Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31733
Browse
7 results
Search Results
Publication Ефективність превентивних методів та їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів(Планета-Принт, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичПрогнозування і профілактика передчасних пологів є значною проблемою сучасного акушерства. Перспективним є використання ультразвукової цервікометрії та індексу плацентарного ангіоґенезу для прогонозування передчасних пологів. Метою роботи було вивчення ефективності використання серкляжу, песарію, інтравагінального прогестерону або їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів. Усього було обстежено 292 вагітні. Іх було розподілено на кілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та рівня співвідношення між плацентарним фактором росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подібною тирозинкіназою (sFlt-1). До I групи були віднесені жінки з негативним результатом скринінгу. У інших групах були жінки з «короткою» шийкою та порушеним ангіоґенезом у плаценті. У ІІ групі спостерігалися жінки, яким проводили серкляж. У ІІІ групі — вводили песарій; ІV групі призначали інтравагінальний прогестерон; у V використовували серкляж і песарій; а у VІ — серкляж і прогестерон інтравагінально. Вагітність завершилася терміновими пологами у 159 пацієнток, а передчасно народили 133 жінки. Серед пацієнток, які мали позитивні результати скринінгу на невиношування, застосування превентивних заходів або їх комбінацій мало досить рівні результати. Проте найбільшу ефективність продемонструвало застосування прогестерону та цервікального серкляжу. Деякими обмеженнями в цій роботі були невеликий обсяг вибірки та відсутність інформації про використання антикоагулянтних, дезагрегантних і токолітичних засобів у обстежених жінок.Publication Патогенетичне обгрунтування методів профілактики передчасних пологів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичВивчення патогенезу передчасних пологів – одне з важливих завдань сучасного акушерства. Це дозволяє розробити науково-обгрунтовану програму прогнозування та профілактики цього ускладнення вагітності. Метою роботи було вивчення показників імунної системи та обміну речовин сполучної тканини у жінок з передчасними пологами. Матеріали та методи. Було обстежено 227 вагітних жінок, 190 з яких мали клінічні ознаки загрози передчасних пологів. До I групи залучено 48 жінок з загозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Було проведено вивчення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій, вміст метаболітів сполучної тканини у крові обстежених. Результати та обговорення. У жінок I групи по відношенню до жінок III групи відмічалось вірогідне (р<0,001) зниження в крові відносного рівня CD3+-маркера Т-лімфоцитів у середньому на 23 %, що дозволяє припустити наявність імунодефіциту та розглядати як стресову реакцію організму. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28-36 тижнів (II група) відносний рівень у крові CD3+, навпаки, незначно, але вірогідно (р=0,014) збільшувався по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності в середньому на 13 %. Суттєве зниження імунорегуляторного індексу у жінок I групи пов’язано з пригніченням Т-хелперної складової та підкреслює наявність імуносупресії Т-клітинного типу. Зниження індексу у жінок II групи відбувалося на користь цитотоксичних Т-лімфоцитів. Висновки. Проведена робота підтверджує думку Р. Ромеро про роль імунного «відторгнення» у ІІІ триместрі, пов’язаного з несумісністю матері та плода за системою HLA. У жінок I групи при порівнянні з жінками III групи спостерігалося більш виражене підвищення в сироватці крові вільного оксипроліну – маркеру розпаду колагену, ніж зв’язаного оксипроліну – маркеру синтезу колагену. У жінок II групи також спостерігається одночасне збільшення рівня двох фракцій оксипроліну, але більш виражене для білковозв’язаної фракції. Це дає змогу вважати, що порушення обміну основних речовин сполучної тканини призводить до руйнування колагенового матриксу шийки матки та її