Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/177
Browse
99 results
Search Results
Item Ознаки субклінічного ураження сонних артерій у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію(2020) Волік, Марія Сергіївна; Volik, Mariia; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, TetyanaItem Безсимптомне ураження органів мішеней як додатковий детермінант загального серцево-судинного ризику при артеріальній гіпертензії(2019-03-01) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Амбросова, Тетяна МиколаївнаУ статті представлено аналітичний огляд прогностичної значимості діагностики безсимптомного ураження органів мішеней при артеріальні гіпертензії в контексті більш детального визначення серцево-судинного ризику. Представлено основні інструментальні та функціональні проби для діагностики субклінічних стадій ураження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії та визначена їх прогностична значимість для основних кардіоваскулярних подій.Item Основні симптоми і синдроми при гіпертонічній хворобі і симптоматичних артеріальних гіпертензіях(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Вікторія Іванівна; Смирнова, Виктория Ивановна; Smyrnova, VictoriiaItem Вплив фіксованої комбінації інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту та діуретика на рівень інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертезію(Ліки України плюс, 2017-09-28) Смирнова, Вікторія Іванівна; Демиденко, Ганна ВалеріївнаВплив фіксованої комбінації інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту та діуретика на рівень інсулінорезистентності у хворих на артеріальну гіпертезіюItem Ефективність застосування розувастатину при дисліпідемії у хворих на артеріальну гіпертензію(Донецький національний медичний університет, 2017-05-10) Смирнова, Вікторія Іванівна; Шпетна, Анастасія Андріївна; Мірошниченко, Ірина ВіталіївнаМета : оцінити ефективність застосування розувастатину при дисліпідемії у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Матеріал і методи. Обстежено 55 хворих АГ ІІІ ст., в віці від 40 до 74 років (чоловіків - 25, жінок – 30), САТ – 175,6±2,4 мм рт. ст., ДАТ – 112,7±2,3 мм рт. ст., ІМТ – 28,5±1,7 кг/м2. Палять – 19 пацієнтів. 82,5% хворих малибільше 3факторівризику, при оцінці яких за таблицею SCORE десятирічний ризик фатального результату захворювання був ≥5%. Всі хворі приймали розувастатин в дозі 20мг на добу одноразово протягом 4 тижнів на фоні традиційної гіпотензивної терапії (β- блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію) і гіполіпідемічна дієта. Ефективність терапії розувастатином оцінювали за динамікою показників ліпідного спектра крові: загального холестерину (ЗХС), ліпопротеїнів низької і високої щільності (ЛПНЩ і ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ) в порівнянні з початковими показниками. Результати. На фоні лікування розувастатином протягом 4 тижнів відзначається зниження показників ОХС з 9,6±1,3 до 4,1±0,9 ммоль/л (р<0,05) і ЛПНЩ з 4,78±0,58 до 3,02±0,40 (р<0,05). Зареєстровано підвищення показників ЛПВЩ з 0,84±0,42 до 1,36±0,28 (р<0,05). Зниження рівня ТГ з 2,02±0,9 до 1,44±0,26 не було статистичної достовірним (р>0,05). Розувастатин добре переносився хворими. Побічних ефектів і ускладнень на фоні прийому препарату не відзначалося. Висновок. Терапія розувастатином в дозі 20мг на добу протягом 4 тижнів покращує показники ліпідного спектру. Препарат добре переноситься, і може бути рекомендований як ефективний засіб для корегування дисліпідемії у хворих на АГ з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень.Item Вплив етілметілгідроксіпірідину сукцинату на жировий обмін у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з ожирінням(Сумський державний університет, 2017-04-20) Смирнова, Вікторія Іванівна; Матвєєв, Сергій Олександрович; Яковлєва, Катерина ВолодимирівнаМета: вивчити вплив Етілметілгідроксіпірідину сукцинату у хворих на артеріальну гіпертензію(АГ), асоційовану з ожирінням. Матеріали та методи: у дослідженні приймали участь 44 чоловіка з артеріальною гіпертензією у віці 35-45 років. Середня маса тіла пацієнтів - 102,3 ± 14,7 кг, індекс маси тіла (ІМТ) - 37,2 ± 2,7, тривалість ожиріння - 6 років. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу виявлено у 18 хворих, порушення толерантності до глюкози (ПТГ) - у 22 хворих. У всіх пацієнтів діагностовано АГ, тривалість якої становила в середньому 5 років. У 15 обстежених – I Ступені АГ, у 25 – II Ступені АГ. Пацієнти були розділені на 2 групи. В першу групу (n = 20) увійшли хворі, які отримували гіпотензивну терапію (Еналапріл 10-20 мг / добу) і Метморфін в дозі 1,5-2,0 г / доб, у другій групі (n = 22) пацієнти додатково брали Етілметілгідроксіпірідину сукцинат в добовій дозі 100 мг в / в струменево. Обстеження хворих проводилося до і через 4 тижні зазначеної терапії. Визначали рівень загального холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ) і холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (колориметричний ферментативний метод). Рівень інших фракцій ХС і коефіцієнт атерогенності (КА) - розрахунковим методом. Результати: у 2 групі статистично значущим виявилося зниження загального холестерину (з 6,9 ± 0,55 до 5,2 ± 0,54 ммоль / л), тригліцеридів (з 2,8 ± 0,44 до 1,3 ± 0, 75 ммоль / л) (р ≤ 0,05); тенденція до зниження ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності та підвищення ЛПВЩ у порівнянні з пацієнтами 1-ї групи (р≥0,05). Висновки: застосування Етілметілгідроксіпірідину сукцинату в комплексній терапії АГ, асоційованою з ожирінням , сприяє зниженню холестерину і тригліцеридів крові, поліпшенню ендотеліальної функції у хворих.Item Прихильність пацієнток на артеріальну гіпертензію у поєднанні з надлишкової масою тіла до антигіпертензивної терапії індопамідом(Донецький національний медичний університет, 2017-05-10) Смирнова, Вікторія Іванівна; Малюченко, Анастасія Юріївна; Якименко, Ірина ВікрорівнаМета: оцінити ефективність гіпотензивної терапії препаратом індопамідом, а також прихильність до неї у осіб жіночої статі з гіпертонічною хворобою (ГХ) у поєднанні з надлишковою масою тіла та порушеннями вуглеводного обміну. Матеріал і методи: була обстежена 41 жінка у віці 39-65 років з ГХ І та ІІст., абдомінальнім ожирінням, дисліпідемією та порушеннями вуглеводного обміну. У 20 пацієнток – цукровий діабет (ЦД) 2типу, у 21 пацієнтки - порушення толерантності до глюкози (ПТГ). Як антигіпертензивний препарат призначався індапамід -1,5 мг на добу, як у монотерапії, так і в режимі комбінованої антигіпертензивної терапії. Динаміку АТ, оцінку терапії паціентками, їх прихильність до лікування фіксували напередодні виписки (через 2-3 тижні), через 3 місяці та 1 рік (40 пацієнток). Подальше опитуванная пaціенток було здiйснено у телефонному режімi за спецiально розробленим опитувальником. Результати. У всіх пацієнток антигіпертензивна терапія призвела до зниження артеріального тиску. Під час пребування у стаціонарі цільовий рівень АТ (≤130 / 80мм рт.ст.) було досягнуто у 27 пацієнток. Через 3 місяці -АТ ≤130 / 80 мм рт.ст., як при офісному вимірюванні,так і за данними щоденників самоконтролювиявлено у 37 пацієнток. Через 1 рік терапію продовжували всі опитані пацієнтки, крім однієї. Виявлено підтримання АТ на цільовому рівнi,висока прихильність і добра переносимість терапії. Пацієнтки оцінили ефективність антигіпертензивної терапії як «високу», режим прийому індопаміду як «дуже зручний». Відзначено поліпшення емоційного фону, що пов'язано з досягненням цільового рівня артеріального тиску при зручному режимі лікування. Висновки. Антигіпертензивна терапія індопамідом призводить до досягнення і збереження протягом тривалого часу цільових цифр АТ. Пiдтверджена зручність данної терапії та висока прихильність на етапі амбулаторного лікування.Item Ефективність терапії локреном при артеріальній гіпертонії(Донецький національний медичний університет, 2017-05-10) Смирнова, Вікторія Іванівна; Фетісова, Марина Олегівна; Долгова, Т.С.Мета: оцінити ефективність і переносимість локрена (бетаксолол) у терапії хворих на артеріальну гіпертонію. Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилися 36 пацієнтів (16 жінок і 20 чоловіків у віці від 45 до 68 років) з артеріальною гіпертонією 1-3 ступеня. У19 обстежених була виявлена ішемічна хвороба сердца. Всі хворі отримували терапію локреном в дозі 20мг 1 раз на добу протягом 9-27 днів. При необхідностідо складу терапії включалися діуретики, нітрати та ацетилсаліцилова кислота. Ефективність проводимої терапії оцінювали задинамікоюартеріального тиску (систолічногоі діастолічного) і клінічнихсимптомів. Результати. В процесі лікування вдалося стабілізувати перебіг артеріальної гіпертонії і домогтися зменшення показників артеріального тиску увсіх обстежених пацієнтів. Систолічний артеріальний тиск знизився з 160,7 ± 5,2до 125,2 ± 5,2мм рт. ст. (Р <0,05), діастолічний - з 102,0 ± 1,7 до82,1 ± 1,4мм рт. ст. (Р <0,05). Частота серцевих скорочень зменшилася в середньому на 17,1 ± 2,8 у хвилину.Необхідно зазначити, що ступінь зменьшення частоти пульсувиявилася прямо пропорційна величині вихідноїчастоти серцевих скорочень. Суб'єктивно 30 з 36пацієнтів відзначали поліпшення самопочуття. Побічних ефектів, які вимагали б відміну препарату, у пропроцесі проведеної терапії зареєстровано не було. Висновки. Терапія локреном при артеріальній гіпертоніі добре переноситься, дозволяє домогтися кліничного поліпшення, стабілізує систолічний тадіастолічний артеріальний тиск.Item Частота артеріальної гіпертензії,що зустрічається у хворих на ревматоїдний артрит у постменопаузі(Сумський державний університет, 2017-04-20) Смирнова, Вікторія Іванівна; Мосіна, Наталія Георгіївна; Тяжлова, Наталія МиколаївнаМета: вивчити особливості артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) у постменопаузі. Матеріали та методи:обстежено 53 хворих жіночої статі у віці 55,4±3,4 років з достовірним діагнозом РА, які відповідають до критеріїв ACR (1987). В залежності від форми РА були виділені 2 групи пацієнтів: до І-ої групи увійшли жінки з переважним ураженням суглобів(n=12, вік 53,4±3,9 років ),до ІІ-ої з системними проявами РА (n=41, вік 55,4±3,4 років).Вибрані групи були порівняні за клініко-лабораторними проявами РА і базісної терапії. АГ була діагностовано відповідно до критеріїв ВНОК (2004 рік). Дані обстеження отримані на основі аналіза амбулаторних карток пацієнтів, що були на огляді у кардіолога. Результати: синдром АГ було виявлено у абсолютної більшості хворих на РА – 47 пацієнток, що складає 81,5% від загальної кількості обстежуваних , при цьому у 8(11%) з них синдром АГ було виявлено уперше. Обтяжена спадковість за ранньою серцево – судинною патологією відмічена у 13 хворих (24,5%) , у тому числі по АГ у 10 (18,8%). При аналізі синдрому АГ в залежності від форми РА встановлено,що у хворих ІІ-ої групи АГ зустрічається достовірно частіше, ніж у хворих І-ої групи – 39 (95,2%) і 7 (58,3%) осіб відповідно. Висновки: синдром АГ у хворих РА жіночої статі у фізіологічній постменопаузі зареєстровано у більшості випадків та зустрічається достовірно частіше за наявності системних проявів РА. Можна зробити припущення, що висока частота АГ є наслідком прийому нестероїдних протизапальних засобів та глюкокортикоїдів.Item Метаболічні порушення у жінок з артеріальною гіпертензією та методи медикаментозної корекції(2017-06-09) Питецька, Наталя Іванівна