Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/151
Browse
91 results
Search Results
Item Вплив інсулінорезистентності на розвиток онкологічних захворювань(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Ємельяненко, Єлизавета Романівна; Орлова, Марина Валентинівна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаОнкологічні захворювання є одним з найважчих тягарів захворювань у світі. На розвиток цих захворювань впливає безліч факторів, таких як стреси, паління, порушення харчування. Одним з найважливіших факторів є інсулінорезистентність. Як відомо, інсулін є потужним мітогеном і фактором виживання практично для всіх типів клітин, підвищення його в крові може служити пусковим механізмом розвитку онкологичної патології. За даними літератури з 2010 по 2019 рік смертність від раку через високий індекс маси тіла (ІМТ) зросла на 35%Item Особливості застосування імунотерапії при лейкемії(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Мальцева, Катерина ЄвгенівнаЛейкемія є групою небезпечних для життя злоякісних захворювань кровотворної системи, які характеризуються збільшенням кількості клональних лейкоцитів у кістковому мозку та/або в периферичній крові/тканині з подальшим порушенням нормального кровотворення та руйнуванням органів. Лейкемія класифікується за чотирма основними типами, а саме: гострий лімфолейкоз (ГЛЛ), гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ), хронічний лімфобластний лейкоз (ХЛЛ) і хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ), згідно з походженням клітин і стадією зупинки їх дозрівання. Лейкемія вражає людей будь-якого віку. Різні форми захворювання пов’язані з різним віковим розподілом: ГЛЛ найчастіше спостерігається у дітей і рідко діагностується у дорослих, тоді як ГМЛ менш поширений у дітей, але частіше діагностується у літніх людей. ГМЛ є найпоширенішим гострим лейкозом у дорослих. ХМЛ рідко зустрічається у маленьких дітей, ХЛЛ майже виключно діагностується у людей старше 40 років, із середнім віком на момент встановлення діагнозу старше 70 років . Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин, імунотерапія, вважається найефективнішим методом лікування хворих на лейкемію, однак деякі небажані ефекти обмежують їх застосування та позитивний результат. Основою лікування різних типів лейкемії, особливо ГМЛ, все ще є хіміотерапія, яка в основному не змінилася протягом останніх чотирьох десятиліть, а конкретні методи лікування та їх результати варіюються залежно від віку пацієнта, супутніх захворювань. Але нещодавно кілька проривів в імунотерапії продемонстрували потенціал до викорінення хіміорезистентних стовбурових клітин та забезпечення довгострокової ремісії захворювання, що може дозволити вирішити головні проблеми, що виникають при застосуванні хіміотерапії.Item Вплив ожиріння на розвиток сечокам’яної хвороби(el-conf.com.ua, 2024-03-29) Бобро, Лілія Миколаївна; Рзаєва, Айтадж Акіф кизи; Ахмаіді, МалікаОжиріння та надмірна вага є двома найбільш серйозними проблемами охорони здоров'я, поширеність яких в останні роки зростає. При цьому було виявлено кілька ускладнень, які серйозно впливають на стан здоров'я пацієнтів. Нині абдомі-нальне ожиріння досягло стадії епідемії і є важливою проблемою для органів охорони здоров'я в усьому світі. Епідеміологічні дослідження показали, що ризик сечокам'яної хвороби збільшу-ється зі зростанням індексу маси тіла. Метаболічний синдром (МС) і цукровий діабет (ЦД) пов'язані зі збільшенням захворюваності на сечокам'яну хворобу.Item Постковідний синдром як актуальна проблема сьогодення(sci-conf.com.ua, 2024-01-22) Гудімова, Катерина Вадимівна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаПостковідним синдромом називають наслідки перенесеної коронавірусної хвороби, за яких у пацієнта зберігається патологічний стан, але його збудник в організмі не виявляється. Є припущення, що SARS-CoV-2 як збудник COVID-19 може тривалий час перебувати в організмі, як і інші коронавіруси. Постковідний синдром спостерігають у приблизно 20% людей, що перехворіли на COVID-19. Оскільки постковідний синдром зустрічається часто і може впливати майже на будь-яку систему організму, дуже важливим є слідкувати за новою інформацією стосовно цього синдрому.Item Складність технологій та взаєморозуміння як фактори зниження ефективності телемедицини серед паліативних пацієнтів дорослого та похилого віку(sci-conf.com.ua, 2024-02-26) Остапенко, Катерина Андріївна; Овчаренко, Карина Валеріївна; Бобро, Лілія МиколаївнаСтаття досліджує застосування телемедицини у сфері паліативного догляду для осіб похилого та дорослого віку. Аналізуються технологічні виклики, такі як технологічна неосвіченість та технічні проблеми, а також проблеми взаєморозуміння, які можуть обмежувати ефективність використання телемедичних засобів в даній галузі. Зокрема, висвітлюється недостатність досліджень, спрямованих на розуміння пацієнтами екзистенційних та духовних аспектів, емоцій та благополуччя через телемедицину. Відмічається важливість розробки технологій, що враховують потреби користувачів та враховують особливості використання телемедицини у паліативному догляді.Item Особливості взаємозв’язку між бронхіальною астмою та цукровим діабетом(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Гуманець, Карина РоманівнаУ роботі наводяться результати аналізу