вкорочення. Проведені дослідження дають змогу вважати, що для профілактики недостатності обтураторної функції шийки матки у ІІ триместрі на тлі порушень метаболізму в сполучній тканині слід застосовувати серкляж або песарій. Використання прогестерону є доцільним з позицій профілактики синдрома «короткої шийки», а також можливого імуносупресорного ефекта останнього. Встановлені ознаки аутоімунних процесів потребують проведення скринінга на антифосфоліпідний синдром та призначеня, у разі його підтвердження, антикоагулянтів.Publication Підвищення ефективності прогнозування передчасних пологів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023-05-03) Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичРезюме. Порушення плацентації певним чином відіграють важливу роль у патогенезі великих акушерських синдромів. Тому привертає увагу можливість застосування біохімічних показників рівня плацентарного фактору росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подібної тирозинкінази (sFlt-1) для прогнозування передчасних пологів. Метою роботи була розробка критеріїв прогнозування передчасних пологів на підставі сумісного використання ультразвукової цервікометрії та концентрації PlGF і sFlt-1. Матеріали та методи. Усього було обстежено 227 вагітних жінок, у 190 з яких відбулися передчасні пологи. До I групи залучено 48 жінок з загрозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Усім залученим до роботи пацієнткам у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію на апараті Voluson 730 (GE Healthcare, USA), а також вивчали концентрацію у сироватці крові PlGF та sFlt-1 методом електрохмілюмінісцентного імуноаналізу за допомогою аналізатора Cobas e411 (Roche diagnostics, Швейцарія). Результати. У ході дослідження виявлено вірогідне (р < 0,001) зниження в сироватці крові усередненої концентрації PlGF на 65 % на тлі підвищення рівня sFlt-1 на 93 % у жінок з перериванням вагітності в ранні терміни – 23–27 тижнів (I група) по відношенню до жінок з неускладненою вагітністю. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28–36 тижнів (II група) спостерігалась аналогічна тенденція змін: рівень PlGF вірогідно (р = 0,014) знижувався в середньому на 68 % по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності. У жінок I групи значення співвідношення sFlt-1/PlGF перевищували (р < 0,001) значення пацієнток III групи в 14 разів. Але ще більш виражений дисбаланс ангіогенних факторів спостерігався у жінок II групи – в середньому в 16 разів. Для прогнозування передчасних пологів було використано два основних маркера: вкорочення шийки матки за даними ультразвукової цервікометрії менше 30 мм, а також співвідношення sFlt-1/PlGF більше 50 ум. од. Відношення шансів (ВШ) передчасних пологів у разі використання лише довжини шийки матки складало 34,133 (95 % довірчий інтервал – 12,308–94,660). ВШ у разі комбінованого використання даних цервікометрії та показників ангіогенезу було 148,750 (95 % довірчий інтервал – 33,243–665,593). Висновки. Використання додаткового біохімічного маркеру значно підвищило точність прогнозування передчасних пологів.Publication Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"(Publishing House Professional Event, 2023-04-31) Лахно, Ігор Вікторович; Коровай, Сергій ВікторовичМета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р<0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода.Publication Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів(Trilist, 2023-04-25) Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор Вікторович; Грищенко, Ольга; Дроговоз, Катерина; Блажко, Юлія; Луцький, АндрійМета дослідження: вивчення можливостей застосування маткової активності та показників акцелерацій (AC) і децелерацій (DC) для моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода у жінок із загрозою передчасних пологів (ПП). Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 292 вагітні. Усім учасницям дослідження у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію. Жінок було розподілено на три групи: ІІІ (основна) група – 124 вагітні з «короткою шийкою», за якими спостерігали в динаміці та вивчали маткову активність і показники АС/DC у плода на 26, 32 і 38 тижнях вагітності, а також під час пологів; ІІ група – 112 жінок, в яких у вказані терміни вагітності вивчали лише показники АС/DC плода, а в пологах проводили традиційну кардіотокографію; I група – 56 вагітних із нормальними показниками цервікометрії. Результати. Чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП становила в основній групі відповідно 97,30% і 94,74%. Діагностична точність при використанні маткової активності за даними неінвазивної ЕКГ плода – 96,18%. У групі порівняння чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП були значно нижчими і становили відповідно 89,29% і 87,80%. Діагностична точність склала 88,41%. У 26 тижнів у пацієнток всіх клінічних груп значення AC/DC були низькими. Проте в подальшому найбільший рівень AC/DC був визначений у жінок І групи. У пацієнток із загрозою ПП показники AC/DC були знижені в порівнянні з контролем (р < 0,05). Чутливість і специфічність діагнозу дистресу плода в разі використання показників АС/DC склали відповідно 91,67% і 99,12%. Діагностична точність тесту складала 98,41%. У групі порівняння чутливість становила 77,78%, а специфічність – 89,22%. Діагностична точність інтранатальної кадіотокографії склала 86,82%. Висновки. Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода.Publication Актуальні питання прогнозування і профілактики передчасних пологів(Медексперт, 2020-01-16) Лахно, Ігор Вікторович; Коровай, Сергій ВікторовичПередчасні пологи (ПП) - значна проблема сучасної медицини. Дуже важливими аспектами її вирішення є їхнє прогнозування та профілактика. Сьогодні серед великої кількості біофізичних і біохімічних маркерів передчасних пологів найбільшу популярність мають дані ультразвукової цервікометрії (УЗЦМ). Відомо, що "синдром короткої шийки" матки не є еквівалентом істміко-цервікальної недостатності. Існуючі стратегії використання превентивних комбінацій розраховані лише на наявність збільшеного ризику ПП. Тому питання розроблення диференційованого підходу до окремого або сукупного використання препаратів прогестерону, акушерського песарію або серкляжу не є вирішеним. До цього слід додати, що у більшості практичних рекомендацій, які базуються на принципах доказової медицини, немає відмінностей щодо можливого патогенезу ПП. Слід визначати терапевтичну стратегію на тлі використання превентивних комбінацій з урахуванням протипоказань з боку матері або плода. УЗЦМ і біохімічні маркери, особливо у разі їхнього комбінованого використання, покращують ідентифікацію пацієнток із ризиком ПП у порівнянні з ізольованим застосуванням клінічних ознак. Серед існуючих біохімічних предикторів ПП найкращим є показник плодового фібронектину. Проте прогностична цінність цього тесту, як і фосфорильованого транспортного білка інсуліноподібного фактора росту за їхнього окремого використання, є обмеженою. У вагітних із довжиною шийки матки - 1,5 і 3 см рекомендовано використовувати аналіз на плацентарний альфа-мікроглобулін-1. Уведення кортикостероїдів слід проводити лише, коли ризик передчасних пологів підтверджено даними цервікометрії та тестом на плацентарний альфа-мікроглобулін-1 (існує високий ризик ПП протягом 7 днів). У пацієнток з істміко-цервікальною недостатністю слід проводити елективний серкляж до 16 тиж вагітності. За наявності "короткої шийки" матки та відсутності обтяжливих даних анамнезу тактика повинна бути індивідуалізована. Ефективність застосування серкляжу або песарію не доведено. Починати необхідно з інтравагінального введення прогестерону. Спостереження за пацієнткою (цервікометрія у динаміці) надасть можливість підібрати ефективний метод: серкляж або песарій і вагінальний прогестерон. У разі прогресуючого вкорочення шийки матки у II триместрі доцільно проводити ургентний серкляж. За наявності неспроможності шва на шийці матки можливе додаткове введення песарію. У жінок із багатоплідною вагітністю не існує доказів ефективності використання елективного серкляжу або песарію. Проте можливе застосування екстреного серкляжу, песарію у комбінації з вагінальним прогестероном або монотерапії вагінальним прогестероном.