Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31733
Browse
33 results
Search Results
Publication Наш досвід викладання акушерства та гінекології англомовним клінічним ординаторам(ХМАПО, 2019-01-15) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Ромаєва, Вікторія; Дудко, Леонід; Шевченко, ОлегНавчання англійською мовою є актуальним напрямом розвитку медичної освіти. Проведено аналіз зворотного зв,язку з іноземними клінічними ординаторами на етапі дебрифінгу практичних занять з оперативного акушерства. Було встановлено шляхом опитування, що необхідно покращувати викладання за рахунок поліпшення мовленнєвої підготовки викладачів, а також забезпечення відповідності навчально-методичної літератури оригінальним англомовним джерелам. Це може сприяти піднесенню престижу післядипломного навчання закордонних лікарів в Україні.Publication Забезпечення якісної акушерської допомоги – пріоритетне завдання післядипломної освіти(Укрмедкнига, 2019-05-16) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Ромаєва, Вікторія; Демченко, ОльгаВступ. Динамічне впровадження медичної реформи в Україні вимагає певного перегляду функцій сімейного лікаря і профільних спеціалістів. Саме сімейний лікар має забезпечити якісну допомогу акушерсько-гінекологічного профілю на первинній ланці [1, 4, 5]. При цьому лікарі цієї базової спеціалізації мають значно поширити свій світогляд та поглибити практичні навички для забезпечення сталого розвитку практичної охорони здоров`я і подолання наслідків тривалого гальмування прогресу галузі [2, 3]. Клінічні протоколи для лікарів загальної практики-сімейної медицини базуються на досвіді доказової медицини провідних країн світу. Проте деякі питання практичної діяльності можуть бути дуже складними для впровадження в умовах сьогодення. Традиційна підготовка фахівця базується на викладанні базових дисциплін з чітким колом питань, що підлягають засвоєнню [1, 5]. Метою роботи було проведення аналізу клінічних протоколів для первинної ланки щодо розгляду умов їх імплементації у практику сімейного лікаря.Publication Перспективи вивчення деяких електрофізіологічних параметрів у діагностиці затримки росту плода(ВБ "Заславський", 2023-11-13) Лахно, Ігор Вікторович; Мартиненко, Олександр; Раймонді, Жанфранко; Шульгін, ВячеславЗатримка росту плода є клінічним синдромом, що має несприятливі проєкції як на перинатальні наслідки, так і на здоров’я людини в дорослому житті. Традиційні підходи до діагностики цього синдрому базуються на ультразвуковій біометрії та доплерометрії матково-плацентарного і плодо-во-пуповинного кровотоку. Апаратура, яка використовується для таких досліджень, є дуже дорогою, а підготовка кваліфікованого спеціаліста займає тривалий час. Неінвазивна електрокардіографія дає мож-ливість оцінювати показники варіабельності серцевого ритму плода і морфологічні параметри комплексу pQRST. Метою роботи було встановлення показників варіабельності серцевого ритму і морфологічних параметрів за даними неінвазивної електрокардіографії плода, які можна використати для діагностики затримки росту плода. Матеріали та методи. У роботі взяли участь 220 вагітних жінок віком від 18 до 40 років у терміни 24–41 тиждень. Усіх обстежених пацієнток було розподілено на дві групи. До І групи було віднесено 108 жінок із затримкою росту плода, а до ІІ групи — 112 вагітних зі здоровими плодами. Реєстрацію електрокардіограми плода здійснювали в абдомінальному відведенні протягом 30–60 хвилин. Результати. Проведена робота дозволила встановити наявність статистично вірогідних змін деяких показників варіабельності серцевого ритму на тлі затримки росту плода: SI, TP, AC/DC, LF, співвідно-шення LF/HF, а також параметрів морфології: тривалості QTc, ширини комплексу QRS і співвідношення T/QRS. Отримані дані демонстрували порушення вегетативної регуляції на тлі затримки росту плода і відображали напругу регуляторних систем, а саме ступінь домінування активності центральних меха-нізмів регуляції над автономними. Порушення процесів де- і реполяризації були наслідком ремоделювання міокарда плода під впливом ішемії. Висновки. Розробка алгоритмів діагностики затримки росту плода за допомогою неінвазивної електрокардіографії потребує подальшого тестування таких показників: SI, TP, AC/DC, LF, LF/HF, тривалості QTc, ширини комплексу QRS і співвідношення T/QRS.Publication Значення деяких показників варіабельності серцевого ритму у діагностиці затримки росту плода(Publishing House Professional Event, 2023-11-04) Лахно, Ігор Вікторович; Мартиненко, Олександр; Жанфранко, Раймонді; Шульгін, ВячеславЗатримка росту плода (ЗРП) є однією з найбільш серйозних проблем у сучасній перинатології. Ця патологія призводить не лише до погіршення перинатальних наслідків, а й значно підвищує захворюваність у дорослому віці. Відомо, що ЗРП супроводжується його сповільненим «неврологічним дозріванням». Це проявляється у зниженні автономної нервової регуляції за даними вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) плода. Мета дослідження: вивчення ВСР у плодів з нормальними біометричними показниками порівняно з аналогічними параметрами на тлі ЗРП. Матеріали та методи. Було обстежено 47 вагітних, які мали плоди із нормальними біометричними показниками (І група) і 33 пацієнтки із ЗРП (ІІ група). Вивчення ВСР плода проводили шляхом оброблення R–R-інтервалів, отриманих за допомогою неінвазивної електрокардіограми (ЕКГ), що включало такі показники ВСР: STV (short term variations – короткотривалі варіації), LTV (long term variations – довготривалі варіації), AC/DC (acceleration capacity/deceleration capacity – схильність до акцелерацій/схильність до децелерацій), TP (total power – загальна потужність), SI (stress index – стресовий індекс), SDNN (standard deviation of normal to normal intervals – стандартне відхилення середніх значень інтервалів NN), EnRE (ентропія часового ряду), D2 (кореляційна розмірність часового ряду), Z (часова незворотність) і FL (fuzzy logic – показник міри нечіткої логіки, інтегральний показник ВСР). Результати. Отримані дані свідчать, що показники ВСР плода були знижені у пацієнток із ЗРП. Це свідчить про можливість їхнього застосування у скринінгових програмах щодо порушення внутрішньоутробного живлення і травлення плода. Результати дослідження дають змогу вважати, що здатність до акцелерацій частоти серцевих скорочень певним чином зберігається й на тлі ЗРП. Це може свідчити про дуже давню філогенетичну природу реакції серцевої системи плода на його рухову активність. Проте децелерації, за даними вивчення DC, є характерними для ЗРП. Можливо, що неінвазивна ЕКГ плода може стати корисним додатковим методом дослідження у сучасному арсеналі лікаря перинатальної медицини. Висновок. Отже, розроблення алгоритмів діагностики ЗРП потребує визначення таких показників ВСР: STV, LTV, DC, TP, SI, SDNN, D2, Z, FL. Ці біофізичні маркери ЗРП можуть бути використані у якості скринінгової програми в умовах відсутності доступу до якісної ультразвукової діагностики або бути цінним доповненням до існуючих перинатальних стратегій.Publication Менеджмент вагітних і породіль з прееклампсією (частина ІІ)(Ex tempore, 2017-11-30) Лахно, Ігор ВікторовичМетою прогнозування розвитку прееклампсії під час вагітності є своєчасне визначення оптимальної тактики ведення вагітної та призначення профілактичного лікування. Однак, більшість спроб провести ефективну первинну або вторинну профілактику ПЕ не отримали вагомих науково підтверджених результатів. Використання антигіпертензивних препаратів у жінок з хронічною гіпертензією сприяє кращому контролю артеріального тиску, але не попереджує розвиток прееклампсії. Розглянуто можливі терапевтичні інтервенції задля профілактики та лікування жінок із прееклампсією.Publication Менеджмент вагітних і породіль з прееклампсією (частина І)(Ex tempore, 2017-11-20) Лахно, Ігор ВікторовичПЕ (прееклампсія) є захворюванням, що виникає у II половині вагітності, супроводжується енералізованим судинним спазмом, хронічною формою синдрому ДВЗ (дисеміноване внутрішньосудинне згортання), підвищенням АТ (артеріальний тиску), протеїнурією та синдромом поліорганної недостатності. ПЕ є гестаційною патологією, яка зустрічається лише у людини. Діагностичні критерії ПЕ на протязі останнього часу залишаються незмінними. Серед них: початок після 20 тижнів вагітності, добова протеїнурія більше 0,3 г або наявність двох позитивних тестів на протеїнурію у разових порціях сечі (>0,3 г/л) з інтервалом 4–6 годин, систолічний АТ вище 140 мм рт. ст. і діастолічний АТ більший або рівний 90 мм рт. ст. двічі з інтервалом 4–6 годин, а також зникнення або регресування вказаних ознак захворювання на протязі 6 тижнів пуерперію.Publication Вплив несприятливих наслідків вагітності на подальший стан здоров’я жінки(Ex tempore, 2019-10-15) Лахно, Ігор ВікторовичВиникнення захворювань серцево-судинної системи у вигляді артеріальної гіпертензії та її ускладнень (коронарної хвороби серця, інсульту) може бути обумовлено несприятливим перебігом вагітності. Великий акушерський синдром, патогенез якого пов’язаний з порушенням плацентації, має прояв у прееклампсії (ПЕ), синдромі затримки роста плода (ЗРП) або антенатальної загибелі плода і невиношуванні вагітності. Існує думка про зв'язок ПЕ, ЗРП і передчасних пологів про подальший розвиток у жінок серцево-судинних захворювань.Publication Сучасні підходи до менеджменту вагітних з прееклампсією(2018-05-15) Лахно, Ігор ВікторовичВагітність — процес взаємодії материнського і плодового організмів. Вона починається з «вторгнення» фетального аллографту на імунологічно невідповідну територію. Формування матково-плацентарного кола гемодинаміки, яке є необхідним для зростання і розвитку плоду, залишає дискретним і незмінним матково-плацентарний бар’єр. Від стану цієї анатомічної структури, до складу якої входять: мембрана сицитіотрофобласту, стінка термінальних капіллярів, материнський міжворсинковий фібріноїд, залежить трофіка плода і його гомеостаз. Взаємодія матері та плоду у фізіологічних умовах здійснюється завдяки постійному обміну продуктами біофізичних і біохімічних процесів через матково-плацентарний бар’єр. Регуляція гемодинаміки у системі «мати-плацента-плід» здійснюється завдяки взаємодії двох основних генераторів осцилляцій — серця матері та плоду. Оцінити рівень системної регуляції можливо шляхом вивчення ВСР матері та плоду. Відомо, що ВСР або серцево-судинні флюктуації розповсюджуються через плацентарну ділянку від матері до плоду і навпаки. Встановлено наявність періодів синхронізації серцевої діяльності матері та плоду, що мають парасимпатичну природу і пов’язані з дихальною активністю матері. У ряді фундаментальних досліджень доведена залежність ВСР матері та плоду. Відомий взаємозв’язок здійснюється завдяки парасимпатичній ланці регуляції, що характеризується, насамперед, феноменом дихальної синусової аритмії. Фізична активність і ментальний стрес матері впливають на ВСР плода. Таким чином, ВСР можна вважати доступним у клінічній практиці методом, що дозволяє вивчати зміни автономної нервової регуляції гемодинаміки матері та плоду у відповідності до поточних потреб системи «мати-плацента-плід».Publication Профілактика артеріальної гіпертензії у жінок з синдромом полікістозних яєчників – міждисциплінарний підхід(2020-06-01) Лахно, Ігор ВікторовичСерцево-судинні захворювання є однією з найактуальніших медикосоціальних проблем сьогодення внаслідок значної та зростаючої їх розповсюдженості, а також прогресуючого їх «омолодження». Згідно з сучасними українськими популяційними дослідженнями, на артеріальну гіпертензію страждає третина населення, серед яких 5 млн є особами працездатного віку. Серед багатьох захворювань людини артеріальна гіпертензія займає особливе місце. Це обумовлено широким спектром факторів ризику підвищення артеріального тиску, чисельними патогенетичними механізмами розвитку артеріальної гіпертензії, а також віковими та гендерними особливостями даної патології. Нейрогуморальна регуляція артеріального тиска має певні відмінності у жіночому і чоловічому організмах. Оскільки функціонування жіночої репродуктивної системи має чітку ієрархічну організацію, то необхідно розглянути основні механізми регуляції, що забезпечують участь яєчників у процесах життєдіяльності.Publication Корекція порушень ліпідного обміну у вагітних із прееклампсією(Медкнига, 2023-05) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор ВікторовичПрееклампсія (ПЕ) є одним із тяжких ускладень вагітності, що виникає на тлі генералізованого судинного спазму і призводить до синдрому поліорганної недостатності матері та дистресу плода. Метою дослідження було вивчення ліпідного метаболізму в жінок із ПЕ на тлі використання комплексного препарату, що містить есенціальні фосфоліпіди та метіонін. Усього було обстежено 262 вагітні. Основну групу (ІІІ) становили 154 вагітні з ПЕ різного ступеня тяжкості. Група (ІІ) порівняння нараховувала 36 пацієнток, що в II триместрі мали біофізичні та біохімічні чинники ризику ПЕ. У контрольній групі було 72 практично здорові жінки з фізіологічною гестацією. Жінкам із ПЕ в основній групі додатково до антигіпертензивних препаратів призначали Еслідин по 2 апсули тричі на добу. Визначали стан ліпідного обміну, системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Результати вивчення показників ліпідного обміну дозволяють вважати, що в патогенезі ПЕ значну роль відіграє дисліпідемія, що призводить до ендотеліальної дисфункції та атерогенезу. Порушення обміну жирів у печінці було пов’язано з оксидативним стресом. Отримані дані демонстрували, що в пацієнток із ПЕ легкого і середнього ступеня захворювання мало пізню маніфестацію, а ПЕ тяжкого ступеня розпочиналася у більш ранньому терміні. При цьому порушення ліпідного метаболізму мали більш контрольований характер на тлі ПЕ легкого і середнього ступеня. Вірогідну динаміку коефіцієнта атерогенності було відзначено в жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня, що становив відповідно 3,2±0,8 і 3,6±1,0 (p<0,05). Таким чином, у жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня призначення препарату Еслідин мало гіполіпідемічну дію, чого не встановлено в пацієнток із ПЕ тяжкого ступеня.