Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/177
Browse
195 results
Search Results
Item Основные методы обследования больных в клинике внутренних болезней. Часть 1 : практикум(2017) Ashcheulova, Tetyana; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковальова, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Виктория Ивановна; Смирнова, Вікторія Іванівна; Смирнова, Вікторія Іванівна; Смирнова, Виктория Ивановна; Smyrnova, Victoriia; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Герасимчук, Нина Николаевна; Gerasimchuk, Nina; Sytina, Irina; Ситіна, Ірина ВасилівнаПрактикум по пропедевтике внутренней медицины. Часть 1. «Основные методы обследования больных в клинике внутренних болезней»Item Практикум з курсу "Сестринська справа у терапевтичному стаціонарі"(ХНМУ, 2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Ситіна, Ірина Василівна; Сытина, Ирина ВасильевнаItem Аналіз сечі, функціональні проби(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Латогуз, Юрій Іванович; Латогуз, Юрий Иванович; Latohuz, JuriiItem Основні клініко-лабораторні й інструментальні методи обстеження нирок(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Латогуз, Юрій Іванович; Латогуз, Юрий Иванович; Latohuz, JuriiItem Основні симптоми та синдроми при захворюваннях нирок – гострому та хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Латогуз, Юрій Іванович; Латогуз, Юрий Иванович; Latohuz, JuriiItem Надбані вади серця: мітральні та аортальні(2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковальова, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Герасимчук, Нина Николаевна; Gerasimchuk, NinaItem Serum chemerin and renal dysfunction in hypertensive patients with obesity(2018) Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Honchar, Oleksii; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Kovalyova, Olga; Иванченко, Светлана Владимировна; Іванченко, Світлана Володимирівна; Ivanchenko, SvitlanaItem Left ventricular diastolic function in patients with hypertensive kidney disease and obesity(2018) Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Honchar, Oleksii; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, Tetyana; Kovalyova, Olga; Ковальова, Ольга Миколаївна; Ковалева, Ольга Николаевна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Ambrosova, Tetyana; Matyash, Nataliia; Матяш, Наталья Михайловна; Матяш, Наталія МихайлівнаItem Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 та дисфункція міокарда лівого шлуночку у хворих на гіпертонічну хворобу ускладнену хронічною серцевою недостатністю(ХНМУ, 2018-04-18) Кожем'яка, Ганна Вадимівна; Ковальова, Ольга МиколаївнаВ Україні було зареєстровано 788214 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в 2015 році. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є серйозним ускладненням ГХ, що призводить до розвитку серцево-судинних катастроф. ХСН виникає внаслідок ремоделювання міокарда лівого шлуночку (ЛШ), що супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером якого є остеопонтін. На ремоделювання міокарда також впливає гіперпродукція цитокінів. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відповідає за аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між концентрацією остеопонтіну, ІЛ-15 сироватки крові, ремоделюванням і зміною функції ЛШ серця у хворих ГХ, ускладненою хронічною серцевою недостатністю. Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 хворих на ГХ, ускладнену ХСН. Першу клінічну групу склали 44 хворих на ГХ з супутньою СН І ст., другу, – 64 хворих на ГХ з супутньою СН ІІА-Б ст. Контрольну групу склали 12 практично здорових людей. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, ІЛ-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Концентрація плазматичного рівня остеопонтіну зростала при приєднанні ХСН і досягала достовірно найбільших значень у пацієнтів з СН ІІ А-Б ст. Рівень ІЛ-15 у плазмі крові не показав такої залежності. Коефіцієнти кореляції між параметрами ехокардіографії та плазматичнем рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 продемонстрували низьку силу кореляційних взаємозв'язків рівня остеопонтіну і ІЛ-15 з абсолютною і відносною товщиною стінок ЛШ, його лінійними розмірами, фракцією викиду ЛШ та розрахунковими показниками маси міокарду. Між вмістом остеопонтіну в плазмі крові та піком Е' визначена