Наукові праці. Кафедра загальної та клінічної патофізіології імені Д.О. Альперна

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1563

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21

Морфологічна діагностика екзокринної частини підшлункової залози у щурів та їх потомства при дії висококалорійного харчування
(2024) Ковальцова, Марина Вікторівна; Мірошниченко, Михайло Сергійович; Морозов, Олександр Володимирович; Кузнецова, Мілена Олександрівна; Краснікова, Л.В.; Кузнєцова, І.К.; Слюсаренко, Д.С.
В експерименті показано, що незбалансоване харчування негативно впливає на морфологічний стан екзокринної частини підшлункової залози щурів. Відбувається гіперплазія паренхіми з розвитком в екзокриноцитах осередкової гідропічної дистрофії в поєднанні зі зниженням в клітинах рівня морфофункціональної активності, набряк сполучної тканини, внутрішньо- та міжчасточковий склероз і ліпоматоз, помірне повнокров'я капілярів, ектазія частини внутрішньо- та міжчасточкових вивідних протоків місцями з гідропічною дистрофією цитоплазми епітеліоцитів і їх десквамацією. Особливості морфології ПЗ у щурят і в цілому зміни підшлункової залози аналогічні таким у їх матерів, але, крім того, ще спостерігаються незрілість паренхіми та строми, помірно виражена запальна інфільтрація за ходом сполучнотканинних прошарків, дистрофічні зміни ядер та зростання ступеня апоптозу. Слід зазначити, що морфологічна перебудова підшлункової залози у щурят зберігається до 2-місячного віку, також з’являються ознаки атрофії паренхіми та її осередковий ліпоматоз.
Морфологічні та морфометричні показники структурних компонентів екзокринної частини підшлункової залози після скасування введення щурам глутамату натрію
(2024) Литвак, Юлія; Гарапко, Тетяна; Литвак, Василь; Кучерявченко, Марина
Мета роботи – визначити морфологічні та морфометричні особливості структурних змін компонентів екзокринної частини підшлункової залози щурів-самців після скасування додавання до їжі харчової добавки глутамату натрію та переведення їх на звичайну дієту. Матеріали і методи. Здійснили чотири серії експерименту: перша дослідна – щурам-самцям щодня протягом 8 тижнів додавали 70 мг/кг глутамату натрію до їжі для посилення смакових якостей; друга дослідна – щури через 8 тижнів після вживання глутамату натрію переведені на стандартну дієту та виведені з експерименту через 8 тижнів (на 16 тиждень); третя – щури контрольної групи до 8 тижнів; четверта серія – контрольні щури до 16 тижнів експерименту. Підшлункову залозу (після виведення щурів з експерименту, проведення матеріалу через парафін і виготовлення зрізів, забарвлення гематоксиліном та еозином, азаном) дослідили морфологічно з виконанням морфометричного аналізу. Результати. У першій і другій серіях експерименту зберігались атрофічні й дегенеративні зміни ацинусів, що дискомплексовані внаслідок набряку органа, мали дрібні розміри. Між часточками та навколо часточкових протоків візуалізували сполучну та ділянки жирової тканини, дифузно-осередкові інфільтрати. Протоки розширені. Як і в першій серії, зафіксовано набряк паренхіми органа, стінок судин і протоків із виходом рідини в міжацинарні простори, апоптоз екзокриноцитів. Під час морфометричного дослідження екзокринної частини підшлункової залози визначили: середній розмір ацинусів статистично значущо знижений у першій і другій дослідних серіях – в 1,4 і 1,6 раза; площі – 1,2 та 1,5 раза порівняно з показниками контрольних тварин (третя і четверта серії). У першій і другій серіях виявлено переважання ацинусів розмірами 71–90 мкм, що становили 38 % і 34 % відповідно; у контрольних серіях переважали ацинуси розмірами 91–100 мкм (46 % та 42 % відповідно) та 111–149 мкм (36 % і 38 % відповідно). В ацинусах у першій серії виявили екзокриноцити в кількості 5,52 ± 0,58, у контролі – 8,05 ± 0,32 (p < 0,001); у другій серії – 5,24 ± 0,47, у контролі – 7,33 ± 0,43 (p < 0,001) Площа екзокриноцитів у другій серії становила 61,95 ± 1,91 мкм2, у першій серії – 78,99 ± 0,98 мкм2 (р < 0,05). Діаметр вставних, внутрішньочасточкових і міжчасточкових протоків розширений. Висновки. Після восьми тижнів годування щурів глутаматом натрію, його скасування і переведення щурів на стандартну дієту віварію через наступні 8 тижнів не зафіксовано покращення стану підшлункової залози. Це підтверджено морфологічними та морфометричними дослідженнями.
