Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31733

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Thumbnail Image
    Publication
    Стратегія ROSE у використанні малооб’ємної інфузійної терапії в практиці акушера-гінеколога
    (ТОВ “Видавничий дім “Здоров’я України. Медичні видання”, 2024-05-20) Лахно, Ігор
    Сучасне уявлення про інфузійну терапію базується на концепції ROSE (абревіатура від англ. Resuscitation, Optimization, Stabilization, Evacuation – «реанімація, оптимізація, стабілізація, евакуація»). Інфузійна терапія застосовується в комплексі заходів для досягнення клінічних цілей за рахунок адекватної перфузії тканин, протишокових ефектів і відновлення об’єму циркулюючого русла. Введення інфузійних розчинів проводиться за невідкладними показаннями і потребує динамічної оцінки для підрахунку необхідного їх об’єму. Важливим завданням є підтримання водно-електролітного балансу для забезпечення захисту внутрішніх органів. Надлишок інфузійної рідини має бути виведений спонтанно або за допомогою ультрафільтрації та діуретиків. У більшості випадків інфузійна терапія передбачає великі об’єми рідинного навантаження. Проте є клінічні ситуації, коли пацієнти акушерсько-гінекологічного профілю потребують проведення інфузійної терапії у малих об’ємах. У статті розглянуто особливості й показання до використання інфузійних розчинів в акушерстві та гінекології відповідно до міжнародної стратегії ROSE.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Менеджмент вагітних і породіль з прееклампсією (частина ІІ)
    (Ex tempore, 2017-11-30) Лахно, Ігор Вікторович
    Метою прогнозування розвитку прееклампсії під час вагітності є своєчасне визначення оптимальної тактики ведення вагітної та призначення профілактичного лікування. Однак, більшість спроб провести ефективну первинну або вторинну профілактику ПЕ не отримали вагомих науково підтверджених результатів. Використання антигіпертензивних препаратів у жінок з хронічною гіпертензією сприяє кращому контролю артеріального тиску, але не попереджує розвиток прееклампсії. Розглянуто можливі терапевтичні інтервенції задля профілактики та лікування жінок із прееклампсією.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Менеджмент вагітних і породіль з прееклампсією (частина І)
    (Ex tempore, 2017-11-20) Лахно, Ігор Вікторович
    ПЕ (прееклампсія) є захворюванням, що виникає у II половині вагітності, супроводжується енералізованим судинним спазмом, хронічною формою синдрому ДВЗ (дисеміноване внутрішньосудинне згортання), підвищенням АТ (артеріальний тиску), протеїнурією та синдромом поліорганної недостатності. ПЕ є гестаційною патологією, яка зустрічається лише у людини. Діагностичні критерії ПЕ на протязі останнього часу залишаються незмінними. Серед них: початок після 20 тижнів вагітності, добова протеїнурія більше 0,3 г або наявність двох позитивних тестів на протеїнурію у разових порціях сечі (>0,3 г/л) з інтервалом 4–6 годин, систолічний АТ вище 140 мм рт. ст. і діастолічний АТ більший або рівний 90 мм рт. ст. двічі з інтервалом 4–6 годин, а також зникнення або регресування вказаних ознак захворювання на протязі 6 тижнів пуерперію.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Сучасні підходи до менеджменту вагітних з прееклампсією
    (2018-05-15) Лахно, Ігор Вікторович
    Вагітність — процес взаємодії материнського і плодового організмів. Вона починається з «вторгнення» фетального аллографту на імунологічно невідповідну територію. Формування матково-плацентарного кола гемодинаміки, яке є необхідним для зростання і розвитку плоду, залишає дискретним і незмінним матково-плацентарний бар’єр. Від стану цієї анатомічної структури, до складу якої входять: мембрана сицитіотрофобласту, стінка термінальних капіллярів, материнський міжворсинковий фібріноїд, залежить трофіка плода і його гомеостаз. Взаємодія матері та плоду у фізіологічних умовах здійснюється завдяки постійному обміну продуктами біофізичних і біохімічних процесів через матково-плацентарний бар’єр. Регуляція гемодинаміки у системі «мати-плацента-плід» здійснюється завдяки взаємодії двох основних генераторів осцилляцій — серця матері та плоду. Оцінити рівень системної регуляції можливо шляхом вивчення ВСР матері та плоду. Відомо, що ВСР або серцево-судинні флюктуації розповсюджуються через плацентарну ділянку від матері до плоду і навпаки. Встановлено наявність періодів синхронізації серцевої діяльності матері та плоду, що мають парасимпатичну природу і пов’язані з дихальною активністю матері. У ряді фундаментальних досліджень доведена залежність ВСР матері та плоду. Відомий взаємозв’язок здійснюється завдяки парасимпатичній ланці регуляції, що характеризується, насамперед, феноменом дихальної синусової аритмії. Фізична активність і ментальний стрес матері впливають на ВСР плода. Таким чином, ВСР можна вважати доступним у клінічній практиці методом, що дозволяє вивчати зміни автономної нервової регуляції гемодинаміки матері та плоду у відповідності до поточних потреб системи «мати-плацента-плід».
