01. Кафедри
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
313 results
Search Results
Item Екзокринна недостатність підшлункової залози при цукровому діабеті(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Рогачова, Тетяна АндріївнаОдним з недооцінених ускладнень цукрового діабету (ЦД) є екзокринна недостатність підшлункової залози (ЕНПЗ). Наслідками ЕНПЗ у хворих на ЦД є синдром мальабсорбції і його ускладнення: дефіцити жиророзчинних вітамінів A, D, E та К, остеопороз, саркопенія і підвищення загальної смертності, що підкреслює важливість ранньої діагностики і своєчасного лікування пацієнтів з цим патологічним станом. Захворюваність на ЦД неухильно зростає в усьому світі, що зумовлює пропорційне збільшення поширеності вторинної патології підшлункової залози. Метою цього огляду є аналіз доступних доказових даних стосовно патофізіології, діагностики та лікування пацієнтів з ЕНПЗ при ЦД. У результаті пошуку в наукометричних базах було знайдено і проаналізовано 3 клінічних гайдлайни і 34 статті. Згідно з результатами узагальнення отриманої інформації, основними причинами розвитку ЕНПЗ при ЦД є дефіцит трофічних ефектів інсуліну і токсичні ефекти гіперглікемії, які разом викликають запалення, окисний стрес, мікросудинні і нейропатичні порушення, фіброз, стеатоз і атрофію паренхіми підшлункової залози, а визначення рівня фекальної еластази-1 є найбільш поширеним і доступним неінвазивним методом діагностики цієї патології. Доведено, що певні протидіабетичні препарати протидіють патогенезу ЕНПЗ у хворих на ЦД, включаючи інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1, метформін, альфа-ліпоєву кислоту. Результати сучасних досліджень продемонстрували, що ретельний контроль глікемії, підвищення чутливості до інсуліну за допомогою корекції способу життя та антидіабетичних препаратів, заміщення дефіциту інсуліну, застосування замісної терапії екзогенними панкреатичними ферментами за наявності клінічних і лабораторних ознак мальабсорбції і нутритивних дефіцитів є ефективними для зниження частоти розвитку і тяжкості ЕНПЗ при ЦД.Item Досвід використання формату Сlinical case discussion для формування клінічного мислення студентів(2024-05-28) Журавльова, Лариса Володимирівна; Федоров, Володимир Олександрович; Олійник, Марія Олександрівна; Сікало, Юлія КостянтинівнаОсновною компетенцією, яку повинні набути здобувачі освіти при вивченні медицини,–це клінічне мислення. Деякі педагоги та науковці стверджують, що клінічне мислення є специфічною формою наукового міркування в галузі медицини. Таким чином, будь-який навчальний план, який сприяє науковому мисленню, повинен бути достатнім, щоб дати здобувачам освіти можливість мислити клінічно. Навчання на кафедрі внутрішньої медицини повинно сприяти розвитку цих навичок.Item Проєкт «Ukraine digital – clinical reasoning in medical education»: результати та перспективи впровадження в ХНМУ(2024-05-28) Журавльова, Лариса Володимирівна; Олійник, Марія Олександрівна; Федоров, Володимир Олександрович; Сікало, Юлія КостянтинівнаКлінічне мислення (КМ)–це складний когнітивний процес, необхідний для оцінки та вирішення медичної проблеми пацієнта [1]. Він включає діагностику проблеми пацієнта, ухвалення терапевтичного рішення та визначення прогнозу для пацієнта. У свою чергу доказова медицина (ДМ)–це процес пошуку, застосування та оцінки доказів для прийняття клінічних рішень. Ці дві навички є основними стовпами зразкової клінічної практики, і лікарі їх застосовують для постановки точного діагнозу, призначення найбільш доцільного лікування та за для стримування пацієнтів від медичних помилок. Хоча КМ та ДМ вважаються центральними в компетенції лікаря, вони не використовуються так часто, як це повинно бути в усьому світі. Оскільки багато практичних звичок лікарів формуються під час навчання в університеті, розуміння