негативна кореляція середньої сили (r=-0,049) (р>0,05). Між остеопонтіном та Е/Е' і спостерігається пряма кореляція середньої сили (r = 0,500), (р>0,05). Висновки. У хворих на ГХ ускладнену ХСН визначений достовірно вищий плазматичний рівень остеопонтіну, що досягає максимальних значень у хворих з СН ІІ ст. Рівень ІЛ-15 не залежить від наявості і вираженості СН у таких хворих. Збільшення плазматичного рівня остеопонтіну у хворих на ГХ асоціюється з відносно несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню і в пізню діастолу, проявленням чого є негативний зв'язок остеопонтіна із значеннями піку Е, і позитивний - з відношенням Е/Е'. Встановлений взаємозв'язок концентрації остеопонтіну в сироватці крові з функціональними змінами міокарду у хворих на ГХ в поєднанні з ХСН, дає можливість визнати важливість ролі даного маркера фіброзу в ремоделюванні міокарда і вираженості СН.Item Онкостатин М в патогенезі цукрового діабету 2 типу та предіабету у хворих на гіпертонічну хворобу(ХНМУ, 2018) Кочубей, Оксана Анатольевна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Kochubiei, Oksana; Ashcheulova, Tetyana; Асщеулова, Татьяна Вадимовна; Асщеулова, Тетяна Вадимівна; Ковальова, Ольга МиколаївнаНещодавно відкритий онкостатин М належить до сімейства прозапального цитокіну – інтерлейкіну 6 (ІЛ 6). Онкостатин М внаслідок плейотропних ефектів відіграє ключову роль у багатьох фізіологічних та патофізіологічних процесах, що включають запалення, кровоутворення, тканинні реконструкції Мета: визначення плазматичного рівню онкостатину М у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від наявності у них супутнього предіабету або цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. Було обстежено 64 пацієнти у віці від 40 до 69 років. Всім хворим було проведено комплексне клінічне обстеження з визначенням показників вуглеводного обміну – глюкози венозної крові натще, пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ), глікозилірований гемоглобін (HbA1с), інсулін натще та через 2 години після ПГТТ. Концентрацію глюкози в плазмі крові натще та після ПГТТ встановлювали за допомогою ферментативного методу. Визначення концентрації інсуліну натще та після ПГТТ проведено з використанням набору реактивів DRG® Інсулін, (DRG Instruments GmbH, Німеччина). Для визначення рівню онкостатину М був застосований імуноферментний метод. Статистичний аналіз проводили методом непараметричної статистики. Результати представлені у вигляді Ме (Q25-Q75), де Ме – медіана (50-й процентіль), Q25 і Q75 – 25-й і 75-й процентілі. Результати. Хворі на ГХ були розподілені на 2 групи залежно від порушень вуглеводного обміну. У 1 групу включено 34 хворих ГХ з предіабетом, 2 групу склали 30 хворих ГХ з супутнім ЦД 2 типу. Пацієнти 1 групи характеризувалися наступним показниками глікемічного профілю: глюкоза натще 5,55 (5,55-6,13) ммоль/л, глюкоза через 2 години після ПГТТ 7,35 (7,02-8.00) ммоль/л, інсулін натще 24,16 (11,08-26,67) мкОД/мл, інсулін через 2 години після ПГТТ 72,34 (60,82-80,29) мкОД/мл, HbA1с 5,90 (5,20-7,10) %, НОMA – ІР 5,99 (2,34-7,99). Концентрації онкостатину М 25,65 (17,65-30,65) пкг/мл достовірно відрізнялась від показників 2 групи (р <0,001). Показники глікемічного профілю пацієнтів 2 групи: глюкоза натще 6,76 (5,56-7,00) ммоль/л, інсулін натще 24,16 (19,57-27,97) мкОД/мл, HbA1с 7,57 (6,10-9,20) %, НОMA – ІР 7,58 (4,89-9,32). Рівень онкостатину М склав 10,45 (9,16-11,34) пкг/мл. Виявлено достовірні розбіжності між групами за такими показниками, як рівень глюкози та інсуліну натще, рівень HbA1с статистично достовірно відрізнявся, набував максимального значення у хворих ГХ та ЦД 2 типу та знижувався у хворих ГХ з предіабетом, (p<0,001). Виявлені достовірні кореляційні зв'язки між онкостатином М та рівнем глюкози натще (R=0,35; р<0,05), а також між вмістом онкостатину М та інсуліну після ПГТТ (R=-0,34; р<0,05) в групі хворих ГХ з предіабетом. Висновки. Рівень онкостатину М виявився підвищений у хворих на гіпертонічну хворобу з предіабетом порівняно з хворими на гіпертонічну хворобу у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. Зменшення рівня онкостатину М у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу можливо пояснюється з одного боку подвійними ефектами сімейства ІЛ-6, представники якого чи сприяють розвитку ІР, чи навпаки покращують чутливість тканин до дії інсуліну.