры у пациентов при коморбидности артериальной гипертензии и ожирения(2013-04) Амбросова, Татьяна Николаевна; Ковалева, Ольга Николаевна; Ащеулова, Татьяна ВадимовнаВ статті наведено огляд та представлені дані клінічного дослідження щодо діагностичної ролі інігібітора активатора-плазміногена-1 на формування глюкометаболічних, ліпідних та адипокінових порушень у хворих при коморбідності артеріальної гіпертензії та ожиріння.