Передчасні пологи (ПП) - значна проблема сучасної медицини. Дуже важливими аспектами її вирішення є їхнє прогнозування та профілактика. Сьогодні серед великої кількості біофізичних і біохімічних маркерів передчасних пологів найбільшу популярність мають дані ультразвукової цервікометрії (УЗЦМ). Відомо, що "синдром короткої шийки" матки не є еквівалентом істміко-цервікальної недостатності. Існуючі стратегії використання превентивних комбінацій розраховані лише на наявність збільшеного ризику ПП. Тому питання розроблення диференційованого підходу до окремого або сукупного використання препаратів прогестерону, акушерського песарію або серкляжу не є вирішеним. До цього слід додати, що у більшості практичних рекомендацій, які базуються на принципах доказової медицини, немає відмінностей щодо можливого патогенезу ПП. Слід визначати терапевтичну стратегію на тлі використання превентивних комбінацій з урахуванням протипоказань з боку матері або плода. УЗЦМ і біохімічні маркери, особливо у разі їхнього комбінованого використання, покращують ідентифікацію пацієнток із ризиком ПП у порівнянні з ізольованим застосуванням клінічних ознак. Серед існуючих біохімічних предикторів ПП найкращим є показник плодового фібронектину. Проте прогностична цінність цього тесту, як і фосфорильованого транспортного білка інсуліноподібного фактора росту за їхнього окремого використання, є обмеженою. У вагітних із довжиною шийки матки - 1,5 і 3 см рекомендовано використовувати аналіз на плацентарний альфа-мікроглобулін-1. Уведення кортикостероїдів слід проводити лише, коли ризик передчасних пологів підтверджено даними цервікометрії та тестом на плацентарний альфа-мікроглобулін-1 (існує високий ризик ПП протягом 7 днів). У пацієнток з істміко-цервікальною недостатністю слід проводити елективний серкляж до 16 тиж вагітності. За наявності "короткої шийки" матки та відсутності обтяжливих даних анамнезу тактика повинна бути індивідуалізована. Ефективність застосування серкляжу або песарію не доведено. Починати необхідно з інтравагінального введення прогестерону. Спостереження за пацієнткою (цервікометрія у динаміці) надасть можливість підібрати ефективний метод: серкляж або песарій і вагінальний прогестерон. У разі прогресуючого вкорочення шийки матки у II триместрі доцільно проводити ургентний серкляж. За наявності неспроможності шва на шийці матки можливе додаткове введення песарію. У жінок із багатоплідною вагітністю не існує доказів ефективності використання елективного серкляжу або песарію. Проте можливе застосування екстреного серкляжу, песарію у комбінації з вагінальним прогестероном або монотерапії вагінальним прогестероном.Publication Абдомінальна гістеректомія та якість післяопераційного відновлення: акцент на знеболенні(ГО "Українська асоціація регіонарної анecтезії та терапії болю", 2023-04-24) Лахно, Ігор Вікторович; Коровай, Сергій Вікторович; Железняков, Олександр; Новікова, ОльгаГістеректомія є розповсюдженим оперативним втручанням у гінекологічній практиці. Відкрита абдомінальна гістеректомія супровожується значною альгогенною аферентною імпульсацією з ділянки оперативного втручання. Отже, пошук ефективних методів протидії післяопераційному болю є досить актуальним. У статті проаналізовано сучасні підходи до попереджувального (доопераційного) застосування ненаркотичних засобів для надійного контролю болю. Дані літератури дають змогу вважати, що сумісне використання парацетамолу, декскетопрофену, налбуфіну, а також ропівакаїну або бупівакаїну дозволяє реалізувати концепцію мультимодальної аналгезії й оптимізувати процес відновлення після операції. Наведено клінічний випадок як приклад використання зазначеної STEP-UP-аналгезії післяопераційного періоду у пацієнтки з надмірною вагою, варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і обтяженим септичним шоком анамнезом. Проведений огляд літератури та власний досвід авторів свідчать про значний потенціал мультимодального знеболення після абдомінальної гістеректомії