наукової літератури, яка присвячена вивченню питань коморбідного перебігу бронхіальної астми і цукрового діабету. Показано, що двосторонній зв’язок між БА та ЦД добре встановлений, але майбутні дослідження повинні зосередитися на визначенні та інтерпретації основних механізмів, що зв’язують цукровий діабет і астму. Також доведено, що складна взаємодія між астмою та цукровим діабетом потребує інтегрованого підходу та більш комплексних та ефективних стратегій ведення пацієнтів, що може вплинути на прогноз лікування та якість їх життя. Дослідження загальних патофізіологічних шляхів між цими станами відкриває шляхи для цілеспрямованих та персоналізованих підходів до лікування, спрямованих на полегшення тягаря ЦД та астми для пацієнтів та систем охорони здоров’я в усьому світі.Item Type 2 diabetes and comorbid conditions in the practice of a family doctor(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Pomazanov, Dmytro; Помазанов, Дмитро Олександрович; Bobro, Lilia; Бобро, Лілія Миколаївна; Marchenko, Anastasiia; Марченко, Анастасія СергіївнаThe treatment of type 2 diabetes in a patient with high comorbidity is usually carried out simultaneously by several specialists, each of whom prescribes a complex of treatments, not always taking into account the appointments of their colleagues and do not follow treatment tactics . [1] . Therefore, in patients with diabetes mellitus (DM), several ways of developing polymorbidity are important at once : the presence of cause-and-effect relationships and mechanisms of formation, the unity of pathogenetic mechanisms , as well as the long-term use of medications leads to the occurrence of side complications that develop into independent nosological forms [ ]. Polypharmacy as a result of polymorbidity leads to a sharp increase in the probability of the development of systemic and unwanted effects of drugs, which is not always taken into account by doctors, since it is considered as a manifestation of one of the factors of polymorbidity and entails the prescription of an even greater number of drugs [2, 3]. Numerous studies have proven that comorbid pathology worsens the course of diabetes, in turn, diabetes also negatively affects the accompanying pathology. In this regard, it is necessary to study the impact of polymorbid pathology in patients with type 2 diabetes on the rehabilitation capabilities of the body.Item Ускладнення з боку ендокринної системи у постковідному періоді(isg-konf.com, 2024-01-16) Чорна, Дар’я Олексіївна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаВірус SARS-CoV-2, що викликав пандемію нової коронавірусної інфекції у 2019 році (COVID-19), поставив систему охорони здоров'я та наукову спільноту у всьому світі перед новою проблемою. Станом на 10.01.2024 інфекція забрала 6,966,045 життів (112,418 - в Україні), а перехворіли на COVID-19 вже 701,413,950 осіб по всьому світу (5,557,995 - в Україні) [1]. Окрім основних проявів захворювання та важких ускладнень гострого періоду COVID-19, існують довгострокові зміни у постковідному періоді, які зачіпають не тільки легеневу систему, а й ендокринну, серцево-судинну, нервову, опорно-рухову, травну та сечову системи. У статті з використанням даних сучасних наукових публікацій з пошукової системи наукової інформації Google Scholar та бази даних наукової інформації PubMed описали основні наслідки, які COVID-19 може чинити на ендокринні залози.Item Ускладнення з боку серцево-судинної та дихальної систем у постковідному періоді(sci-conf.com.ua, 2024-01-18) Мозгова, Карина Валеріївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаПостковідний синдром виникає як патологічний стан внаслідок інфікування коронавірусом COVID-19 і зберігається тривалий час (до 12 тижнів і більше) Постковідний синдром входить до МКХ-10 як U09.9 За перші три роки пандемії тяжким гострим респіраторним синдромом, спричиненим коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), етіологічним агентом COVID-19, інфіковано понад 600 мільйонів людей і спричинено понад 6 мільйонів смертей [1]. Епідемія COVID-19 є серйозним тягарем для систем охорони здоров'я та економіки всіх країн. Вірус має дуже високу інфекційність і завдає шкоди пацієнтам із важким захворюванням. Хвороба, спричинена цим інфекційним агентом, новим РНК-коронавірусом (SARS-CoV-2), була названа Всесвітньою організацією охорони здоров’я як COVID-19. SARS-CoV-2 зазвичай потрапляє в організм людини з дихальних шляхів і поступово викликає системне захворювання. Захворювання протікає у 81% випадків у легкій формі Вірус спричиняє поліорганні ураження і в першу чергу пошкоджує епітелій дихальних шляхів, епітелій тонкої кишки та ендотелій судин, які є органами з високим рівнем ангіотензинперетворювального ферменту (експресія ангіотензинперетворюючого ферменту-2Item Неврологічні ускладнення постковідного синдрому(sci-conf.com.ua, 2024-01-15) Баля, Вікторія Михайлівна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаНа сьогоднішній день це питання залишається актуальним з декількох причин: це зростаюча кількість випадків COVID-19; не всі аспекти постковідного синдрому вивчені належним чином, зокрема його вплив на нервову систему, а також розуміння неврологічних ускладнень є важливим для розробки ефективних методів діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів.