Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31733
Browse
10 results
Search Results
Publication Наш досвід викладання акушерства та гінекології англомовним клінічним ординаторам(ХМАПО, 2019-01-15) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Ромаєва, Вікторія; Дудко, Леонід; Шевченко, ОлегНавчання англійською мовою є актуальним напрямом розвитку медичної освіти. Проведено аналіз зворотного зв,язку з іноземними клінічними ординаторами на етапі дебрифінгу практичних занять з оперативного акушерства. Було встановлено шляхом опитування, що необхідно покращувати викладання за рахунок поліпшення мовленнєвої підготовки викладачів, а також забезпечення відповідності навчально-методичної літератури оригінальним англомовним джерелам. Це може сприяти піднесенню престижу післядипломного навчання закордонних лікарів в Україні.Publication Забезпечення якісної акушерської допомоги – пріоритетне завдання післядипломної освіти(Укрмедкнига, 2019-05-16) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Ромаєва, Вікторія; Демченко, ОльгаВступ. Динамічне впровадження медичної реформи в Україні вимагає певного перегляду функцій сімейного лікаря і профільних спеціалістів. Саме сімейний лікар має забезпечити якісну допомогу акушерсько-гінекологічного профілю на первинній ланці [1, 4, 5]. При цьому лікарі цієї базової спеціалізації мають значно поширити свій світогляд та поглибити практичні навички для забезпечення сталого розвитку практичної охорони здоров`я і подолання наслідків тривалого гальмування прогресу галузі [2, 3]. Клінічні протоколи для лікарів загальної практики-сімейної медицини базуються на досвіді доказової медицини провідних країн світу. Проте деякі питання практичної діяльності можуть бути дуже складними для впровадження в умовах сьогодення. Традиційна підготовка фахівця базується на викладанні базових дисциплін з чітким колом питань, що підлягають засвоєнню [1, 5]. Метою роботи було проведення аналізу клінічних протоколів для первинної ланки щодо розгляду умов їх імплементації у практику сімейного лікаря.Publication Корекція порушень ліпідного обміну у вагітних із прееклампсією(Медкнига, 2023-05) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор ВікторовичПрееклампсія (ПЕ) є одним із тяжких ускладень вагітності, що виникає на тлі генералізованого судинного спазму і призводить до синдрому поліорганної недостатності матері та дистресу плода. Метою дослідження було вивчення ліпідного метаболізму в жінок із ПЕ на тлі використання комплексного препарату, що містить есенціальні фосфоліпіди та метіонін. Усього було обстежено 262 вагітні. Основну групу (ІІІ) становили 154 вагітні з ПЕ різного ступеня тяжкості. Група (ІІ) порівняння нараховувала 36 пацієнток, що в II триместрі мали біофізичні та біохімічні чинники ризику ПЕ. У контрольній групі було 72 практично здорові жінки з фізіологічною гестацією. Жінкам із ПЕ в основній групі додатково до антигіпертензивних препаратів призначали Еслідин по 2 апсули тричі на добу. Визначали стан ліпідного обміну, системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Результати вивчення показників ліпідного обміну дозволяють вважати, що в патогенезі ПЕ значну роль відіграє дисліпідемія, що призводить до ендотеліальної дисфункції та атерогенезу. Порушення обміну жирів у печінці було пов’язано з оксидативним стресом. Отримані дані демонстрували, що в пацієнток із ПЕ легкого і середнього ступеня захворювання мало пізню маніфестацію, а ПЕ тяжкого ступеня розпочиналася у більш ранньому терміні. При цьому порушення ліпідного метаболізму мали більш контрольований характер на тлі ПЕ легкого і середнього ступеня. Вірогідну динаміку коефіцієнта атерогенності було відзначено в жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня, що становив відповідно 3,2±0,8 і 3,6±1,0 (p<0,05). Таким чином, у жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня призначення препарату Еслідин мало гіполіпідемічну дію, чого не встановлено в пацієнток із ПЕ тяжкого ступеня.Publication Менеджмент вагітних із прееклампсією з позицій акушерської гемостазіології(Trilist, 2023-05-01) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор ВікторовичПрееклампсія – це захворювання, що супроводжується виникненням артеріальної гіпертензії та порушенням функцій внутрішніх органів у ІІ половині вагітності. Коагулопатія споживання, що виникає в жінок із прееклампсією, робить наголос не лише на підвищеному ризику тромбозу, а й на можливій гіпокоагуляції. Підвищена активність протеаз обумовлює