  • Thumbnail Image
    Publication
    Корекція порушень ліпідного обміну у вагітних із прееклампсією
    (Медкнига, 2023-05) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович
    Прееклампсія (ПЕ) є одним із тяжких ускладень вагітності, що виникає на тлі генералізованого судинного спазму і призводить до синдрому поліорганної недостатності матері та дистресу плода. Метою дослідження було вивчення ліпідного метаболізму в жінок із ПЕ на тлі використання комплексного препарату, що містить есенціальні фосфоліпіди та метіонін. Усього було обстежено 262 вагітні. Основну групу (ІІІ) становили 154 вагітні з ПЕ різного ступеня тяжкості. Група (ІІ) порівняння нараховувала 36 пацієнток, що в II триместрі мали біофізичні та біохімічні чинники ризику ПЕ. У контрольній групі було 72 практично здорові жінки з фізіологічною гестацією. Жінкам із ПЕ в основній групі додатково до антигіпертензивних препаратів призначали Еслідин по 2 апсули тричі на добу. Визначали стан ліпідного обміну, системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Результати вивчення показників ліпідного обміну дозволяють вважати, що в патогенезі ПЕ значну роль відіграє дисліпідемія, що призводить до ендотеліальної дисфункції та атерогенезу. Порушення обміну жирів у печінці було пов’язано з оксидативним стресом. Отримані дані демонстрували, що в пацієнток із ПЕ легкого і середнього ступеня захворювання мало пізню маніфестацію, а ПЕ тяжкого ступеня розпочиналася у більш ранньому терміні. При цьому порушення ліпідного метаболізму мали більш контрольований характер на тлі ПЕ легкого і середнього ступеня. Вірогідну динаміку коефіцієнта атерогенності було відзначено в жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня, що становив відповідно 3,2±0,8 і 3,6±1,0 (p<0,05). Таким чином, у жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня призначення препарату Еслідин мало гіполіпідемічну дію, чого не встановлено в пацієнток із ПЕ тяжкого ступеня.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Менеджмент вагітних із прееклампсією з позицій акушерської гемостазіології
    (Trilist, 2023-05-01) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович
    Прееклампсія – це захворювання, що супроводжується виникненням артеріальної гіпертензії та порушенням функцій внутрішніх органів у ІІ половині вагітності. Коагулопатія споживання, що виникає в жінок із прееклампсією, робить наголос не лише на підвищеному ризику тромбозу, а й на можливій гіпокоагуляції. Підвищена активність протеаз обумовлює зростання фібринолітичної активності. Метою роботи було дослідження клінічної ефективності препарату Транексам для профілактики кровотечі в пологах у жінок із прееклампсією. Всього було обстежено 92 вагітні жінки. Основну групу (ІІІ) склали 34 вагітні з прееклампсією різного ступеня тяжкості, яким додатково до антигіпертензивних препаратів одночасно з початком заходів із індукції пологів призначали Транексам по 2 таблетки (500 мг) тричі на добу перорально. Група порівняння (ІІ) нараховувала 32 пацієнтки з прееклампсією, які отримували традиційну терапію. До контрольної групи (І) увійшли 26 практично здорових жінок у ІІІ триместрі з фізіологічним перебігом вагітності. Вивчення коагуляційного гемостазу дозволило встановити наявність підвищення його активності з формуванням коагулопатії споживання і зменшенням рівня ендогенних антикоагулянтів у жінок із прееклампсією. Встановлені особливості жінок із прееклампсією, можливо, були пов’язані із вродженою або набутою тромбофілією, синдромом системної запальної відповіді і оксидативним стресом. Комплексна терапія жінок із прееклампсією не лише підтримувала реологічні властивості крові, а й була спрямована на профілактику еклампсії, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і антенатальної загибелі плоду. Проведене лікування сприяло запобіганню тромботичних ускладнень і підтриманню процесів мікроциркуляції. Однак використання антикоагулянтів не мало змоги протидіяти системним порушенням, пов’язаним із ендотеліальною дисфункцією, «гуморальним протеазним вибухом», оксидативним стресом і ураженням печінки. Профілактичне застосування препарату Транексам у жінок з прееклампсією знижувало ризик виникнення кровотечі в пологах і післяпологовому періоді більше, ніж у 4 рази. Тому попереджувальне пероральне використання препаратів транексамової кислоти має всі підстави для широкого впровадження в акушерську клінічну практику.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Ведення вагітних з прееклампсією після пологів
    (2023-05-15) Лахно, Ігор Вікторович