Біохімічні зміни ендокринної частини підшлункової залози при дії гіперкалорійної дієти в експерименті
(2024) Ковальцова, Марина Вікторівна; Кучерявченко, Марина Олександрівна; Гулієва, В.Х.; Буга, В.В.; Бойко, І.С.; Слюсаренко, Д.С.; Бутко, В.В.; Kovaltsova, M.; Kucheriavchenko, M.; Huliieva, V.; Buha, V.; Boiko, I.; Sliusarenko, D.; Butko, V.
Гіперкалорійне харчування щурів негативно впливає на функціональний стан ендокринної частини підшлункової залози та призводить до дисбалансу показників плазми кровi. За результатами біохімічного дослідження встановлено, що у щурів основної групи реєструється збільшення рівня глюкози в сироватці крови, який складає 6,3±0,1ммоль/л, p < 0,001, (контроль 5,4±0,1 ммоль/л). Спостерігається високий рівень інсуліну: основна група 23,8±1,1 мкОД/мл, p < 0,001, контроль 14,0±0,4 мкОД/мл. Гіперглікемія та гіперінсулінемія основної групи поєднується з гіперкортикостеронемією, яка складає 41,4±2,3 нг/мл, p < 0,001, в порівнянні із показником тварин групи контролю 30,4±0,8 нг/мл. Підвищення рівня кортикостерону свідчить про внутрішньоклітинний дефіцит глюкози та обумовлює активацію процесів катаболізму (підвищення вмісту глюкози в сироватці крові, підвищення рівня неетеріфіковані жирні кислоти (основна: 0,5±0,02 ммоль/л; контроль: 0,4±0,04) та кетонових тіл (основна: 1,4±0,1 ммоль/л, p < 0,001,; контроль: 0,7±0,03 ммоль/л;). Таким чином, порушене харчування призводить до гіперінсулінемії, при цьому рівень глікемії залишається підвищеним, що вимагає вироблення ще більшої кількості інсуліну β-клітинами підшлункової залози. Поступово розвивається хронічна компенсаторна гіперінсулінемія, яка є вторинною і має пристосувальне значення для зменшення рівня глікемії. Відсутність адекватного рівню глюкози викиду інсуліну призводить до зрушення рівноваги між гормонами в бік контрінсулярних факторів, стимулюючих ліполіз, гліколіз та глюконеогенез, з подальшим розвитком гіперглікемії. Високий рівень неетерифікованих жирних кислот інгібує гліколіз. У кінцевому рахунку, при метаболізмі жирних кислот утворюються кетонові тіла, які і відбивають внутрішньоклітинний дефіцит глюкози, і в умовах дефіциту кисню можуть пошкоджувати клітинні мембрани та роз'єднувати окислювання і фосфорилювання у мітохондріях клітин. Високі рівні неетерифікованих жирних кислот та глюкоза надають спільний гальмівний вплив на використання один одного як джерела енергії: при доступності. Встановлені гормонально-субстратні взаємини внаслідок переїдання відображають гіперфункцію підшлункової залози та пов'язані з цим порушення обміну речовин, що є фактором ризику розвитку функціональних розладів підшлункової залози у щурів.
Особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату
(2024) Шевченко, Владислав Олександрович; Shevchenko, Vladyslav
Анотація. Гемопоез відіграє важливу роль у перебігу хронічного запалення. Під час запалення гемопоетичні стовбурові клітини піддаються впливу запальних сигналів і шляхом проліферації та диференціації замінюють зрілі імунні клітини відповідно до попиту. Мета. З’ясувати особливості кістково-мозкового кровотворення за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату. Матеріали та методи. Моделлю запалення було карагінанове вторинно хронічне асептичне запалення, яке викликалося шляхом внутрішньом’язового введення в ділянку правого стегна 10 мг λ-карагінану, розчиненого в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Дабігатрану етексилат вводили внутрішньошлунково через зонд у дозі 15 мг/кг/добу, розчиненим в 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду щодня протягом усього експерименту. Кістковомозкове кровотворення вивчали на 1 шу, 7 му, 14 ту, 21 шу і 28 му добу проведення експерименту. Результати дослідження. За вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіна дабігатрану етексилату в порівнянні з його природним перебігом, в початкові терміни запалення у вогнище емігрує більша кількість лейкоцитів, ніж у терміни з 14 ої до 28 ої доби, коли їх виходить менше. Встановлено також, що в ранні терміни відбувається більше вимивання клітин з кісткового мозку в кров, що ще більше стимулює гемопоез, а в більш пізні терміни хронізації запалення спостерігається менша активація гемопоеза. Висновок. Застосування блокатора тромбіна дабігатрану етексилату приводить до зниження хронізації запалення за рахунок більшої активації гемопоезу та потрапляння лейкоцитів з кісткового мозку в периферичну кров і вогнище запалення в його початкові терміни. Abstract. Hematopoiesis plays an important role in the course of chronic inflammation. During inflammation, hematopoietic stem cells are exposed to inflammatory signals and replace mature immune cells by proliferation and differentiation in accordance with the demand. Objective. To find out the features of the bone marrow hematopoiesis in secondary chronic carrageenan inflammation after administration of the thrombin blocker dabigatran etexilate. Materials and methods. The model of inflammation was carrageenan secondary chronic aseptic inflammation, which was induced by intramuscular injection of 10 mg of λ-carrageenan dissolved in 1 ml of isotonic sodium chloride solution into the right thigh. Dabigatran etexilate was administered intragastrically through a gavage tube at a dose of 15 mg/kg/day dissolved in 1 ml of isotonic sodium chloride solution daily throughout the experiment. Bone marrow hematopoiesis was studied on days 1, 7, 14, 21, and 28 of the experiment. Results. In secondary chronic carrageenan inflammation on the background of administration of the thrombin blocker dabigatran etexilate, compared with its natural course, in the initial stages of inflammation, a greater number of leukocytes emigrate to the inflammatory focus than in the period from day 14 to day 28, when fewer of them are released. It has also been established that in the early stages there is a greater washout of cells from the bone marrow into the blood, which further stimulates hematopoiesis, and in the later stages of inflammation chronicity, there is less activation of hematopoiesis. Conclusion. The use of the thrombin blocker dabigatran etexilate leads to a decrease in the chronicity of inflammation due to greater activation of hematopoiesis and the entry of leukocytes from the bone marrow into the peripheral blood and the inflammatory focus in the initial stages of inflammation.
Нейтрофільно-лімфоцитарне та лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення у периферичній крові щурів за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату
(2024) Шевченко, Владислав Олександрович; Shevchenko, Vladyslav
Нейтрофільно-лімфоцитарне та лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення мають прогностичне значення щодо динаміки перебігу запалення. Результати проведеного експерименту з моделюванням вторинно хронічного карагінанового запалення на щурах показали, що застосування блокатора тромбіну – дабігатрану етексилату впливає на перебіг вторинно хронічного карагінанового запалення, про що свідчать достовірні підвищення нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення на 14-ту добу в 3,1 рази, p<0,05 та лімфоцитарно-моноцитарного співвідношення на 28-му добу в 1,3 рази, p<0,01. Introduction. Neutrophil-lymphocyte and lymphocyte-monocyte ratios determine the activity of the inflammatory process and are widely used as prognostic criteria for the development of various diseases and the rate of wound healing. The lymphocyte-monocyte ratio, along with the levels of proinflammatory cytokines in peripheral blood, can be reliably used to predict the course of chronic inflammation. Objective. To determine neutrophil-lymphocyte and lymphocyte-monocyte ratios in the peripheral blood of rats with secondary chronic carrageenan inflammation after administration of the thrombin blocker – dabigatran etexilate. Materials and methods. The experimental study was conducted on 72 adult male WAG rats weighing 180 - 200 g. The model of inflammation was a secondary chronic aseptic inflammation induced by intramuscular injection of 10 mg of λ-carrageenan (Sigma, USA) into the thigh area. Dabigatran etexilate was administered intragastrically through a gavage tube at a dose of 15 mg/kg/day daily throughout the experiment. The neutrophil-lymphocyte and lymphocyte-monocyte ratio in the peripheral blood was studied on days 1, 7, 14, 21, and 28 of the experiment. Results. When comparing the neutrophil-lymphocyte ratio in secondary chronic carrageenan inflammation after administration of dabigatran etexilate with that in the natural course of inflammation, a significant increase in it was observed on day 14 by 3.1 times, p<0,05, and the lymphocyte-monocyte ratio significantly increased on day 28 by 1.3 times, p<0,01. Conclusion. The data obtained indicates a positive dynamic of the course of secondary chronic carrageenan inflammation after administration of dabigatran etexilate in comparison with its natural course.
