У дисертації викладено результати клініко-лабораторного обстеження хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу та вивчення стану мікробіоценозу товстої кишки. Виявлена наявність порушень мікробної екології кишечника у 100% обстежених. Встановлено вірогідний зв’язок між тяжкістю сальмонельозної інфекції та пригнічення біфідо-, лактобактерій, E. coli з нормальною ферментативною активністю, збільшенням кількості E. coli з гемолітичними властивостями, стафілококів і грибів роду Candida. Показана можливість використання тесту на визначення протеолітичної активності супернатантів фекалій для експрес-виявлення порушень у мікрофлорі кишечника при сальмонельозах та для оцінки ефективності проведеної терапії з урахуванням змін мікробіоценозу. Побічні реакції антимікробних препаратів і відсутність нормалізації мікрофлори кишечника в 51,5% зумовлюють збереження клінічної симптоматики в періоді ранньої реконвалесценції. Встановлено, що комплексна терапія сальмонельозу з використанням ерикану супроводжується швидшим зникненням діарейного, інтоксикаційного і больового синдромів, забезпечує повну елімінацію збудника при збереженні нормальної мікрофлори товстої кишки.