факторів, пов’язаних із використанням КМ і ДМ студентами-медиками, може бути основою для збільшення застосування цих навичок для поточного та майбутнього догляду за пацієнтами. На сьогодні студенти-медики проходять клінічну підготовку в різних умовах. На жаль, військовий стан та близькість до країни-агресора обмежують можливості здобувачів освіти нашого вишу до повноцінного спілкування з пацієнтами та відпрацювання практичних навичок, потрібних для формування КМ. Тому робота з віртуальними пацієнтами (ВП) є гарною альтернативою, яка дозволяє студентам розвивати необхідні навички в галузі медичної практики, узаємодіяти з пацієнтами, встановлювати діагнози та розробляти плани лікування без додаткових ризиків.Item Пневмонії, особливості перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у хворих на пневмонії(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Цівенко, Оксана Іванівна; Лахно, Ольга Вікторівна; Кулікова, Марія Валеріївна; Пивоваров, Олександр ВасильовичЗахворюваність на пневмонії залишається стабільною протягом 30 років і становить у європейських країнах 14 на 1000 населення, серед неспецифічних захворювань легень на її частку припадає до 40 % випадків. Захворювання характеризується вираженим патоморфозом – змінилася етіологія та симптоматика гострих пневмоній, змінилися погляди на деякі ключові питання діагностики та лікування захворювання. Серед хворих на пневмонії переважають чоловіки – 55 %. Захворюваність збільшується з віком, найбільш висока летальність спостерігається серед осіб старше 55років.Item Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Особливості перебігу коронавірусної хворіб СOVID-19 у хворих на ХОЗЛ(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Цівенко, Оксана Іванівна; Лахно, Ольга Вікторівна; Кулікова, Марія Валеріївна; Пивоваров, Олександр ВасильовичХронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), до яких відносяться хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) та емфізема легень (ЕЛ), складають велику медико-соціальну проблему в усьому світі і в Україні зокрема. Вони займають одне із провідних місць за показниками захворюваності і смертності. Спеціалісти Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України вважають, що близько 7 % населення країни страждають на ХОБ. Треба зазначити, що близько 60 % хворих на ХОБ є інвалідами 2-ї групи із середньою тривалістю життя 5,5 років після виявлення захворювання.Item Хронічні панкреатити(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Пивоваров, Олександр Васильович; Шеховцова, Юлія ОлександрівнаЗахворюваність на хронічний панкреатит (ХП) становить 4–8 нових випадків на 100 тис. населення на рік. Загальна кількість хворих на ХП за останні 30 років у світі зросла майже в 2 рази. Поширеність у Європі ста новить 25,0–26,4 випадків на 100 тис. населення, в Україні – 27,4–50,0 випадків на 100 тис. населення. У світі спостерігається тенденція до зрос тання захворюваності на гострий і хронічний панкреатит більше ніж у 2 рази за останні 30 років. Захворюваність на ХП у розвинених країнах колива ється в межах 5–10 випадків на 100 тис. населення; в цілому по світу – 1,6–23 випадки на 100 тис. населення за рік. В Україні поширеність захво рювань підшлункової залози (ПЗ) зросла на 10,3 %, а захворюваність – на 5,9 %. Зазвичай ХП розвивається в середньому віці (35–50 років). У роз винених країнах середній вік з моменту встановлення діагнозу знизився з 50 до 39 років, зросла частка жінок серед хворих (на 30 %), первинна інвалідність досягає 15 %.Item Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Диспепсія. Хронічні гастрити(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Цівенко, Оксана Іванівна; Лахно, Ольга Вікторівна; Кулікова, Марія Валеріївна; Пивоваров, Олександр ВасильовичАктуальність проблеми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) зумовлена