Рівень урикемії та стан діастолічного наповнення лівого шлуночка у хворих із артеріальнною гіпертензією та ожирінням
No Thumbnail Available
Date
2015-09
Authors
Гончарь, Олексій Володимирович
Гончарь, Алексей Владимирович
Honchar, Oleksii
Ащеулова, Тетяна Вадимівна
Ащеулова, Татьяна Вадимовна
Ashcheulova, Tetyana
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) зберігає свою роль в якості патофізіологічної основи кардіо- та цереброваскулярного континуума (De Rosa et al., 2010). Ризик раннього розвитку ускладнень АГ значно зростає при поєднанні з ожирінням у рамках метаболічного синдрому. Останніми роками широко обговорюється роль сечової кислоти в якості медіатора хронічного запалення, що опосередковує розвиток інсулінорезистентності ендотеліальної дисфункції, АГ, хронічної хвороби нирок. Показаний зв’язок гіперурикемії з розвитком хронічної систолічної серцевої недостатності та безсимптомної систолічної дисфункцієї лівого шлуночка (ЛШ).
Мета. Дослідити зв’язок рівня урикемії з клінічною картиною і типом діастолічного наповнення ЛШ у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) на тлі ожиріння.
Матеріали та методи. Обстежено 102 хворих на ГХ (44 чоловіки та 58 жінок) віком від 46 до 75 років зі збереженою систолічною функцією ЛШ. 1-у групу склали хворі без ожиріння (n = 32), 2-у - з ожирінням 1 ст. (N = 36), 3-ю - з ожирінням 2-3 ст. (N = 34). Всім хворим проводили комплексне ехокардіографічне обстеження з визначенням параметрів трансмітрального потоку і руху фіброзного кільця мітрального клапана. Наявність діастолічної дисфункції (ДД) визначали відповідно до рекомендацій Асоціації кардіологів України (2012). Статистичний аналіз проводили з використанням критерію Манна-Уїтні, коефіцієнта кореляції Спірмена. Результати представлені як Me (LQ; UQ).
Результати. Рівень урикемії серед пацієнтів 1-ї групи склав 313,2 (282,0; 374,0) мкмоль/л, 2-ї - 374,4 (321,0; 399,0), р = 0,029, 3-ї - 356,6 (317,0; 390,0), р = 0,023. При аналізі стану наповнення ЛШ діастолічна дисфункція І типу була виявлена у 13 (40,6%) хворих 1-ї групи, 23 (63,9%), р = 0,035 - 2-ї і 21 (61,8%) - 3-ї, p = 0,045; ІІ типу - у 2 (6,3%), 7 (19,4%), р = 0,057 і 6 (17,6%), p = 0,081. Рівень сечової кислоти сироватки крові серед групи хворих без порушень діастолічної функції ЛШ склав 279,0 (264,0; 289,4) мкмоль/л, з діастолічною дисфункцією І типу - 364,3 (310,0; 404,7), р = 0,001, з діастолічною дисфункцією ІІ типу - 372,0 (360,0; 406,5), р = 0,001. Рівень сечової кислоти більше за 300 мкмоль/л свідчив про наявність діастолічної дисфункції ЛШ з чутливістю 90,1% та специфічністю 52,1% незалежно від статі. У хворих без порушень наповнення ЛШ рівень урикемії достовірно (p <0,05) корелював з діастолічним (R = +0,76), і середнім АТ (R = +0,69). Приєднання діастолічної дисфункції І або ІІ типу нівелювало цей зв'язок; при цьому в підгрупі пацієнтів з нормальною масою тіла рівень урикемії не мав достовірних кореляцій, у хворих же з ожирінням з'являлася значуща зв'язок з відношенням «окружність талії/окружність стегон» (R = +0,43), масою міокарда (R = +0, 48) та індексом маси міокарда ЛШ (R = +0,44). У хворих із псевдонормальним типом наповнення ЛШ звертали на себе увагу відсутні у пацієнтів з діастолічною дисфункцією І типу сильні негативні зв'язку рівня урикемії з часом изоволюмического скорочення (R = -0,84), індексом Теі (R = -0,92) і швидкістю пізньодіастолічного руху фіброзного кільця мітрального клапана (R = -0,83).
Висновки. Клінічне значення високих рівнів сечової кислоти крові у хворих на гіпертонічну хворобу залежить від характеру фонових патофізіологічних умов фукнціонірованія серця. Так, за відсутності порушень наповнення ЛШ рівень урикемії опосередковано відображав якість контролю артеріальної гіпертензії. Розвиток діастоличної дисфункції І типу асоціювався зі зникненням цього зв'язку на тлі вираженого підвищення рівню урикемії; концентрація сечової кислоти більше за 300 мкмоль/л високочутливо (90,1%) свідчила про наявність діастолічних порушень. Приєднання рестриктивного компонента у хворих з діастолічною дисфункцією ЛШ ІІ типу характеризувалося високою цінністю рівня урикемії в якості маркера пізньодіастолічних порушень наповнення ЛШ.
Description
Keywords
артеріальна гіпертензія, ожиріння, діастолічна дисфункція, гіперурикемія
Citation
Гончарь О. В. Рівень урикемії та стан діастолічного наповнення лівого шлуночка у хворих із артеріальнною гіпертензією та ожирінням / О. В. Гончарь, Т. В. Ащеулова // Український кардіологічний журнал. – 2015. – Додаток № 1 : ХVІ Національний конгрес кардіологів України, 23–25 вересня 2015 р. : матеріали конгресу. – С. 67–68.