    Прееклампсія виникає лише у людини під час другої половини вагітності або у післяпологовий період, характеризується розвитком артеріальної гіпертензії та призводить до синдрому поліорганної недостатності. Відомо, що майже третина випадків еклампсії виникає у післяпологовий період. Пацієнтки з прееклампсією потребують проведення ретельного моніторингу артеріального тиску (АТ) і призначення антигіпертензивних засобів після пологів. Патогенез і тактика ведення породіль з прееклампсією, що виникла у пуерперії de novo, не досить вивчені. Найбільший ризик виникнення інсульту після пологів залишається протягом 10 діб. Під час маніфестації прееклампсії після пологів дуже важливим є своєчасний початок використання антигіпертензивних препаратів. Препарати першої лінії слід використовувати не пізніше 30 - 60 хв від моменту встановлення діагнозу тяжкої прееклампсії для запобігання крововиливу у мозок. Для швидкого зниження АТ застосовують лабеталол або гідралазин. Сублінгвальне застосування ніфедипіну також може вважатися терапією першої лінії. Використання сульфату магнію необхідно для профілактики судом у пацієнток з прееклампсією тяжкого ступеня. На тлі нападу еклампсії розчин сульфату магнезії починають вводити внутрішньовенно у дозі 4 - 5 г протягом 15 - 20 хв, а потім продовжують інфузійне введення у дозі 1 г на годину протягом доби. Кюретаж матки також є можливим засобом для зниження АТ у жінок із прееклампсією. На сьогодні немає достатніх даних про безпеку його використання з позицій ризиків, пов'язаних з наркозом, можливою перфорацією матки та поширенням інфекції на тлі ендометриту. Однак кюретаж слід проводити під час кесарева розтину жінкам з прееклампсією. Наведено власне спостереження синдрому системної запальної відповіді, що виник у жінки з вихідною прееклампсією легкого ступеня вже після пологів. Післяпологовий ендоміометрит, який був спричинений стрептококом групи В, мав відігравати тригерну роль у прогресуванні прееклампсії. Проблема поліхіміорезистентності призвела до нездатності традиційних антимікробних засобів запобігти дисемінації інфекції після кюретажу. Синдром системної запальної відповіді зумовив посилення тяжкості прееклампсії і розвиток поліорганної недостатності.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Рівень ускладнень вагітності, пологів і пуерперію у жінок з прееклампсією
    (Асоціація акушерів-гінекологів України, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Шевченко, Олег; Сторчак, Ганна; Дудко, Владислав
    Прееклампсія є захворюванням, що виникає під час вагітності та призводить до виникнення синдрома поліорганної недостатності. Матеріал і методи дослідження. Усього було обстежено 180 вагітних, у 154 з яких була діагностована прееклампсія. Було проведено вивчення рівня ускладнень під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді у жінок з прееклампсією. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані дані свідчили, що у жінок з прееклампсією значно частіше зустрічалися патологічні стани, ніж при здоровій вагітності. При цьому відмічено зростання несприятливих наслідків відповідно до ступеня тяжкості прееклампсії. Висновки. Найбільший рівень ускладнень встановлено у пацієнток, що мали ПЕ з раннім початком. Результати роботи роблять наголос на доцільності активного скринінгу та профілактики прееклампсії.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Вплив традиційного лікування на показники гемодинаміки у жінок з прееклампсією
    (Асоціація акушерів-гінекологів України, 2023-05-11) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Шевченко, Олег; Сторчак, Ганна; Дудко, Владислав
    Прееклампсія є одним з найбільш небезпечних ускладнень вагітності для матері та плоду. Метою дослідження було вивчення стану системи гемодинаміки у жінок з прееклампсією. Матеріал і методи дослідження. Усього було обстежено 180 вагітних, у 154 з яких була діагностована прееклампсія. Було вивчено показники показники симпатовагального балансу і центральної материнської гемодинаміки. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості жінок з прееклампсією легкого і середнього ступеня встановлено наявність гіперсимпатикотонії та гіперкінетичного типу гемодинаміки. Це мало характер компенсаторного механізму для підтримання перфузії внутрішніх органів. Висновки. Застосування комплексної терапії для консервативного лікування прееклампсії має позитивний влив на окремі показники системної гемодинаміки лише у жінок з прееклампсією легкого та середнього ступеня. Можливість ефективного контролю АТ виникає лише після пологів і потребує продовження прийому антигіпертензивних ліків.
  • Thumbnail Image
    Publication
    Сучасні можливості прогнозування та профілактики прееклампсії
    (ТОВ «Медичні аспекти здоров'я людини», 2023-04-25) Лахно, Ігор Вікторович
    На міжнародній науково-практичній конференції «Якість життя сучасних жінок – шлях у майбутнє», що відбулася 4 лютого, із доповіддю на тему «Сучасні підходи до менеджменту вагітних із прееклампсією» виступив професор кафедри акушерства і гінекології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, д. мед. н. Ігор Вікторович Лахно. Детальне вивчення прогнозування та можливостей профілактики прееклампсії у ході представленого дослідження є надзвичайно актуальним, оскільки ця патологія залишається важливою проблемою сучасного акушерства.