16. Автореферати дисертацій
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/706
Browse
4 results
Search Results
Item Динаміка апоптоз-опосередкованих та імунозапальних факторів при лікуванні хронічної серцевої недостатності бета-адреноблокаторами(2007) Мозгова, Юлія МиколаївнаАвтореферат відображує дисертацію, присвячену вивченню процесів активації апоптоз-опосередкованих факторів, про- та протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка та порівняльному впливу терапії в-адреноблокаторами (БАБ) на перебіг ХСН. Доведено, що прогресування ХСН супроводжується підвищенням активності прозапальних цитокінів (фактора некрозу пухлини-б, інтерлейкіну-1в), С-реактивного протеїну та зниженням рівня протизапального цитокіну (інтерлейкіну-4). При II та III ФК ХСН головним шляхом реалізації процесу “програмованої клітинної смерті” є система “трансдюсер-рецептор”. При IV ФК ХСН процес активації апоптозу реалізується рецепторним і безрецепторним шляхами. Карведилол і бісопролол впливають на перебіг ХСН та сприяють зменшенню концентрації трансдюсера екзогенного шляху активації системного апоптозу (sCD95). Карведилол, порівняно з бісопрололом, більшою мірою сприяє регресу патологічного ремоделювання міокарда, зниженню сироваткових рівнів фактора некрозу пухлини-б і С-реактивного протеїну.Item Еритропоетин, метаболізм заліза та цитокіни при анемії у хворих з хронічною серцевою недостатністю(2010) Ринчак, Петро ІвановичДисертація присвячена рішенню актуальної задачі – уточненню структури анемічного синдрому, ролі дефіциту заліза в порушеннях клініко-гемодинамічного статусу і якості життя, зв'язки порушень обміну феритину і еритропоетину з медіаторами неспецифічного запалення (ФНП-α, ІЛ-1β) по мірі прогресування ХСН та наростання ступеня тяжкості анемії, оптимізації терапії.Item Лейкотрієн С4, імунозапальні маркери та оксидативний стрес при гострій серцевій недостатності(2011) Золотайкіна, Вікторія ІгорівнаДисертація присвячена дослідженню рівней ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ та показників ОС при гострій серцевій недостатності, оптимізаціі лікування ГСН включенням в стандартну терапію водорозчинної форми інгібітору 5-ЛО кверцетину. При всіх клінічних варіантах ГСН (ГДСН, ГГСН, ГЛШН) визначалося збільшення рівня ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ, найбільш виражене при ГЛШН і систолічній дисфункції міокарда. Найбільші значення МДА, ДК, ЦП, каталази визначалися при ГЛШН і зниженій інотропній функції міокарда, ступінь активації процесів пероксидації переважала над збільшенням утворення ферментів АОС. При ГЛШН виявлені найбільш високі показники ремоделювання міокарда, низька ФВ, переважно рестриктивний тип діастолічної дисфункції. При ГДСН і ГГСН показники гемодинаміки, відрізняючись від контролю, ще перебували в межах загальноприйнятих норм (за винятком підвищення ІММЛШ), діастолічна дисфункція при ГГСН характеризувалася типом порушення релаксації, при ГДСН − сполученням типів порушеної релаксації й псевдонормальним. Лікування ГСН традиційною терапією із включенням кверцетину супроводжувалося більш вираженим зниженням рівнів ФНП-α, ЛТС4, МДА, ДК, збільшенням активності каталази, що реалізувалося в більше істотній зміні структури й функції міокарда, клінічного статусу, особливо у хворих із систолічною дисфункцією міокарда.Item Імунозапальні аспекти патогенезу професійоного бронхіту у поєднанні з артеріальною гіпертензією(ХГМУ, 2007) Калмиков, Олексій Олексійович; Калмыков, Алексей Алексеевич; Kalmykov, OleksiyДисертація присвячена вивченню імунного гомеостазу та цитокінової системи при професійному бронхіті (ПБ) у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) і визначенню ролі імунного запалення у розвитку і прогресуванні поєднаної патології. З’ясовано особливості клінічного перебігу ПБ в залежності від наявності супутньої АГ та професії обстежених осіб. Встановлено вплив захворювання на якість життя робочих пилових професій машинобудування. Доведено, що одним із механізмів формування клінічних проявів ПБ є дисбаланс в імунній системі, який полягав у помірному пригніченні неспецифічної (активності фагоцитозу, НСТ, натуральних кілерів CD16) і клітинної (зниження Т-лімфоцитів CD3, підвищення показника РГМЛ) ланок імунітету на фоні активації гуморальної (підвищення рівнів IgM, IgG), а в цитокіновій ланці підвищенням вмісту ФНПα, ІЛ-4 і зниженням ІФНγ. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії та більш вираженим дисбалансом у системі цитокінів. Імунозапальні зміни також пов’язані з умовами праці і, в свою чергу, визначають особливості клінічних проявів ПБ у різних професійних групах.