Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"

Abstract

Мета дослідження: вивчення коефіцієнтів акцелерацій (AC) та децелерацій (DC) у жінок з синдромом «короткої шийки». Матеріали та методи. Усього було обстежено 292 вагітні. Їх було розподілено на декілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та методів профілактики передчасних пологів. До I групи увійшли жінки з нормальними даними цервікометрії. В інші групи були включені жінки з «короткою» шийкою матки. У ІІ групі спостерігали жінок, яким проводили серкляж; у ІІІ групі – вводили песарій; у ІV групі – призначали інтравагінальний прогестерон; у V групі – використовували серкляж і песарій; а у VІ групі – серкляж та прогестерон інтравагінально. Результати. Рівень передчасних пологів становив 2,1%, 10,9%, 8,9%, 9,3%, 6,9% і 7,5% у жінок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VI груп відповідно (р<0,05 за критерієм χ2 порівняно з жінками з нормальними даними цервікометрії). Значення коефіцієнтів AC/DC у 26 тиж гестації були низькими та не відрізнялися по групах. У подальшому значення показників AC/DC у жінок із вкороченням шийки матки дорівнювали контрольним лише у ІІІ і VI групах. Привертає на себе увагу факт значного зниження відносного ризику дистресу плода у жінок, які отримували інтравагінальний прогестерон у формі монотерапії або додатково до цервікального серкляжу. Отже, нормалізація показників AC/DC у вагітних з синдромом «короткої шийки» під впливом прогестерону відображала повноцінний розвиток нервової регуляції, що сприяло зменшенню рівня дистресу плода. Заключення. У пацієнток з синдромом «короткої шийки» відзначали зниження рівня показників AC/DC, що відображало погіршення процесів автономної нервової регуляції гемодинаміки плода. Це супровожувалося підвищеним рівнем дистресу плода. Використання інтравагінального прогестерону сприяло нормалізації показників AC/DC та зниженню відносного ризику дистресу плода.