Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/151
Browse
18 results
Search Results
Item Вплив інсулінорезистентності на розвиток онкологічних захворювань(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Ємельяненко, Єлизавета Романівна; Орлова, Марина Валентинівна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаОнкологічні захворювання є одним з найважчих тягарів захворювань у світі. На розвиток цих захворювань впливає безліч факторів, таких як стреси, паління, порушення харчування. Одним з найважливіших факторів є інсулінорезистентність. Як відомо, інсулін є потужним мітогеном і фактором виживання практично для всіх типів клітин, підвищення його в крові може служити пусковим механізмом розвитку онкологичної патології. За даними літератури з 2010 по 2019 рік смертність від раку через високий індекс маси тіла (ІМТ) зросла на 35%Item Особливості застосування імунотерапії при лейкемії(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Мальцева, Катерина ЄвгенівнаЛейкемія є групою небезпечних для життя злоякісних захворювань кровотворної системи, які характеризуються збільшенням кількості клональних лейкоцитів у кістковому мозку та/або в периферичній крові/тканині з подальшим порушенням нормального кровотворення та руйнуванням органів. Лейкемія класифікується за чотирма основними типами, а саме: гострий лімфолейкоз (ГЛЛ), гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ), хронічний лімфобластний лейкоз (ХЛЛ) і хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ), згідно з походженням клітин і стадією зупинки їх дозрівання. Лейкемія вражає людей будь-якого віку. Різні форми захворювання пов’язані з різним віковим розподілом: ГЛЛ найчастіше спостерігається у дітей і рідко діагностується у дорослих, тоді як ГМЛ менш поширений у дітей, але частіше діагностується у літніх людей. ГМЛ є найпоширенішим гострим лейкозом у дорослих. ХМЛ рідко зустрічається у маленьких дітей, ХЛЛ майже виключно діагностується у людей старше 40 років, із середнім віком на момент встановлення діагнозу старше 70 років . Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин, імунотерапія, вважається найефективнішим методом лікування хворих на лейкемію, однак деякі небажані ефекти обмежують їх застосування та позитивний результат. Основою лікування різних типів лейкемії, особливо ГМЛ, все ще є хіміотерапія, яка в основному не змінилася протягом останніх чотирьох десятиліть, а конкретні методи лікування та їх результати варіюються залежно від віку пацієнта, супутніх захворювань. Але нещодавно кілька проривів в імунотерапії продемонстрували потенціал до викорінення хіміорезистентних стовбурових клітин та забезпечення довгострокової ремісії захворювання, що може дозволити вирішити головні проблеми, що виникають при застосуванні хіміотерапії.Item Вплив ожиріння на розвиток сечокам’яної хвороби(el-conf.com.ua, 2024-03-29) Бобро, Лілія Миколаївна; Рзаєва, Айтадж Акіф кизи; Ахмаіді, МалікаОжиріння та надмірна вага є двома найбільш серйозними проблемами охорони здоров'я, поширеність яких в останні роки зростає. При цьому було виявлено кілька ускладнень, які серйозно впливають на стан здоров'я пацієнтів. Нині абдомі-нальне ожиріння досягло стадії епідемії і є важливою проблемою для органів охорони здоров'я в усьому світі. Епідеміологічні дослідження показали, що ризик сечокам'яної хвороби збільшу-ється зі зростанням індексу маси тіла. Метаболічний синдром (МС) і цукровий діабет (ЦД) пов'язані зі збільшенням захворюваності на сечокам'яну хворобу.Item Постковідний синдром як актуальна проблема сьогодення(sci-conf.com.ua, 2024-01-22) Гудімова, Катерина Вадимівна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаПостковідним синдромом називають наслідки перенесеної коронавірусної хвороби, за яких у пацієнта зберігається патологічний стан, але його збудник в організмі не виявляється. Є припущення, що SARS-CoV-2 як збудник COVID-19 може тривалий час перебувати в організмі, як і інші коронавіруси. Постковідний синдром спостерігають у приблизно 20% людей, що перехворіли на COVID-19. Оскільки постковідний синдром зустрічається часто і може впливати майже на будь-яку систему організму, дуже важливим є слідкувати за новою інформацією стосовно цього синдрому.Item Складність технологій та взаєморозуміння як фактори зниження ефективності телемедицини серед паліативних пацієнтів дорослого та похилого віку(sci-conf.com.ua, 2024-02-26) Остапенко, Катерина Андріївна; Овчаренко, Карина Валеріївна; Бобро, Лілія МиколаївнаСтаття досліджує застосування телемедицини у сфері паліативного догляду для осіб похилого та дорослого віку. Аналізуються технологічні виклики, такі як технологічна неосвіченість та технічні проблеми, а також проблеми взаєморозуміння, які можуть обмежувати ефективність використання телемедичних засобів в даній галузі. Зокрема, висвітлюється недостатність досліджень, спрямованих на розуміння пацієнтами екзистенційних та духовних аспектів, емоцій та благополуччя через телемедицину. Відмічається важливість розробки технологій, що враховують потреби користувачів та враховують особливості використання телемедицини у паліативному догляді.Item Особливості взаємозв’язку між бронхіальною астмою та цукровим діабетом(sci-conf.com.ua, 2024-03-28) Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Гуманець, Карина РоманівнаУ роботі наводяться результати аналізу наукової літератури, яка присвячена вивченню питань коморбідного перебігу бронхіальної астми і цукрового діабету. Показано, що двосторонній зв’язок між БА та ЦД добре встановлений, але майбутні дослідження повинні зосередитися на визначенні та інтерпретації основних механізмів, що зв’язують цукровий діабет і астму. Також доведено, що складна взаємодія між астмою та цукровим діабетом потребує інтегрованого підходу та більш комплексних та ефективних стратегій ведення пацієнтів, що може вплинути на прогноз лікування та якість їх життя. Дослідження загальних патофізіологічних шляхів між цими станами відкриває шляхи для цілеспрямованих та персоналізованих підходів до лікування, спрямованих на полегшення тягаря ЦД та астми для пацієнтів та систем охорони здоров’я в усьому світі.Item Ускладнення з боку ендокринної системи у постковідному періоді(isg-konf.com, 2024-01-16) Чорна, Дар’я Олексіївна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаВірус SARS-CoV-2, що викликав пандемію нової коронавірусної інфекції у 2019 році (COVID-19), поставив систему охорони здоров'я та наукову спільноту у всьому світі перед новою проблемою. Станом на 10.01.2024 інфекція забрала 6,966,045 життів (112,418 - в Україні), а перехворіли на COVID-19 вже 701,413,950 осіб по всьому світу (5,557,995 - в Україні) [1]. Окрім основних проявів захворювання та важких ускладнень гострого періоду COVID-19, існують довгострокові зміни у постковідному періоді, які зачіпають не тільки легеневу систему, а й ендокринну, серцево-судинну, нервову, опорно-рухову, травну та сечову системи. У статті з використанням даних сучасних наукових публікацій з пошукової системи наукової інформації Google Scholar та бази даних наукової інформації PubMed описали основні наслідки, які COVID-19 може чинити на ендокринні залози.Item Ускладнення з боку серцево-судинної та дихальної систем у постковідному періоді(sci-conf.com.ua, 2024-01-18) Мозгова, Карина Валеріївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаПостковідний синдром виникає як патологічний стан внаслідок інфікування коронавірусом COVID-19 і зберігається тривалий час (до 12 тижнів і більше) Постковідний синдром входить до МКХ-10 як U09.9 За перші три роки пандемії тяжким гострим респіраторним синдромом, спричиненим коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), етіологічним агентом COVID-19, інфіковано понад 600 мільйонів людей і спричинено понад 6 мільйонів смертей [1]. Епідемія COVID-19 є серйозним тягарем для систем охорони здоров'я та економіки всіх країн. Вірус має дуже високу інфекційність і завдає шкоди пацієнтам із важким захворюванням. Хвороба, спричинена цим інфекційним агентом, новим РНК-коронавірусом (SARS-CoV-2), була названа Всесвітньою організацією охорони здоров’я як COVID-19. SARS-CoV-2 зазвичай потрапляє в організм людини з дихальних шляхів і поступово викликає системне захворювання. Захворювання протікає у 81% випадків у легкій формі Вірус спричиняє поліорганні ураження і в першу чергу пошкоджує епітелій дихальних шляхів, епітелій тонкої кишки та ендотелій судин, які є органами з високим рівнем ангіотензинперетворювального ферменту (експресія ангіотензинперетворюючого ферменту-2Item Неврологічні ускладнення постковідного синдрому(sci-conf.com.ua, 2024-01-15) Баля, Вікторія Михайлівна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаНа сьогоднішній день це питання залишається актуальним з декількох причин: це зростаюча кількість випадків COVID-19; не всі аспекти постковідного синдрому вивчені належним чином, зокрема його вплив на нервову систему, а також розуміння неврологічних ускладнень є важливим для розробки ефективних методів діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів.Item Palliative care for oncological patients in the terminal stage(sci-conf.com.ua, 2024-04-15) Бобро, Лілія Миколаївна; Bobro, L.; Помазанов, Дмитро Олександрович; Pomazanov, D.Modern public opinion is such that, despite the achievements of the current level of medicine, the diagnosis of cancer (regardless of the stage of the disease) is perceived as a death sentence, which carries with it a quick end of life. However, this is not the case, because a malignant neoplasm detected in the early stages is treatable, and with regard to patients with neglected forms of cancer, even here, all is not lost and hopeless. There is a complex of palliative measures aimed at alleviating the suffering of the patient, preserving his human dignity, identifying his needs and maintaining the quality of life in its final period. On the other hand, the task of palliative care includes providing social and psychological support to the patient's family. With cancer, in the terminal stage, the patient becomes the cause of family dysfunction, because it causes a colossal moral shock for loved ones and relatives, and it also brings economic, social and psychological difficulties, which can lead to a decrease in the quality of life of the entire family. Relatives who sympathize with the patient are often in a state of helplessness, not knowing how to act in such situations, resorting to various options for solving the problem, but remain in a hopeless situation. Relatives of the patient, often being in a state of deep moral disorder, take a heavy burden on their shoulders, not knowing how to properly care for the patient, where it is better for the patient to be: at home or under the supervision of doctors and nurses, what to do if the patient is suffering from pain? To solve these problems and bring specialized palliative care closer to each patient can be created a multidisciplinary team that would have the opportunity to go to the home of a seriously ill cancer patient. Minimum team composition: 1 palliative care specialist, 1 oncologist, district doctor, 1 nurse, 1 psychologist, 1 social worker, 1 volunteer, 1 lawyer. If necessary, other narrow specialists can be included and a priest .