Частота артеріальної гіпертензії,що зустрічається у хворих на ревматоїдний артрит у постменопаузі

Abstract

Мета: вивчити особливості артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) у постменопаузі. Матеріали та методи:обстежено 53 хворих жіночої статі у віці 55,4±3,4 років з достовірним діагнозом РА, які відповідають до критеріїв ACR (1987). В залежності від форми РА були виділені 2 групи пацієнтів: до І-ої групи увійшли жінки з переважним ураженням суглобів(n=12, вік 53,4±3,9 років ),до ІІ-ої з системними проявами РА (n=41, вік 55,4±3,4 років).Вибрані групи були порівняні за клініко-лабораторними проявами РА і базісної терапії. АГ була діагностовано відповідно до критеріїв ВНОК (2004 рік). Дані обстеження отримані на основі аналіза амбулаторних карток пацієнтів, що були на огляді у кардіолога. Результати: синдром АГ було виявлено у абсолютної більшості хворих на РА – 47 пацієнток, що складає 81,5% від загальної кількості обстежуваних , при цьому у 8(11%) з них синдром АГ було виявлено уперше. Обтяжена спадковість за ранньою серцево – судинною патологією відмічена у 13 хворих (24,5%) , у тому числі по АГ у 10 (18,8%). При аналізі синдрому АГ в залежності від форми РА встановлено,що у хворих ІІ-ої групи АГ зустрічається достовірно частіше, ніж у хворих І-ої групи – 39 (95,2%) і 7 (58,3%) осіб відповідно. Висновки: синдром АГ у хворих РА жіночої статі у фізіологічній постменопаузі зареєстровано у більшості випадків та зустрічається достовірно частіше за наявності системних проявів РА. Можна зробити припущення, що висока частота АГ є наслідком прийому нестероїдних протизапальних засобів та глюкокортикоїдів.