зростання фібринолітичної активності. Метою роботи було дослідження клінічної ефективності препарату Транексам для профілактики кровотечі в пологах у жінок із прееклампсією. Всього було обстежено 92 вагітні жінки. Основну групу (ІІІ) склали 34 вагітні з прееклампсією різного ступеня тяжкості, яким додатково до антигіпертензивних препаратів одночасно з початком заходів із індукції пологів призначали Транексам по 2 таблетки (500 мг) тричі на добу перорально. Група порівняння (ІІ) нараховувала 32 пацієнтки з прееклампсією, які отримували традиційну терапію. До контрольної групи (І) увійшли 26 практично здорових жінок у ІІІ триместрі з фізіологічним перебігом вагітності. Вивчення коагуляційного гемостазу дозволило встановити наявність підвищення його активності з формуванням коагулопатії споживання і зменшенням рівня ендогенних антикоагулянтів у жінок із прееклампсією. Встановлені особливості жінок із прееклампсією, можливо, були пов’язані із вродженою або набутою тромбофілією, синдромом системної запальної відповіді і оксидативним стресом. Комплексна терапія жінок із прееклампсією не лише підтримувала реологічні властивості крові, а й була спрямована на профілактику еклампсії, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і антенатальної загибелі плоду. Проведене лікування сприяло запобіганню тромботичних ускладнень і підтриманню процесів мікроциркуляції. Однак використання антикоагулянтів не мало змоги протидіяти системним порушенням, пов’язаним із ендотеліальною дисфункцією, «гуморальним протеазним вибухом», оксидативним стресом і ураженням печінки. Профілактичне застосування препарату Транексам у жінок з прееклампсією знижувало ризик виникнення кровотечі в пологах і післяпологовому періоді більше, ніж у 4 рази. Тому попереджувальне пероральне використання препаратів транексамової кислоти має всі підстави для широкого впровадження в акушерську клінічну практику.Publication Ефективність превентивних методів та їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів(Планета-Принт, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичПрогнозування і профілактика передчасних пологів є значною проблемою сучасного акушерства. Перспективним є використання ультразвукової цервікометрії та індексу плацентарного ангіоґенезу для прогонозування передчасних пологів. Метою роботи було вивчення ефективності використання серкляжу, песарію, інтравагінального прогестерону або їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів. Усього було обстежено 292 вагітні. Іх було розподілено на кілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та рівня співвідношення між плацентарним фактором росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подібною тирозинкіназою (sFlt-1). До I групи були віднесені жінки з негативним результатом скринінгу. У інших групах були жінки з «короткою» шийкою та порушеним ангіоґенезом у плаценті. У ІІ групі спостерігалися жінки, яким проводили серкляж. У ІІІ групі — вводили песарій; ІV групі призначали інтравагінальний прогестерон; у V використовували серкляж і песарій; а у VІ — серкляж і прогестерон інтравагінально. Вагітність завершилася терміновими пологами у 159 пацієнток, а передчасно народили 133 жінки. Серед пацієнток, які мали позитивні результати скринінгу на невиношування, застосування превентивних заходів або їх комбінацій мало досить рівні результати. Проте найбільшу ефективність продемонструвало застосування прогестерону та цервікального серкляжу. Деякими обмеженнями в цій роботі були невеликий обсяг вибірки та відсутність інформації про використання антикоагулянтних, дезагрегантних і токолітичних засобів у обстежених жінок.Publication Патогенетичне обгрунтування методів профілактики передчасних пологів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичВивчення патогенезу передчасних пологів – одне з важливих завдань сучасного акушерства. Це дозволяє розробити науково-обгрунтовану програму прогнозування та профілактики цього ускладнення вагітності. Метою роботи було вивчення показників імунної системи та обміну речовин сполучної тканини у жінок з передчасними пологами. Матеріали та методи. Було обстежено 227 вагітних жінок, 190 з яких мали клінічні ознаки загрози передчасних пологів. До I групи залучено 48 жінок з загозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Було проведено вивчення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій, вміст метаболітів сполучної тканини у крові обстежених. Результати та обговорення. У жінок I групи по відношенню до жінок III групи відмічалось вірогідне (р<0,001) зниження в крові відносного рівня CD3+-маркера Т-лімфоцитів у середньому на 23 %, що дозволяє припустити наявність імунодефіциту та розглядати як стресову реакцію організму. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28-36 тижнів (II група) відносний рівень у крові CD3+, навпаки, незначно, але вірогідно (р=0,014) збільшувався по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності в середньому на 13 %. Суттєве зниження імунорегуляторного індексу у жінок I групи пов’язано з пригніченням Т-хелперної складової та підкреслює наявність імуносупресії Т-клітинного типу. Зниження індексу у жінок II групи відбувалося на користь цитотоксичних Т-лімфоцитів. Висновки. Проведена робота підтверджує думку Р. Ромеро про роль імунного «відторгнення» у ІІІ триместрі, пов’язаного з несумісністю матері та плода за системою HLA. У жінок I групи при порівнянні з жінками III групи спостерігалося більш виражене підвищення в сироватці крові вільного оксипроліну – маркеру розпаду колагену, ніж зв’язаного оксипроліну – маркеру синтезу колагену. У жінок II групи також спостерігається одночасне збільшення рівня двох фракцій оксипроліну, але більш виражене для білковозв’язаної фракції. Це дає змогу вважати, що порушення обміну основних речовин сполучної тканини призводить до руйнування колагенового матриксу шийки матки та її вкорочення. Проведені дослідження дають змогу вважати, що для профілактики недостатності обтураторної функції шийки матки у ІІ триместрі на тлі порушень метаболізму в сполучній тканині слід застосовувати серкляж або песарій. Використання прогестерону є доцільним з позицій профілактики синдрома «короткої шийки», а також можливого імуносупресорного ефекта останнього. Встановлені ознаки аутоімунних процесів потребують проведення скринінга на антифосфоліпідний синдром та призначеня, у разі його підтвердження, антикоагулянтів.Publication Рівень ускладнень вагітності, пологів і пуерперію у жінок з прееклампсією(Асоціація акушерів-гінекологів України, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Шевченко, Олег; Сторчак, Ганна; Дудко, ВладиславПрееклампсія є захворюванням, що виникає під час вагітності та призводить до виникнення синдрома поліорганної недостатності. Матеріал і методи дослідження. Усього було обстежено 180 вагітних, у 154 з яких була діагностована прееклампсія. Було проведено вивчення рівня ускладнень під час вагітності, пологів і у післяпологовому періоді у жінок з прееклампсією. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані дані свідчили, що у жінок з прееклампсією значно частіше зустрічалися патологічні стани, ніж при здоровій вагітності. При цьому відмічено зростання несприятливих наслідків відповідно до ступеня тяжкості прееклампсії. Висновки. Найбільший рівень ускладнень встановлено у пацієнток, що мали ПЕ з раннім початком. Результати роботи роблять наголос на доцільності активного скринінгу та профілактики прееклампсії.Publication Вплив традиційного лікування на показники гемодинаміки у жінок з прееклампсією(Асоціація акушерів-гінекологів України, 2023-05-11) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович; Пак, Світлана; Шевченко, Олег; Сторчак, Ганна; Дудко, ВладиславПрееклампсія є одним з найбільш небезпечних ускладнень вагітності для матері та плоду. Метою дослідження було вивчення стану системи гемодинаміки у жінок з прееклампсією. Матеріал і методи дослідження. Усього було обстежено 180 вагітних, у 154 з яких була діагностована прееклампсія. Було вивчено показники показники симпатовагального балансу і центральної материнської гемодинаміки. Результати дослідження та їх обговорення. У більшості жінок з прееклампсією легкого і середнього ступеня встановлено наявність гіперсимпатикотонії та гіперкінетичного типу гемодинаміки. Це мало характер компенсаторного механізму для підтримання перфузії внутрішніх органів. Висновки. Застосування комплексної терапії для консервативного лікування прееклампсії має позитивний влив на окремі показники системної гемодинаміки лише у жінок з прееклампсією легкого та середнього ступеня. Можливість ефективного контролю АТ виникає лише після пологів і потребує продовження прийому антигіпертензивних ліків.Publication Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів(Trilist, 2023-04-25) Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор Вікторович; Грищенко, Ольга; Дроговоз, Катерина; Блажко, Юлія; Луцький, АндрійМета дослідження: вивчення можливостей застосування маткової активності та показників акцелерацій (AC) і децелерацій (DC) для моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода у жінок із загрозою передчасних пологів (ПП). Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 292 вагітні. Усім учасницям дослідження у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію. Жінок було розподілено на три групи: ІІІ (основна) група – 124 вагітні з «короткою шийкою», за якими спостерігали в динаміці та вивчали маткову активність і показники АС/DC у плода на 26, 32 і 38 тижнях вагітності, а також під час пологів; ІІ група – 112 жінок, в яких у вказані терміни вагітності вивчали лише показники АС/DC плода, а в пологах проводили традиційну кардіотокографію; I група – 56 вагітних із нормальними показниками цервікометрії. Результати. Чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП становила в основній групі відповідно 97,30% і 94,74%. Діагностична точність при використанні маткової активності за даними неінвазивної ЕКГ плода – 96,18%. У групі порівняння чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП були значно нижчими і становили відповідно 89,29% і 87,80%. Діагностична точність склала 88,41%. У 26 тижнів у пацієнток всіх клінічних груп значення AC/DC були низькими. Проте в подальшому найбільший рівень AC/DC був визначений у жінок І групи. У пацієнток із загрозою ПП показники AC/DC були знижені в порівнянні з контролем (р < 0,05). Чутливість і специфічність діагнозу дистресу плода в разі використання показників АС/DC склали відповідно 91,67% і 99,12%. Діагностична точність тесту складала 98,41%. У групі порівняння чутливість становила 77,78%, а специфічність – 89,22%. Діагностична точність інтранатальної кадіотокографії склала 86,82%. Висновки. Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода.Publication Шляхи підвищення ефективності лікування жінок із запальними захворюваннями органів малого таза(Медексперт, 2020-10-15) Лахно, Ігор Вікторович; Ткачов, Андрій; Грищенко, ОльгаЗапальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) є однією з важливих проблем сучасної гінекології, що зумовлено високою частотою хронізації процесу та великою кількістю ускладнень. Проведено теоретичне та практичне обгрунтування застосування препаратів реосорбілакт і грандазол для підвищення ефективності емпіричної терапії пацієнток з гострим сальпінгоофоритом. Мета дослідження - вивчення ефективності використання гіперосмолярного комбінованого розчину сорбітолу зі збалансованим вмістом електролітів для малооб'ємної інфузійної терапії (препарат реосорбілакт) і розчину левофлоксацину 2,5 мг та орнідазолу 5 мг (препарат грандазол) у лікуванні жінок із гострими ЗЗОМТ. Усього було обстежено 98 жінок репродуктивного віку, яких розподілено на 3 клінічні групи. До I (контрольної) групи було включено 30 практично здорових жінок. У II групі (порівняння) під спостереженням знаходилися 33 пацієнтки з гострим двобічним аднекситом (ГДБА), яким призначали традиційне лікування. У III (основну) групу ввійшли 35 жінок, яким додатково призначали реосорбілакт, а як антибактеріальний засіб використовували грандазол. У результаті обстеження жінок із ГДБА встановлено, що серед усіх клінічних характеристик найчастіше реєстрували біль унизу живота (89,7 %), патологічні виділення (88,2 %) і лихоманку (83,8 %). Показники рівня С-реактивного білка, кількість лейкоцитів і значення індексу резистентності у яєчникових артеріях були підвищеними і становили в обстеженого контингенту до початку лікування відповідно 52,4 +- 8,3 мг/л, 11,8 +- 2,2 x 10<^>9/л і 1,4 +- 0,2, що вірогідно відрізнялось від контрольних значень (p << 0,05). Вивчення коефіцієнта псевдо-R<^>2 за Нагелькерке підтвердило наявність залежності між підвищеним індексом резистентності та болем унизу живота, патологічними виділеннями з піхви та лихоманкою з високою чутливістю (88,2 %) і недостатньою специфічністю (60,4 %). Тобто у жінок із гострим сальпінгоофоритом наявність запальної симптоматики (навіть за відсутності даних доплерометрії) є показанням до початку використання інфузійних препаратів вазотропної та гемореологічної дії. Пріоритетним ефектом даного методу лікування була оптимізація гемодинаміки у великих судинах малого таза, що забезпечувало ефективну доставку та накопичення антибактеріальних препаратів у вогнищі запалення. Наведена комбінація лікарських засобів - препаратів реосорбілакт і грандазол - продемонструвала максимум клінічної дії, що обгрунтовує можливість широкого використання цього методу терапії.