Лейкоцитарна реакція периферичної крові за вторинно хронічного карагінанового запалення на тлі введення блокатора тромбіну дабігатрану етексилату
(2023) Шевченко, Владислав Олександрович; Shevchenko, Vladyslav
Нейтрофільно-лімфоцитарне та лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення в периферичній крові щурів за вторинно хронічного запалення на тлі блокади рецепторів субстанції P
(2024) Шевченко, Олександр Миколайович; Сич, Володимир Олександрович; Шевченко, Олена Олександрівна; Shevchenko, Oleksandr; Sych, Volodymyr; Shevchenko, Olena
Запалення – типовий патологічний процес, що є актуальною проблемою медицини, оскільки лежить в основі більшості захворювань людини – серцево-судинних, онкологічних та інших. Серед тахікінінів, які відіграють значну роль у запальних процесах, речовина Р є однією з найбільш досліджених на сьогодні. Нейропептиди модулюють реакцію імунної системи у відповідь на запалення та регулюють саме запалення за допомогою складної мережі взаємодій. Мета роботи — з’ясувати нейтрофільно-лімфоцитарне і лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення в периферичній крові щурів при вторинному хронічному запаленні після блокади рецепторів речовини Р. Для гальмування синтезу та дії речовини Р використовували інгібітор рецепторів NK-1 апрепітант, який вводили внутрішньоочеревинно щодня протягом усього досліду. У динаміці природного вторинного хронічного карагінанового запалення, а також після блокади речовини Р через 6 годин, на 1-у, 2-у, 3-ю, 4- у, 5-у, 7-у, 14-у, 21-у та 28-у доби досліджували нейтрофільно-лімфоцитарне та лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення у периферичній крові щурів. Встановлено, що лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення при вторинному хронічному запаленні після блокади речовини Р, порівняно з таким при природному перебігу, суттєво знизилося в 2,6 рази на 28 добу (p < 0,05), а при порівнянні з нейтрофільно-лімфоцитарним співвідношенням спостерігалася тенденція до збільшення в 1,9 та 1,4 рази на 21 та 28 доби досліду, відповідно. Таким чином, результати дослідження, отримані при порівнянні лімфоцитарно-моноцитарного та нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношень при вторинному хронічному запаленні після блокади речовини Р з такими при природному перебігу запального процесу, свідчать про те, що блокада речовини Р впливає на перебіг та знижує інтенсивність хронічного запалення.Inflammation is a typical pathological process that is a topical issue in medicine, as it is the basis of most human diseases, such as cardiovascular, oncological, and others. Among the tachykinins that play a significant role in inflammatory processes, substance P is one of the most studied so far. Neuropeptides modulate the immune system response to inflammation and regulate inflammation itself through a complex network of interactions. The aim of the work is to find out the neutrophil-lymphocyte and lymphocyte-monocyte ratios in the peripheral blood of rats in secondary chronic inflammation after the blockade of substance P receptors. Secondary chronic inflammation was induced by administration of 10 mg of б-carrageenan (“Sigma-Aldrich”, USA) in 1 ml of saline. To inhibit the synthesis and effects of substance P, the NK-1 receptor inhibitor aprepitant was used, which was administered intraperitoneally daily throughout the experiment. In the dynamics of natural secondary chronic carrageenan inflammation, as well as after the blockade of substance P on the 6th hr, 1st, 2nd, 3rd, 4th, 5th, 7th, 14th, 21st and 28th day, the neutrophil-lymphocyte and lymphocyte-monocyte ratios in the peripheral blood of rats was studied. It was established that the lymphocyte-monocyte ratio in secondary chronic inflammation after the blockade of substance P compared with that in the natural course significantly decreased by 2.6 times on day 28 (p < 0.05) and when comparing the neutrophil-lymphocyte ratio, there was a tendency to increase by 1.9 and 1.4 times on days 21 and 28, respectively. Thus, the results of the study obtained by comparing the lymphocyte-monocyte and neutrophil-lymphocyte ratios in secondary chronic inflammation after the blockade of substance P with those in the natural course indicate that blockade of substance P affects the course and reduces the intensity of chronic inflammation.
