01. Кафедри
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
330 results
Search Results
Item Програма освітнього компоненту Догляд за хворими (практика)(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Кузьменко, Наталія Михайлівна«Догляд за хворими» (практика) є першою клінічною дисципліною, під час вивчення якої відбувається знайомство студента із роботою медичних закладів стаціонарного типу, перший контакт із хворими, формування морально-етичних основ подальшої професійної поведінки. Навчальна дисципліна «Догляд за хворими» передбачає вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції молодшого та частково середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень, а також опанування найпростішими маніпуляціями надання першої медичної допомоги при невідкладних станах. Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичних відділень лікарень. Організація навчального процесу здійснюється за вимогами Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, яка ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання та обліковується у кредитах заснованої на поєднанні технологій навчання за розділами та залікових кредитів оцінки – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння дисципліни або її розділу.Item Програма освітнього компоненту Пропедевтика внутрішньої медицини(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Шаповалова, Світлана ОлександрівнаПропедевтика внутрішньої медицини є однією з перших дисциплін клінічного етапу додипломної підготовки лікаря, під час вивчення якої відбувається засвоєння здобувачами освіти методів діагностики внутрішніх хвороб. Отже, пропедевтика внутрішньої медицини – навчальна клінічна дисципліна, яка вивчає методи і прийоми клінічного обстеження хворого, особливості професійного спілкування лікаря з пацієнтом, суб’єктивні та об’єктивні прояви захворювань (симптоми і синдроми), причини та механізми їх виникнення і розвитку (семіологія) з метою встановлення діагнозу. Вивчення освітнього компоненту відбувається у два логічних етапи – засвоєння основних методів фізикального, інструментального та лабораторного обстеження хворого, після чого студенти опановують основні симптоми та синдроми при найбільш розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів та правила встановлення синдромного діагнозу. Предметом вивчення освітнього компоненту «Пропедевтика внутрішньої медицини» є комплекс теоретичних та практичних питань, спрямованих на засвоєння студентом основних методів обстеження пацієнта у клініці внутрішніх хвороб та правил встановлення синдромного діагнозу найбільш розповсюджених захворювань внутрішніх органів. Міждисциплінарні зв’язки: відповідно до навчального плану, вивчення освітнього компоненту «пропедевтика внутрішньої медицини» здійснюється в V–VI семестрах, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біологічної та біоорганічної хімії, медичної хімії, гістології, цитології та ембріології, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма пропедевтики внутрішньої медицини. У свою чергу, пропедевтика внутрішньої медицини формує засади вивчення студентом наступних клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, загальної практики (сімейної медицини) медичної психології, інфекційних хвороб, онкології, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає «вертикальну» інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з основних методів обстеження хворого в процесі подальшого навчання та у професійній діяльностіItem Програма освітнього компоненту Сестринська практика(ХНМУ, 2024-08-27) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Красовська, Катерина Олександрівна«Сестринська практика» є клінічною дисципліною, спрямованою на ознайомлення студента із основними обов’язками та професійними діями медичної сестри терапевтичного, хірургічного та педіатричного відділень стаціонару. Освітній компонент «Сестринська практика» передбачає опанування основною маніпуляційною технікою медичної сестри відповідних підрозділів стаціонару, а також вивчення гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів, які входять до компетенції середнього медичного персоналу і застосовуються для створення комфортних умов перебування хворого у медичному закладі, сприяння якнайшвидшого одужання пацієнта, запобігання розвитку ускладнень. Засвоєння матеріалу базується на послідовному ознайомленні з особливостями реалізації вказаного обсягу дій у роботі терапевтичних відділень лікарень. Предметом вивчення освітнього компоненту «Сестринська практика» є комплекс функціональних обов’язків та професійних дій медичної сестри терапевтичного стаціонару, а також сукупність заходів, спрямованих на створення сприятливих умов успішного лікування хворих. Міждисциплінарні зв’язки: проходження сестринської практики передбачено у VI семестрі, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, клінічної анатомії та топографічної хірургії, патофізіології, патоморфології, фармакології, щойно закінчено вивчення таких клінічних дисциплін, як пропедевтика внутрішньої медицини, пропедевтика педіатрії та загальна хірургія, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, сестринська практика формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає «вертикальну» інтеграцію з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.Item Професійна самоосвіта медичних сестер(2024-12-25) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Кузьменко, Наталія Михайлівна; Гондар, Ліра ОлександрівнаСвій професійний розвиток медична сестра здійснює на курсах підвищення кваліфікації, які зазвичай функціонують у провідних медичних коледжах (училищах), вищих навчальних медичних закладах III—IV рівнів акредитації. Курси підвищення кваліфікації з одного і того самого профілю роботи потрібно проводити один раз на п’ять років. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 листопада 2007 р. № 742 “Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою” {Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров’я №1106 (z0457-20) від 12.05.2020, №74 (z0319-21) від 19.01.2021, №1555 (z1635-23) від 31.08.2023} атестація проводиться з метою підвищення їхньої кваліфікації, професійного рівня та ефективності медичної допомоги населенню. Атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей зі стажем роботи не менше 5 років . Отже, професійна самоосвіта медичних сестер, як і у лікарів, має бути безперервним вдосконаленням та підвищенням професійної майстерності та кваліфікації, що відповідає сучасним вимогам.Item Асоціації гіпертонічної хвороби з клініко-інструментальними характеристиками в українській когорті госпіталізованих хворих на COVID-19(2024) Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна ВадимівнаItem АГ та «дуже довгий» COVID-19: 12-місячна динаміка симптомів та довгостроковий прогноз відновлення(2024) Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна ВадимівнаItem Діагностика захворювань крові та органів кровотворення(2024-05) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Кочубєй, Оксана АнатоліївнаItem Основні положення про організацію і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю «Медсестринство» першого (бакалаврського) рівня : метод. вказ. для самостійної позааудиторної роботи здобувачів вищої освіти 1-го та 2-го курсу(ХНМУ, 2024-04-03) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Криворучко, Ігор Андрійович; Макєєва, Наталя Іванівна; Піонова, Олена Миколаївна; Хіміч, Тетяна Юріївна; Логвінова, Жанна Іванівна; Завгородня, