Морфологічні та морфометричні показники структурних компонентів екзокринної частини підшлункової залози після скасування введення щурам глутамату натрію

Thumbnail Image

Date

2024

Authors

Литвак, Юлія
Гарапко, Тетяна
Литвак, Василь
Кучерявченко, Марина

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Abstract

Мета роботи – визначити морфологічні та морфометричні особливості структурних змін компонентів екзокринної частини підшлункової залози щурів-самців після скасування додавання до їжі харчової добавки глутамату натрію та переведення їх на звичайну дієту. Матеріали і методи. Здійснили чотири серії експерименту: перша дослідна – щурам-самцям щодня протягом 8 тижнів додавали 70 мг/кг глутамату натрію до їжі для посилення смакових якостей; друга дослідна – щури через 8 тижнів після вживання глутамату натрію переведені на стандартну дієту та виведені з експерименту через 8 тижнів (на 16 тиждень); третя – щури контрольної групи до 8 тижнів; четверта серія – контрольні щури до 16 тижнів експерименту. Підшлункову залозу (після виведення щурів з експерименту, проведення матеріалу через парафін і виготовлення зрізів, забарвлення гематоксиліном та еозином, азаном) дослідили морфологічно з виконанням морфометричного аналізу. Результати. У першій і другій серіях експерименту зберігались атрофічні й дегенеративні зміни ацинусів, що дискомплексовані внаслідок набряку органа, мали дрібні розміри. Між часточками та навколо часточкових протоків візуалізували сполучну та ділянки жирової тканини, дифузно-осередкові інфільтрати. Протоки розширені. Як і в першій серії, зафіксовано набряк паренхіми органа, стінок судин і протоків із виходом рідини в міжацинарні простори, апоптоз екзокриноцитів. Під час морфометричного дослідження екзокринної частини підшлункової залози визначили: середній розмір ацинусів статистично значущо знижений у першій і другій дослідних серіях – в 1,4 і 1,6 раза; площі – 1,2 та 1,5 раза порівняно з показниками контрольних тварин (третя і четверта серії). У першій і другій серіях виявлено переважання ацинусів розмірами 71–90 мкм, що становили 38 % і 34 % відповідно; у контрольних серіях переважали ацинуси розмірами 91–100 мкм (46 % та 42 % відповідно) та 111–149 мкм (36 % і 38 % відповідно). В ацинусах у першій серії виявили екзокриноцити в кількості 5,52 ± 0,58, у контролі – 8,05 ± 0,32 (p < 0,001); у другій серії – 5,24 ± 0,47, у контролі – 7,33 ± 0,43 (p < 0,001) Площа екзокриноцитів у другій серії становила 61,95 ± 1,91 мкм2, у першій серії – 78,99 ± 0,98 мкм2 (р < 0,05). Діаметр вставних, внутрішньочасточкових і міжчасточкових протоків розширений. Висновки. Після восьми тижнів годування щурів глутаматом натрію, його скасування і переведення щурів на стандартну дієту віварію через наступні 8 тижнів не зафіксовано покращення стану підшлункової залози. Це підтверджено морфологічними та морфометричними дослідженнями.

Description

Keywords

екзокринна частина, глутамат натрію, морфометрія, щури, 2024у

Citation

Морфологічні та морфометричні показники структурних компонентів екзокринної частини підшлункової залози після скасування введення щурам глутамату натрію / Ю. В. Литвак, Т. В. Гарапко, В. В. Литвак, М. О. Кучерявченко // Патологія. – 2024. ─ Том 21, № 2 (61). – С. 148─155.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By