значним її поширенням, наявністю як типових, так і атипових клінічних проявів, які ускладнюють діагностику ГЕРХ, призводять до гіпердіагностики деяких захворювань, наприклад, ішемічної хвороби серця, загострюють перебіг бронхіальної астми, викликають важкі ускладнення, такі як стриктури стравоходу, кровотечі з виразок стравоходу та ін.Item Роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку цукрового діабету 2 типу і серцево-судинних захворювань(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Кулікова, Марія Валеріївна; Рогачова, Тетяна Андріївна; Сокольнікова, Неля ВолодимирівнаItem Терапевтичні ефекти альфа-ліпоєвої кислоти у пацієнток постменопаузального віку з цукровим діабетом 2 типу та остеоартрозом та її вплив на гіпервісфатінемію(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Шевченко, Валентина ОлександрівнаItem Місце альфа-ліпоєвої кислоти в лікуванні пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою на тлі цукрового діабету 2 типу(2024) Журавльова, Лариса Володимирівна; Бондар-Келеберда, Ольга СергіївнаМета — вивчення ролі -ліпоєвої кислоти (АЛК) у лікуванні пацієнтів із гастро-езофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) при поєднаному перебігу з цукро-вим діабетом (ЦД) 2 типу.Матеріали та методи. У дослідження було залучено 120 осіб, яких розподілили на чотири групи: 1-ша 60 хворих на ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу, 2-га група — 20 хворих на ГЕРХ, 3-тя група — 20 хворих на ЦД 2 типу. Додатково 1-шу групу розділили на 2 підгрупи — 25 хворих, які отримували стандартну терапію, та 29 пацієнтів, які отримували додатково до стандартної терапії АЛК. Контрольну групу утворили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Рівень греліну та лептину визначали методом імуноферментного аналізу на аналізаторі «Labline-90» (Австрія).Результати. Порівняно зі стандартною схемою лікування зафіксовано статистично значущо меншу частоту таких симптомів, як біль в епігастрії, регургітація та симпто-ми, характерні для ішемічної хвороби серця, у підгрупі прийому АЛК (p < 0,05). При дослідженні вуглеводного та ліпідного обміну в обох підгрупах виявлено поліпшен-ня всіх показників, але статистично значуще (p < 0,05) у пацієнтів, що отримували стандартну терапію, показників глюкози, інсуліну, глікозильованого гемоглобіну, та індексу інсулінорезистентності (HOMA-IR), у підгрупі, де застосовували АЛК, — показників глюкози, глікозильованого гемоглобіну, HOMA-IR, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої та дуже низької густини і коефіцієнта атероген-ності. Після лікування у підгрупі стандартної терапії та терапії з додаванням АЛК зареєстрували збільшення вмісту греліну (з (0,99 ± 0,41) до (1,09 ± 0,45) нг/мл і з (0,93 ± 0,52) до (1,22 ± 0,59) нг/мл відповідно) та зниження концентрації лептину (з (19,04 ± 9,48) до (16,66 ± 7,14) нг/мл і з (20,75 ± 9,09) до (16,39 ± 6,88) нг/мл), але в першій підгрупі різниця між показниками до та після лікування не досягала рівня статистичної значущості (p = 0,421 та p = 0,320 відповідно), тоді як у підгрупі, де застосовували АЛК, різниця була статистично значущою (p < 0,05).Висновки. Установлено, що АЛК позитивно впливає на стан вуглеводного та ліпід-ного обміну, поліпшуючи їхні показники. Додавання АЛК до стандартної терапії ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу продемонструвало статистично значуще поліпшення дослі-джуваних показників. Оскільки референтних значень греліну та лептину досі не встановлено, можна припустити, що на тлі зниження добре вивчених показників ліпідного та вуглеводного обмінів збільшення вмісту греліну та зниження рівня леп-тину позитивно впливає на клінічну картину вияву ГЕРХ на тлі ЦД 2 типу, що можна використовувати як маркер ефективного лікування ГЕРХ у поєднанні з ЦД 2 типу.