Життєздатність та види загибелі лейкоцитів крові щурів з синдромом полікістозних яєчників за умов переривчастого холодового впливу
(2023) Жулікова, М.В.; Мирошниченко, Михайло Сергійович; Наконечна, О.А.; Жуліков, О.О.; Бібіченко, Вікторія Олександрівна; Мирошниченко, С.О.; Зайцева, О.В.; Ковальцова, Марина Вікторівна
Метою нашої роботи є оцінка життєздатності та визначення видів загибелі лейкоцитів крові щурів з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) за умов переривчастого холодового впливу. Дослідження проведено на 40 статевонезрілих самицях щурів популяції WAG віком 27 діб, які були розділені на 5 груп (по 8 тварин у кожній групі): 1-ша група – інтактні щури; 2-га група – щури, яким щоденно протягом 25 діб підшкірно вводили 0,2 мл очищеної та стерилізованої оливкової олії; 3-тя група – щури, яких щоденно протягом 25 діб піддавали переривчастому холодовому впливу; 4-та група – щури, яким моделювали дегідроепіандростероніндукований СПКЯ; 5-та група – щури, яким на тлі переривчастого холодового впливу вводили дегідроепіандростерон. Життєздатність лейкоцитів та види їх загибелі були визначені за допомогою проточного цитометра FACS Canto II (Becton Dickinson, США). У щурів з СПКЯ було виявлено зменшення відсотка життєздатних лейкоцитів та збільшення відсотка лейкоцитів, що знаходяться на початковій стадії апоптозу, при цьому кількість лейкоцитів, що знаходяться на пізній стадії, та некротично змінених лейкоцитів відповідала нормі. У щурів на тлі введення дегідроепіандростерону у разі переривчастого холодового впливу відсоток життєздатних лейкоцитів, а також лейкоцитів, що знаходяться на різних стадіях апоптозу та у стані некрозу, відповідав фізіологічній нормі. Таким чином, виявлено зниження життєздатності нейтрофільних лейкоцитів крові щурів з СПКЯ внаслідок активації процесів апоптозу, про що свідчило збільшення відсотка лейкоцитів, якізнаходяться на початковій стадії апоптозу. Переривчастий холодовий вплив (4 год щодня при +4°C протягом 25 днів) на тлі введення щурам дегідроепіандростерону чинив антиапоптотичний ефект, нормалізуючи життєздатність нейтрофільних лейкоцитів крові.
Особливості біохімічних змін екзокринної частини підшлункової залози при дії гіперкалорійної дієти
(2023) Ковальцова, Марина Вікторівна; Мірошниченко, Михайло Сергійович; Кучерявченко, Марина Олександрівна; Кузнецова, Мілена Олександрівна; Огнєва, Лілія Гарієвна; Сипало, Анна Олегівна; Сарапулова, Сніжана Михайлівна
Гіперкалорійне харчування щурів негативно впливає на функціональний стан екзокринної частини підшлункової залози та призводить до збільшення маси тіла щурів і дисбалансу показників плазми кровi. При тривалому надходженні у раціон харчування щурів їжі з великою кількістю вуглеводів та жирів внаслідок гіперфункції ацинарних клітин збільшується вихід ферментів з ациноцитів у кров, що поступово призводить до їх функціонального виснаження та розвитку атрофії екзокринної паренхіми. Однак протягом якогось часу компенсаторні можливості підшлункової залози, обумовлені гіперфункцією непошкоджених ациноцитів та вироблення ними великої кількості ферментів, дозволяють забезпечувати адекватне травлення навіть в умовах значної втрати функціонально активної маси її паренхіми. Ймовірно, саме це і має місце у наших експериментальних тварин. У всіх щурів, які отримували висококалорійну дієту, був підвищений рівень α - амілази в 3,1 рази, ліпази – в 11,2 рази (гіперпанкреатизм). Активація панкреатичних ферментів (особливо перетворення трипсиногена в трипсин) у протоках тканини залози є надзвичайно агресивним фактором її пошкодження, що запускає процес її аутолізу. Процеси аутолизу у підшлунковій залозі є ще однією причиною гіперферментемії у щурів за рахунок розвитку феномену «ухилення» ферментів у кров. У такій ситуації тривала гіпертрипсинемія чревата ще більшим виснаженням активності антипротеїназної системи (що спостерігається у експериментальних тварин в нашому дослідженні, а саме зниження рівня α1-антитрипсину); ферментно-інгібіторний дисбаланс в тканині та в крові посилює порушення у самій залозі. Таким чином, гіперкалорійна дієта обумовлює у щурів гіперфункцію екзокриноцитів з гіперпродукцією панкреатичних ферментів з поступовим розвитком морфологічної перебудови екзокринної частини підшлункової залози.
Кістково-мозкове кровотворення за вторинного карагінанового хронічного запалення на тлі введення глюкозамінілмурамілдипептиду
(2022-09-22) Шевченко, Олександр Миколайович; Бібіченко, Вікторія Олександрівна; Шевченко, Олена Олександрівна