Інтерлейкінемія, артеріальна гіпертензія, що асоційована з предіабетом та цукровим діабетом 2 типу: фокус на гендерні відмінності
No Thumbnail Available
Files
Date
2014
Authors
Ashcheulova, Tetyana
Ащеулова, Тетяна Вадимівна
Ащеулова, Татьяна Вадимовна
Ковальова, Ольга Миколаївна
Абдель Нур, Абдель Нур
Сайєд, Муджахід Аббвс
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Метою нашого дослідження було вивчення плазматичної активності прозапального цитокіну – інтерлейкіну-18 (ІЛ-18) та протизапального цитокіну – інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) у взаємозв’язку з параметрами вуглеводного і ліпідного метаболізму у пацієнтів на артеріальну гіпертензію (АГ) з супутнім предіабетом чи цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2 типу) залежно від статі.
Обстежено 104 хворих на АГ, серед них 45 чоловіків (43,3 %) та 59 жінок (56,7 %) віком від 32 до 80 років. Антропометричні вимірювання включали: зріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії. Оцінювали ліпідний та вуглеводний профіль: глюкоза, інсулін, HbAc1 натще та після перорального тесту толерантності до глюкози, який не проводили пацієнтам з супутнім ЦД 2 типу. Рівень ІЛ-18 та ІЛ-10 визначали імуноферментним методом.
Пацієнтів розділили на групи залежно від стану глікемічного профілю: 1 група (38,5%) хворі на АГ без порушень вуглеводного метаболізму; 2 група (32,7 %) хворі на АГ з наявністю предіабету; 3 група (28,8 %) хворі на АГ з ЦД 2 типу, а також всередині кожної групи на підгрупи залежно від статі хворих.
Отримано дані щодо залучення імунозапальної активації до глюкометаболічних порушень у хворих на АГ, про що свідчило зростання плазматичної активності ІЛ-18 у хворих на АГ з супутнім предіабетом та ЦД 2 типу і достовірні взаємозв’язки між концентрацією ІЛ-18 та показниками вуглеводного обміну. Встановлено, що наявність коморбідного АГ предіабету асоціюється з найвищим імунозапальним, глюкометаболічним та атерогенним ризиком, що підкреслює діагностичне та прогностичне значення предіабету у якості маркеру високого кардіометаболічного ризику. Відзначено підвищення вмісту протизапального цитокіну ІЛ-10 у хворих на АГ з предіабетом, може розглядатися як протективна реакція з метою пригнічення активності протизапальних цитокінів. Зниження вмісту ІЛ-10 у хворих на АГ з ЦД 2 типу та наявність взаємозв’язків між його рівнем та параметрами вуглеводного обміну може підтверджувати патогенетичний зв’язок між низькою концентрацією ІЛ-10 та розвитком ЦД 2 типу. Виявлено гендерні відмінності активності інтерлейкінів у хворих на АГ залежно від наявності супутнього предіабету та ЦД 2 типу. З’ясовано переважну прозапальну активацію у жінок хворих на АГ без глюкометаболічних порушень та з наявністю супутнього предіабету порівняно з чоловіками. При коморбідному перебігу АГ та ЦД 2 типу спостерігалася зворотна тенденція, тобто у чоловіків виявлено достовірно вищу імунозапальну активацію в порівнянні з жінками.
Description
Keywords
артеріальна гіпертензія, предіабет, інтерлейкін-18, інтерлейкін-10, цукровий діабет 2 типу, стать
Citation
Інтерлейкінемія, артеріальна гіпертензія, що асоційована з предіабетом та цукровим діабетом 2 типу: фокус на гендерні відмінності / Т. В. Ащеулова, О. М. Ковальова, М. А. Сайєд, А. Н. Абдель Нур // Український кардіологічний журнал. – 2014. – № 6. – С. 46–53.