Наукові роботи молодих вчених. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1568
Browse
16 results
Search Results
Item Ознаки субклінічного ураження сонних артерій у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію(2020) Волік, Марія Сергіївна; Volik, Mariia; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, TetyanaItem Гендерные особенности взаимосвязи индекса формы тела с кардиометаболическими факторами риска у больных гипертонической болезнью с абдоминальным ожирением(Харківський національний медичний університет, 2018-09-27) Kysylenko, Kateryna; Кисиленко, Екатерина Владимировна; Кисиленко, Катерина ВолодимирівнаХарьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина На сегодняшний день известно, что накопление избыточного количества жира в брюшной полости приводит к развитию сахарного диабета 2 типа, сердечно-сосудистых заболеваний и как следствие повышает риск преждевременной смерти. Еще в 2012г. американскими учеными был предложен «Индекс формы тела» (A Body Shape Index - ABSI) – усовершенствованный индекс, который был разработан как способ количественной оценки риска, связанного с абдоминальным ожирением (отношение объема талии (ОТ) к индексу массы тела (ИМТ) и росту). Цель: изучить гендерные особенности взаимосвязи между ABSI и кардиометаболическими факторами риска у больных гипертонической болезнью (ГБ) с абдоминальным ожирением (АО). Материалы и методы. Обследовано 82 больных гипертонической болезнью. Возраст пациентов колебался от 42 до 78 лет. Все больные прошли комплексное клиническое обследование с расчетом ABSI и определением показателей липидного обмена: общий холестерин (ОХС), триглицериды (ТГ), холестерин липопротеидов высокой (ХС ЛПВП), низкой (ХС ЛПНП) и очень низкой плотности (ХС ЛПОНП), коэффициент атерогенности (КА) и аполипопротеина В (Апо В). Статистический анализ проводили с помощью непараметрической статистики. Нулевую гипотезу отбрасывали при достоверности (р<0,05). Результаты. Больные ГБ с наличием АО составили 78,7%. Во время корреляционного анализа среди женщин больных ГБ в сочетании с АО выявлена положительная корреляция между ABSI и КА (R=0,26; р<0,05), Апо В (R=0,37; р<0,05) и отрицательная связь с ХС ЛПВП (R=-0,33; р<0,05). У мужчин с ГБ и АО выявлена положительная корреляция ABSI с Апо В (R=0,27; р<0,05). Корреляционный анализ среди пациентов не имеющих АО никаких существенных связей между ABSI и кардиометаболическими факторами риска выявлено не было. Выводы. Взаимосвязь индекса формы тела с нарушениями липидного обмена более выражена у женщин, чем у мужчин больных гипертонической болезнью при наличии абдоминального ожирения.Item Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 та дисфункція міокарда лівого шлуночку у хворих на гіпертонічну хворобу ускладнену хронічною серцевою недостатністю(ХНМУ, 2018-04-18) Кожем'яка, Ганна Вадимівна; Ковальова, Ольга МиколаївнаВ Україні було зареєстровано 788214 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в 2015 році. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є серйозним ускладненням ГХ, що призводить до розвитку серцево-судинних катастроф. ХСН виникає внаслідок ремоделювання міокарда лівого шлуночку (ЛШ), що супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером якого є остеопонтін. На ремоделювання міокарда також впливає гіперпродукція цитокінів. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відповідає за аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між концентрацією остеопонтіну, ІЛ-15 сироватки крові, ремоделюванням і зміною функції ЛШ серця у хворих ГХ, ускладненою хронічною серцевою недостатністю. Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 хворих на ГХ, ускладнену ХСН. Першу клінічну групу склали 44 хворих на ГХ з супутньою СН І ст., другу, – 64 хворих на ГХ з супутньою СН ІІА-Б ст. Контрольну групу склали 12 практично здорових людей. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, ІЛ-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Концентрація плазматичного рівня остеопонтіну зростала при приєднанні ХСН і досягала достовірно найбільших значень у пацієнтів з СН ІІ А-Б ст. Рівень ІЛ-15 у плазмі крові не показав такої залежності. Коефіцієнти кореляції між параметрами ехокардіографії та плазматичнем рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 продемонстрували низьку силу кореляційних взаємозв'язків рівня остеопонтіну і ІЛ-15 з абсолютною і відносною товщиною стінок ЛШ, його лінійними розмірами, фракцією викиду ЛШ та розрахунковими показниками маси міокарду. Між вмістом остеопонтіну в плазмі крові та піком Е' визначена негативна кореляція середньої сили (r=-0,049) (р>0,05). Між остеопонтіном та Е/Е' і спостерігається пряма кореляція середньої сили (r = 0,500), (р>0,05). Висновки. У хворих на ГХ ускладнену ХСН визначений достовірно вищий плазматичний рівень остеопонтіну, що досягає максимальних значень у хворих з СН ІІ ст. Рівень ІЛ-15 не залежить від наявості і вираженості СН у таких хворих. Збільшення плазматичного рівня остеопонтіну у хворих на ГХ асоціюється з відносно несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню і в пізню діастолу, проявленням чого є негативний зв'язок остеопонтіна із значеннями піку Е, і позитивний - з відношенням Е/Е'. Встановлений взаємозв'язок концентрації остеопонтіну в сироватці крові з функціональними змінами міокарду у хворих на ГХ в поєднанні з ХСН, дає можливість визнати важливість ролі даного маркера фіброзу в ремоделюванні міокарда і вираженості СН.Item Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 у хворих на гіпертонічну хворобу та ожиріння(ХНМУ, 2018-01-23) Кожем'яка, Ганна ВадимівнаОсновна причина смертності серед пацієнтів в більшості країн світу – серцево-судинні захворювання. Щорічно від них вмирає біля 17,5 млн. людей за даними ВООЗ. Беручи до уваги гіпертонічну хворобу (ГХ), в Україні на 2015 рік було зареєстровано 788214 хворих. Однією з найважливіших ознак наявності гіпертонічної хвороби є ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Ремоделювання ЛШ супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером котрого є остеопонтін. Гіперпродукція цитокінів також впливає на ремоделювання міокарда. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відображає аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між рівнем остеопонтіну, ІЛ-15 у плазмі крові та антропометричними показниками, структурно-функціональними змінами міокарда ЛШ у хворих на ГХ. Матеріали та методи. Було досліджено 75 хворих на ГХ. Проведений кластерний аналіз методом К-середніх з 50-кратною кросс-перевіркою. Всі пацієнти були розподілені по кластерам за рівнем остеопонтіну та ІЛ-15. 1 групу склали 22 пацієнта, 2 групу - 17 пацієнтів, 3 групу - 14 пацієнтів, 4 групу - 22 пацієнта. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, інтерлейкіну-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Отримані 4 непересічні кластери (р=0,126). Виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 у плазмі крові. Не дивлячись на відсутність достовірних відмінностей з іншими кластерами, та більше того, на тенденцію до зростання ІММ та ІММз2,7 2-й кластер (з найменшим рівнем остеопонтіну, ІЛ-15) характеризується максимально сприятливими показниками діастолічного наповнення ЛШ як в ранню, так і в пізню діастолу. У той же час пацієнти з високими рівнями остеопонтіну та ІЛ-15 (3-й кластер) характеризуються достовірною тенденцією до зниження швидкості ранньої діастолічної релаксації міокарду та підвищенням тиску наповнення ЛШ. Відмічається, що підвищення рівеня остеопонтіну без підвищення рівня ІЛ-15 супроводжується зниженням діастолічної функції ЛШ – (4-й