Наукові праці. Кафедра акушерства та гінекології № 3
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31733
Browse
3 results
Search Results
Publication Ефективність превентивних методів та їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів(Планета-Принт, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичПрогнозування і профілактика передчасних пологів є значною проблемою сучасного акушерства. Перспективним є використання ультразвукової цервікометрії та індексу плацентарного ангіоґенезу для прогонозування передчасних пологів. Метою роботи було вивчення ефективності використання серкляжу, песарію, інтравагінального прогестерону або їх комбінацій у профілактиці передчасних пологів. Усього було обстежено 292 вагітні. Іх було розподілено на кілька груп відповідно до результатів вивчення довжини шийки матки та рівня співвідношення між плацентарним фактором росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подібною тирозинкіназою (sFlt-1). До I групи були віднесені жінки з негативним результатом скринінгу. У інших групах були жінки з «короткою» шийкою та порушеним ангіоґенезом у плаценті. У ІІ групі спостерігалися жінки, яким проводили серкляж. У ІІІ групі — вводили песарій; ІV групі призначали інтравагінальний прогестерон; у V використовували серкляж і песарій; а у VІ — серкляж і прогестерон інтравагінально. Вагітність завершилася терміновими пологами у 159 пацієнток, а передчасно народили 133 жінки. Серед пацієнток, які мали позитивні результати скринінгу на невиношування, застосування превентивних заходів або їх комбінацій мало досить рівні результати. Проте найбільшу ефективність продемонструвало застосування прогестерону та цервікального серкляжу. Деякими обмеженнями в цій роботі були невеликий обсяг вибірки та відсутність інформації про використання антикоагулянтних, дезагрегантних і токолітичних засобів у обстежених жінок.Publication Патогенетичне обгрунтування методів профілактики передчасних пологів(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023-05-03) Грищенко, Ольга; Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор ВікторовичВивчення патогенезу передчасних пологів – одне з важливих завдань сучасного акушерства. Це дозволяє розробити науково-обгрунтовану програму прогнозування та профілактики цього ускладнення вагітності. Метою роботи було вивчення показників імунної системи та обміну речовин сполучної тканини у жінок з передчасними пологами. Матеріали та методи. Було обстежено 227 вагітних жінок, 190 з яких мали клінічні ознаки загрози передчасних пологів. До I групи залучено 48 жінок з загозою невиношування вагітності, що завершилась пологами у термінах від 23 до 27 тижнів. У II групі під спостереженням знаходилось 142 жінки з загрозою невиношування вагітності в термінах від 28 до 36 тижнів. До III групи увійшли 37 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, що завершилась пологами без ускладнень у термінах 38-41 тиждень. Було проведено вивчення кількості лімфоцитів та їх субпопуляцій, вміст метаболітів сполучної тканини у крові обстежених. Результати та обговорення. У жінок I групи по відношенню до жінок III групи відмічалось вірогідне (р<0,001) зниження в крові відносного рівня CD3+-маркера Т-лімфоцитів у середньому на 23 %, що дозволяє припустити наявність імунодефіциту та розглядати як стресову реакцію організму. У жінок з передчасними пологами у термін гестації 28-36 тижнів (II група) відносний рівень у крові CD3+, навпаки, незначно, але вірогідно (р=0,014) збільшувався по відношенню до жінок з фізіологічним перебігом вагітності в середньому на 13 %. Суттєве зниження імунорегуляторного індексу у жінок I групи пов’язано з пригніченням Т-хелперної складової та підкреслює наявність імуносупресії Т-клітинного типу. Зниження індексу у жінок II групи відбувалося на користь цитотоксичних Т-лімфоцитів. Висновки. Проведена робота підтверджує думку Р. Ромеро про роль імунного «відторгнення» у ІІІ триместрі, пов’язаного з несумісністю матері та плода за системою HLA. У жінок I групи при порівнянні з жінками III групи спостерігалося більш виражене підвищення в сироватці крові вільного оксипроліну – маркеру розпаду колагену, ніж зв’язаного оксипроліну – маркеру синтезу колагену. У жінок II групи також спостерігається одночасне збільшення рівня двох фракцій оксипроліну, але більш виражене для білковозв’язаної фракції. Це дає змогу вважати, що порушення обміну основних речовин сполучної тканини призводить до руйнування колагенового матриксу шийки матки та її вкорочення. Проведені дослідження дають змогу вважати, що для профілактики недостатності обтураторної функції шийки матки у ІІ триместрі на тлі порушень метаболізму в сполучній тканині слід застосовувати серкляж або песарій. Використання прогестерону є доцільним з позицій профілактики синдрома «короткої шийки», а також можливого імуносупресорного ефекта останнього. Встановлені ознаки аутоімунних процесів потребують проведення скринінга на антифосфоліпідний синдром та призначеня, у разі його підтвердження, антикоагулянтів.Publication Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів(Trilist, 2023-04-25) Коровай, Сергій Вікторович; Лахно, Ігор Вікторович; Грищенко, Ольга; Дроговоз, Катерина; Блажко, Юлія; Луцький, АндрійМета дослідження: вивчення можливостей застосування маткової активності та показників акцелерацій (AC) і децелерацій (DC) для моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода у жінок із загрозою передчасних пологів (ПП). Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 292 вагітні. Усім учасницям дослідження у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію. Жінок було розподілено на три групи: ІІІ (основна) група – 124 вагітні з «короткою шийкою», за якими спостерігали в динаміці та вивчали маткову активність і показники АС/DC у плода на 26, 32 і 38 тижнях вагітності, а також під час пологів; ІІ група – 112 жінок, в яких у вказані терміни вагітності вивчали лише показники АС/DC плода, а в пологах проводили традиційну кардіотокографію; I група – 56 вагітних із нормальними показниками цервікометрії. Результати. Чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП становила в основній групі відповідно 97,30% і 94,74%. Діагностична точність при використанні маткової активності за даними неінвазивної ЕКГ плода – 96,18%. У групі порівняння чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП були значно нижчими і становили відповідно 89,29% і 87,80%. Діагностична точність склала 88,41%. У 26 тижнів у пацієнток всіх клінічних груп значення AC/DC були низькими. Проте в подальшому найбільший рівень AC/DC був визначений у жінок І групи. У пацієнток із загрозою ПП показники AC/DC були знижені в порівнянні з контролем (р < 0,05). Чутливість і специфічність діагнозу дистресу плода в разі використання показників АС/DC склали відповідно 91,67% і 99,12%. Діагностична точність тесту складала 98,41%. У групі порівняння чутливість становила 77,78%, а специфічність – 89,22%. Діагностична точність інтранатальної кадіотокографії склала 86,82%. Висновки. Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода.