16 results
Search Results
Now showing 1 - 10 of 16
Item Модифікація факторів ризику у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням та дисглікемією(ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського, 2014-04) Візір, Марина Олександрівна; Визир, Марина Александровна; Vizir, MarinaДисглікемія та ожиріння є найважливішими предикторами серцево-судинної захворюваності та смертності (ССС). Загальновідомо, що глюкометаболічні порушення набагато частіше виявляються у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) та ожирінням, ніж у хворих ГХ та нормальними індексом маси тіла. Активно досліджується вплив гормонально-активних речовин крові, жирової тканини (нейромедіатори, адіпокіни) на розвиток усіх ланок порушень метаболізму. Останнім часом увага вчених прикута до предіабету, попереднього етапу розвитку цукрового діабету, та методів корекції метаболізму. Серед методів модифікації факторів ризику ССС першочергову роль відіграють дієта та фізична активність пацієнтів. За останні роки було проведено декілька довгострокових рандомізованих досліджень (тривалістю до 13,5 років), впродовж яких спостерігалися зміни вуглеводного метаболізму у пацієнтів під впливом дотримання дієти та/або виконання адекватного фізичного навантаження. Враховуючи отримані дані, встановлено, що серед пацієнтів з предіабетом (тобто з гіперглікемією натще та/або, переважно, з порушеною толерантністю до глюкози) показники дисглікемії зменшувалися у позитивній кореляції зі зменшенням ступеню ожиріння. Таким чином, розвиток цукрового діабету 2 типу сповільнювався або навіть не відмічався протягом дослідження. Незважаючи на простоту методів впливу на образ життя пацієнтів, найбільшою складністю завжди є мотивація пацієнтів, а також необхідність тривалого періоду контролю. Це зумовлює необхідність пошуку додаткових методів корекції метаболізму у хворих з високим ризиком. Тому перспективними вважаються напрямки регулювання глюкометаболічного профілю шляхом екзогенного впливу на рівень активних субстанцій крові, що приймають участь у розвитку ожиріння та дисглікемії.Item Рівень несфатину-1 та антропометричні характеристики хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням(ХНМУ, 2016-10) Візір, Марина Олександрівна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Визир, Марина Александровна; Vizir, MarynaДослідження присвячено визначенню плазматичного рівню несфатину-1 у хворих на гіпертонічну хворобу залежно від наявності у них супутньої надмірної маси тіла або ожиріння. Обстежено 83 хворих на гіпертонічну хворобу. Наявність надмірної маси тіла встановлено у 15,7% хворих на гіпертонічну хворобу, у 68,7% мало місце ожиріння. Нами виявлено підвищення циркулюючого вмісту несфатину-1 у хворих на гіпертонічну хворобу, що може вказувати на прогіпертензивний ефект адіпоцитокіну. З приєднанням надмірної маси тіла та ожиріння рівень несфатину-1 достовірно зменшувався, що може підтверджувати його анорексигенну властивість, але у хворих на гіпертонічну хворобу з морбідним ожирінням встановлено прямий кореляційний зв'язок з антропометричними показниками. Отримані дані можуть свідчити про активну участь несфатину-1 в патогенезі розвитку та прогресування гіпертонічної хвороби і порушень ліпостату.Item Взаимосвязь возраста, индекса массы тела и морфологии левого желудочка у больных гипертонической болезнью с ожирением(ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», 2013-01-25) Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Honchar, Oleksii; Щедров, Александр Михайлович; Щедров, Олександр Михайлович; Хмара, Анатолий Тарасович; Хмара, Анатолій Тарасович; Хмара, Валентина Тимофеевна; Хмара, Валентина ТимофіївнаАктуальность. Гипертоническая болезнь (ГБ) является наиболее распространенным возраст-ассоциированным заболеванием сердечно-сосудистой системы, характеризующимся прогрессирующим течением с поражением органов-мишеней. Особо неблагоприятным является сочетание ГБ с ожирением в рамках метаболического синдрома. Одним из наиболее ранних системных проявлений ГБ является ремоделирование миокарда левого желудочка (ЛЖ). Цель. Выявить взаимосвязь возраста, индекса массы тела (ИМТ) и особенностей морфологии левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью на фоне ожирения. Материалы и методы. Обследовано 56 пациентов (23 мужчины и 33 женщины) в возрасте от 46 до 77 лет с ГБ I-II ст. и ожирением. Группу сравнения составили 26 больных с ГБ на фоне нормальной или умеренно повышенной массы тела (12 мужчин и 14 женщин). Всем больным было проведено ультразвуковое исследование сердца в М- и В-режимах с расчетом массы и индекса массы миокарда (ММЛЖ, ИММЛЖ), индекса сферичности ЛЖ в диастолу и систолу (Исфд, Исфс), а также объёмных параметров левого желудочка (КДО, КСО, УО, МОК) и соответствующих индексов. Результаты. При анализе полученных данных среди больных с 1 ст. ожирения статистически значимых зависимостей между возрастом обследованных и показателями, характеризующими морфологию ЛЖ, выявлено не было; в то же время отмечалась значимая прямая корреляционная связь между ИМТ и КДР (r=0,48, p=0,018), КСР (r=0,57, p=0,004), Исфд (r=0,43, p=0,035), Исфс (r=0,51, p=0,004), КДО (r=0,48, p=0,017), КДИ (r=0,37, p=0,05), КСО (r=0,53, p=0,007), КСИ (r=0,52, p=0,01), а также обратная связь ИМТ с ФВ ЛЖ (r=-0,42, p=0,04). В группе пациентов с 2-3 ст. ожирения была выявлена значимая прямая корреляционная связь между возрастом и ММЛЖ (r=0,55, p=0,011), ИММ (r=0,66, p=0,02), Исфс (r=0,46, p=0,04), КДО (r=0,49, p=0,029), КДИ (r=0,54, p=0,014), УО (r=0,53, p=0,016), УИ (r=0,59, p=0,006), СИ (r=0,46, p=0,041); корреляционных зависимостей между ИМТ и ультразвуковыми параметрами ЛЖ выявлено не было. В группе сравнения была выявлена связь возраста с ММЛЖ (r=0,44, p=0,039) и ИММ (r=0,51, p=0,016), ИМТ не влиял на исследуемые параметры. Возраст и ИМТ не были связаны между собой ни в одной группе. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о наличии значимых связей между возрастом, ИМТ и морфологией ЛЖ у больных ГБ с ожирением. При этом у пациентов с ожирением 1 ст. большее влияние на исследуемые параметры имел ИМТ, в группе же больных с 2-3 ст. ожирения – возраст обследуемых.Item Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 та дисфункція міокарда лівого шлуночку у хворих на гіпертонічну хворобу ускладнену хронічною серцевою недостатністю(ХНМУ, 2018-04-18) Кожем'яка, Ганна Вадимівна; Ковальова, Ольга МиколаївнаВ Україні було зареєстровано 788214 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в 2015 році. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є серйозним ускладненням ГХ, що призводить до розвитку серцево-судинних катастроф. ХСН виникає внаслідок ремоделювання міокарда лівого шлуночку (ЛШ), що супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером якого є остеопонтін. На ремоделювання міокарда також впливає гіперпродукція цитокінів. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відповідає за аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між концентрацією остеопонтіну, ІЛ-15 сироватки крові, ремоделюванням і зміною функції ЛШ серця у хворих ГХ, ускладненою хронічною серцевою недостатністю. Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 хворих на ГХ, ускладнену ХСН. Першу клінічну групу склали 44 хворих на ГХ з супутньою СН І ст., другу, – 64 хворих на ГХ з супутньою СН ІІА-Б ст. Контрольну групу склали 12 практично здорових людей. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, ІЛ-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Концентрація плазматичного рівня остеопонтіну зростала при приєднанні ХСН і досягала достовірно найбільших значень у пацієнтів з СН ІІ А-Б ст. Рівень ІЛ-15 у плазмі крові не показав такої залежності. Коефіцієнти кореляції між параметрами ехокардіографії та плазматичнем рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 продемонстрували низьку силу кореляційних взаємозв'язків рівня остеопонтіну і ІЛ-15 з абсолютною і відносною товщиною стінок ЛШ, його лінійними розмірами, фракцією викиду ЛШ та розрахунковими показниками маси міокарду. Між вмістом остеопонтіну в плазмі крові та піком Е' визначена негативна кореляція середньої сили (r=-0,049) (р>0,05). Між остеопонтіном та Е/Е' і спостерігається пряма кореляція середньої сили (r = 0,500), (р>0,05). Висновки. У хворих на ГХ ускладнену ХСН визначений достовірно вищий плазматичний рівень остеопонтіну, що досягає максимальних значень у хворих з СН ІІ ст. Рівень ІЛ-15 не залежить від наявості і вираженості СН у таких хворих. Збільшення плазматичного рівня остеопонтіну у хворих на ГХ асоціюється з відносно несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню і в пізню діастолу, проявленням чого є негативний зв'язок остеопонтіна із значеннями піку Е, і позитивний - з відношенням Е/Е'. Встановлений взаємозв'язок концентрації остеопонтіну в сироватці крові з функціональними змінами міокарду у хворих на ГХ в поєднанні з ХСН, дає можливість визнати важливість ролі даного маркера фіброзу в ремоделюванні міокарда і вираженості СН.Item Ультразвукове дослідження в діагностиці кардіальних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу(Харківський національний медичний університет, 2014-01-14) Кочубєй, Оксана АнатоліївнаМета роботи полягає у визначенні чутливості ультразвукового дослідження в діагностиці кардіальних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. Було обстежено 103 пацієнта у віці від 40 до 69 років. Всім хворим було проведене комплексне клінічне та інструментальні обстеження серця (електрокардіографічне та ехокардіографічне (ЕхоКГ)) за загальновизнаною методикою. Статистичний аналіз проводили методом непараметричної статистики. Результати представлені у вигляді Ме (Q25-Q75), де Ме – медіана (50-й процентіль), Q25 і Q75 – 25-й і 75-й процентілі. Результати. Хворі на ГХ були розподілені на 3 групи залежно від наявності порушень вуглеводного обміну. До групи 1 увійшли 39 хворих (31,9 %) ГХ без глюкометаболічних порушень. У групу 2 включено 34 хворих (36,2 %) ГХ з предіабетом. Групу 3 склали 30 хворих (31,9 %) ГХ з супутнім ЦД 2 типу. За даними електрокардіографічного обстеження виявлено, що 100% хворих групи 1, 2 та 3 мали гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ). За результатами ЕхоКГ у групі 1 у 47,74% хворих була діагностовано ГЛШ. У групі 2 виявлено максимальну частоту ГЛШ, а саме – 68,75 %. У групі 3 хворих на ГХ з ЦД 2 типу 60,00 % хворих мали ГЛШ. Висновки. За отриманими результатами ультразвукове дослідження в діагностиці кардіальних ускладнень у хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет 2 типу демонструє прийнятний рівень чутливості та специфічності у виявлені гіпертрофії лівого шлуночка, а також дозволяє диференціювати тип геометрії лівого шлуночка.Item Ремоделирование миокарда и диастолическая дисфункция у больных гипертонической болезнью с ожирением(2013) Гончарь, Олексій Володимирович; Гончарь, Алексей Владимирович; Honchar, OleksiiАктуальность. Гипертоническая болезнь (ГБ) в сочетании с ожирением в рамках метаболического синдрома является «неинфекционной пандемией ХХІ века» (ВОЗ). Одним из наиболее ранних системных проявлений ГБ является ремоделирование миокарда левого желудочка (ЛЖ). Цель. Изучить особенности ремоделирования миокарда левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью на фоне ожирения. Материалы и методы. Обследован 51 пациент (21 мужчина и 30 женщин) в возрасте от 46 до 75 лет с ГБ I-II ст. и ожирением с сохранённой систолической функцией ЛЖ. Группу сравнения составили 24 больных с ГБ без ожирения (11 мужчин и 13 женщин). Всем больным было проведено ультразвуковое исследование сердца в М-, В- и TDЕ-режимах с определением параметров трансмитрального потока и движения фиброзного кольца митрального клапана. Тип геометрии ЛЖ определялся по классификации A. Ganau (1992), наличие диастолической дисфункции (ДД) при Е/А<1 или Е/Е’>6. Результаты. Нормальная геометрия ЛЖ выявлена у 6 (11,8%) больных основной и 4 (16,7%) – группы сравнения, p>0,05; концентрическое ремоделирование (КР) – соответственно у 7 (13,7%) и 1 (4,2%) пациентов, p>0,05; концентрическая гипертрофия (КГ) – у 29 (56,9%) и 8 (33,3%), р=0,049; эксцентрическая гипертрофия (ЭГ) – у 9 (17,6%) и 10 (41,7%), р=0,029. Частота КГ ЛЖ в основной группе была достоверно выше по сравнению с ЭГ, p<0,0001. Доля пациентов с ГЛЖ в обеих группах была сопоставима, у больных с ГБ на фоне ожирения отмечалась достоверно большая ММЛЖ (309,3±15,9 против 258,8±16,8 г, p<0,05), но не ИММЛЖ (148,5±7,1 против 139,7±7,9 г/м2, p>0,05). Нарушение диастолической функции ЛЖ было выявлено у 48 (94,1%) пациентов основной (из них у 23 (100%) больных с 2-3 ст. ожирения) и 19 (79,1%) – группы сравнения, р=0,05. Количество больных с І и ІІ типом ДД ЛЖ составило в основной группе соответственно 31 (60,8%) и 17 (33,3%), в группе сравнения – 12 (50,0%) и 7 (29,2%), p>0,05. Достоверных различий в распределении типов диастолической дисфункции в группах различных вариантов ремоделирования выявлено не было. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о более высокой частоте встречаемости диастолической дисфункции и выраженности гипертрофии ЛЖ у больных гипертонической болезнью с ожирением по сравнению с группой изолированной ГБ. При этом выявлены достоверные различия в распределении различных типов геометрии ЛЖ – для изолированнй ГБ характерными были единичные случаи КР и сопоставимые доли пациентов с КГ и ЭГ, у пациентов же с ожирением повышалась частота КГ и КР за счет уменьшения доли ЭГ. Тип ремоделирования ЛЖ не оказывал достоверного влияния на распределение типов диастолической дисфункции.Item Интерлейкины 33 и 1β и ремоделирование общих сонных артерий у больных гипертонической болезнью с ожирением(2014-05-15) Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Honchar, Oleksii; Иванченко, Светлана Владимировна; Іванченко, Світлана Володимирівна; Ivanchenko, SvitlanaЦель. Изучить взаимосвязь между концентрацией интерлейкина 33 (ИЛ- 33) и 1β (ИЛ-1β) сыворотки крови и особенностями ремоделирования общих сонных артерий (ОСА) у больных гипертонической болезнью (ГБ) с ожирением. Материалы и методы. Обследовано 80 больных ГБ, включая 51 пациента с ожирением. Всем больным проведено УЗИ ОСА с оценкой ее геометрического типа по классификации А.В. Агафонова (2007) (граничным значением при выявлении гипертрофии сосудистой стенки была масса артериального сегмента (VM) > 0,275 г/см , концентрическое ремоделирование был диагностировано при относительной толщине стенок (ОТС) ОСА > 0,2). Сывороточные уровни ИЛ-33 и ИЛ-1B определялись иммуноферментным методом. Результаты. Уровни ИЛ-33 и ИЛ-1β сыворотки крови были выше у больных гипертонической болезнью (р<0,001), независимо от наличия и степени ожирения. Для выявления совместного влияния концентрации обоих цитокинов на особенности геометрии ОСА проведен кластерный анализ методом К-средних, получено 4 непересекающихся кластера. Уровни ИЛ-33 > 73 пг/мл, ИЛ-1β > 25 пг/мл ассоциировались с 80,0% распространенностью нормальной геометрии ОСА и 20,0% ее концентрической гипертрофии. ИЛ-1β > 20 пг/мл при ИЛ-33 < 71 пг/мл характеризовались 80,0% частотой нормальной геометрии, 10,0% негипертрофического концентрического ремоделирования ОСА, 5,0% концентрической и 5,0% эксцентрической гипертрофии. ИЛ-33 > 71 пг/мл при ИЛ-1β < 25 пг/мл были связаны с уменьшением доли нормальной геометрии ОСА до 50,0% и увеличением встречаемости концентрической гипертрофии до 41,7%; оставшиеся 8,3% пациентов имели эксцентрическую гипертрофию ОСА. При уровне ИЛ-33 < 71 пг/мл и ИЛ-1β < 20 пг/мл (р > 0,05 против контрольной группы) 57,9% пациентов имели нормальную геометрию, 15,8% концентрическое ремоделирование, 15,8% концентрическую и 10,5% – эксцентрическую гипертрофию ОСА. Выводы. Уровни ИЛ-33 и ИЛ-1β сыворотки крови были повышены у больных гипертонической болезнью независимо от наличия ожирения. Выраженное изолированноее увеличение концентрации ИЛ-33 ассоциировалось с резким увеличением частоты гипертрофии стенки ОСА, особенно ее концентрического варианта. Параллельное увеличение уровня ИЛ-1β сглаживало этот эффект.Item Функціональний стан ендотелію судин у хворих на гіпертонічну хворобу з абдомінальним ожирінням в залежності від рівня сечової кислоти при нормоурикемії(Громадська організація «Львівська медична спільнота», 2014) Ковальова, Ольга Миколаївна; Молодан, Дмитро ВолодимировичВстановлено рівні сечової кислоти, починаючи з яких спостерігається порушення функції ендотелію в осіб з абдомінальнм типом ожирінняItem Ознаки субклінічного ураження сонних артерій у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію(2020) Волік, Марія Сергіївна; Volik, Mariia; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, TetyanaItem Ремоделирование общих сонных артерий у больных гипертонической болезнью с ожирением(2013-12) Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Ковалёва, Ольга Николаевна; Ковальова, Ольга Миколаївна; Хмара, Анатолий Тарасович; Хмара, Анатолій Тарасович; Honchar, Oleksii; Kovalyova, Olga; Khmara, AnatoliiИсследованы особенности упруго-эластических свойств общих сонных артерий у больных гипертонической болезнью с ожирением. По мере роста индекса массы тела повышалась доля больных с ремоделированием сосуда за счёт увеличения его просвета, толщины комплекса интима-медиа, массы артериального сегмента. Повышение значений модулей упругости Юнга и Петерсона ассоциировалось с увеличением систолического и пульсового артериального давления, возраста, веса, окружности талии и отношения «окружность талии/окружность бёдер»