кластер). Висновки. Підвищення рівня остеопонтіну пов’язане з несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню та пізню діастолу.Item Діагностичне значення індексу співвідношення об'єму талії до зросту у хворих на гіпертонічну хворобу з дисліпідемією(Харківський нвціональний медичний університет, 2018-04-18) Кисиленко, Катерина Володимирівна; Кисиленко, Екатерина ВладимировнаАктуальність. Надлишкова маса тіла та ожиріння - розповсюджені патологічні стани з суттєвим несприятливим впливом на якість життя, які є основними факторами ризику розвитку цукрового діабету 2 типу та серцево-судинних захворювань. На цей патологічний зв’язок впливає не стільки загальна кількість жиру в організмі, скільки особливості його розподілу. Сучасні дослідження вказують на те, що центральний тип розподілу підшкірного жиру має більш виражену асоціацію з підвищенням серцево-судинного ризику, аніж периферійно розподілений підшкірний жир. Це пов’язано з тим, що саме абдомінальне ожиріння призводить до збільшення серцево-судинного ризику за рахунок підвищення секреції адипоцитокінів, гіперінсулінемії, інсулінорезистентності, гіпертонічної хвороби (ГХ) та атерогенної дисліпідемії. Мета. Оцінити взаємозв’язок антропометричного показника співвідношення об’єму талії до зросту (Waist to Height Ratio - WHtR) з показниками ліпідного обміну у хворих на ГХ. Матеріали і методи. Було обстежено 82 хворих на ГХ у віці від 42 до 78 років. Усім хворим було проведено комплексне клінічне обстеження з визначенням антропометричного показника WHtR та показників ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), фракції ліпопротеїдів, тригліцериди (ТГ) та аполіпопротеїн В (Апо В). Статистичний аналіз проводили методом непараметричної статистики. Для оцінки міри залежності використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Нульову гіпотезу відкидали за достовірності (р<0,05). Результати та їх обговорення. Обстежені хворі характеризувалися наступними показниками ліпідного метаболізму: ЗХС 5,9 (5,05; 6,95) ммоль/л, ТГ 2,04 (1,74; 2,32) ммоль/л, ХС ЛПВЩ 1,18 (0,94; 1,61) ммоль/л, ХС ЛПНЩ 3,74 (2,95; 4,74) ммоль/л, ХС ЛПДНЩ 0,93 (0,79; 1,05) ммоль/л, коефіцієнт атерогенності (КА) 4,2 (3,8; 5,7), Апо В 159,29 (133,99; 174,62) мкг/л. Наразі існує декілька антропометричних показників, які використовують для виявлення надлишкової маси тіла та ожиріння, такі як WHtR, об’єм талії (ОТ) та індекс маси тіла (ІМТ), однак WHtR та ОТ вважають більш інформативними, тому що вони виявляють центральне ожиріння, тоді як ІМТ не враховує особливості жирових відкладень. Згідно отриманим результатам, серед обстежених хворих на ГХ ожиріння, за критерієм WHtR ≥ 0,5, було виявлене у 84,15%, дисліпідемію, за рівнем ЗХС, діагностовано у 71,25% обстежених. Виявлено достовірний кореляційний зв’язок між WHtR та ЗХС (R=0,45; р<0,05), ТГ (R=0,45; р<0,05), ХС ЛПНЩ (R=0,51; р<0,05), КА (R=0,61; р<0,05) та Апо В (R=0,71; р<0,05) у хворих на ГХ. Також виявлено негативний кореляційний зв’язок між WHtR та ХС ЛПВЩ (R=-0,47; р<0,05). Висновки. Перебіг ГХ супроводжується дисліпідемією, яка характеризується підвищенням рівня ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ та зниженням рівня ХС ЛПВЩ. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв’язок між WHtR та ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА та Апо В та негативний зв’язок між WHtR та ХС ЛПВЩ у хворих на ГХ, що є ще одним підтвердженням того, що данний показник має певне клінічне значення в виявленні ожиріння та загального кардіометаболічного ризику.Item Оцінка ступеня досягнення цільових цифр артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу(2017-05-10) Смирнова, Вікторія Іванівна; Єрьоменко, Оксана Володимирівна; Лучанінова, Марина МихайлівнаАктуальність. Сучасний підхід у лікуванні гіпертонічної хвороби (ГХ) насамперед полягає в усуненні ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень. Зниження артеріального тиску (АТ) асоціюється зі зниженням кардіоваскулярного ризику. Тому першочерговим завданням є досягнення цільових меж артеріального тиску. Цей показник може бути також маркером ефективності застосування антигіпертензивної терапії. Мета: оцінити ступінь досягнення цільових значень АТ у пацієнтів з ГХ, що поєднана з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу на фоні антигіпертензивної та цукрознижуючої терапії в амбулаторних умовах. Матеріал та методи. Був проведений ретроспективний аналіз амбулаторних карток пацієнтів на базі консультативної поліклініки. У вибірку було включено 144 пацієнта, що відповідали критеріям включення. Вимірювання АТ проводилось стандартно за методом Короткова. Результати. У дослідження увійшли 50 чоловіків та 94 жінки, середній вік 59,8±7,8 років. Тривалість захворювання ГХ – 10±2,7 років, ЦД 2 типу - 4±1,5 роки. Всі пацієнти отримували терапію одним або кількома антигіпертензивними препаратами різних класів. Група пацієнтів була проаналізована по критерію досягнення цільових рівнів АТ відповідно до національних та міжнародних рекомендацій. Медіана АТ в групі склала 152/84 мм.рт.ст., рівень АТ ≥ 130/80 мм.рт.ст., було зафіксовано у 25,3% пацієнтів, у 61,4% пацієнтів зареєстровано АТ ≥140/90 мм.рт.ст., а у 13,3% АТ ≥ 180/100 мм.рт.ст. відповідно. Висновки: 25,3% пацієнтів з ГХ, що ускладнена ЦД 2 типу досягли цільових рівнів АТ, але слід внести корективи в схему терапії, та підвищити ефективність лікування в основній групі пацієнтівItem Рівень несфатину-1 та антропометричні характеристики хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням(ХНМУ, 2016-10) Візір, Марина Олександрівна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Визир, Марина Александровна; Vizir, MarynaДослідження присвячено визначенню плазматичного рівню несфатину-1 у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від наявності у них супутньої надмірної маси тіла або ожиріння. Обстежено 83 хворих на гіпертонічну хворобу. Наявність надмірної маси тіла встановлено у 15,7% хворих на гіпертонічну хворобу, у 68,7% мало місце ожиріння. Нами виявлено підвищення циркулюючого вмісту несфатину-1 у хворих на гіпертонічну хворобу, що може вказувати на прогіпертензивний ефект адіпоцитокіну. З приєднанням надмірної маси тіла та ожиріння рівень несфатину-1 достовірно зменшувався, що може підтверджувати його анорексигенну властивість, але у хворих на гіпертонічну хворобу з морбідним ожирінням встановлено прямий кореляційний зв'язок з антропометричними показниками. Отримані дані можуть свідчити про активну участь несфатину-1 в патогенезі розвитку та прогресування гіпертонічної хвороби і порушень ліпостату.Item Плейотропні цитокіни родини інтерлекін-6 та ремоделювання міокарда лівого шлуночка(ХНМУ, 2015-04) Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Кочубей, Оксана Анатольевна; Kochubiei, Oksana; Салум, ИбригимОстаннім часом з'являється велика кількість досліджень, що вивчають роль запалення в патогенезі таких захворювань, як артеріальна гіпертензія (АГ) та їх ускладнень. Ще до виникнення видимих змін інтими, з'являються ознаки запалення ендотелію, що підтверджує гіпотезу «реакції на пошкодження». Клітини ендотелію людини здатні продукувати і реагувати на широкий спектр про- і протизапальних цитокінів. Цитокіни є ключовими медіаторами міжклітинних взаємодій, зокрема в процесі запалення. Плейотропні цитокіни родини ІЛ-6 (онкостатин М та інтерлекін-6), грають ключову роль в багатьох фізіологічних і патофізіологічних процесах, що включають запалення, кровотворення, тканинні реконструкції, розвиток і зростання клітин. Останні дослідження на тваринах продемонстрували, що цитокін онкостатин М, бере участь в формуванні гіпертрофії серця та в захисті кардіоміоцитів від апоптозу. Розвиток гіпертрофії в основному викликається через STAT шлях (signal transducer and activator of transcription — сігнальний трансдьюсер і актіватор транскрипції) тоді як антіапоптотична діяльність спрацьовує через мітогений шлях активований протеїн-кіназою (mitogen-activated protein kinase— MAPК), подвійні специфічні кінази MAPK (МЕК1 та МЕК5). Пов'язання лігандів з рецептором приводить до активації Янус-кінази (Janus kinase JAK) і активації транскрипції STAT- шляху, який бере участь в регуляції клітинної проліферації, диференціації і виживаності кліток, а також при регенерації і реконструкції різних тканин. Також для реалізації свого фізіологічного потенціалу онкостатин М залучає різні вторинні сигнальні внутріклітинні системи, такі як ядерний фактор транскрипціїї NF-kB. Складні механізми, які відповідають за структурні ремоделювання міокарду та сприяють еволюції аж до серцевої недостатності у хворих на АГ з гіпертрофією лівого шлуночка, вимагають від лікарів використання багатостороннього підходу для короткострокової і довгострокової стратифікації ризику, як оцінки прогнозу пацієнтів. В цілому, можна дійти до висновку, що концентрація онкостатину М в плазмі крові демонструє прийнятний рівень чутливості і специфічності для ідентифікації пацієнтів з надмірним кардіоваскулярним ремоделюванням.Item Функціональний стан ендотелію судин у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням в залежності від рівня сечової кислоти при нормоурикемії(Громадська організація «Львівська медична спільнота», 2014) Ковальова, Ольга Миколаївна; Молодан, Дмитро ВолодимировичВстановлено рівні сечової кислоти, починаючи з яких спостерігається порушення функції ендотелію в осіб з абдомінальнм типом ожирінняItem Модифікація факторів ризику у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням та дисглікемією(ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського, 2014-04) Візір, Марина Олександрівна; Визир, Марина Александровна; Vizir, MarinaДисглікемія та ожиріння є найважливішими предикторами серцево-судинної захворюваності та смертності (ССС). Загальновідомо, що глюкометаболічні порушення набагато частіше виявляються у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) та ожирінням, ніж у хворих ГХ та нормальними індексом маси тіла. Активно досліджується вплив гормонально-активних речовин крові, жирової тканини (нейромедіатори, адіпокіни) на розвиток усіх ланок порушень метаболізму. Останнім часом увага вчених прикута до предіабету, попереднього етапу розвитку цукрового діабету, та методів корекції метаболізму. Серед методів модифікації факторів ризику ССС першочергову роль відіграють дієта та фізична активність пацієнтів. За останні роки було проведено декілька довгострокових рандомізованих досліджень (тривалістю до 13,5 років), впродовж яких спостерігалися зміни вуглеводного метаболізму у пацієнтів під впливом дотримання дієти та/або виконання адекватного фізичного навантаження. Враховуючи отримані дані, встановлено, що серед пацієнтів з предіабетом (тобто з гіперглікемією натще та/або, переважно, з порушеною толерантністю до глюкози) показники дисглікемії зменшувалися у позитивній кореляції зі зменшенням ступеню ожиріння. Таким чином, розвиток цукрового діабету 2 типу сповільнювався або навіть не відмічався протягом дослідження. Незважаючи на простоту методів впливу на образ життя пацієнтів, найбільшою складністю завжди є мотивація пацієнтів, а також необхідність тривалого періоду контролю. Це зумовлює необхідність пошуку додаткових методів корекції метаболізму у хворих з високим ризиком. Тому перспективними вважаються напрямки регулювання глюкометаболічного профілю шляхом екзогенного впливу на рівень активних субстанцій крові, що приймають участь у розвитку ожиріння та дисглікемії.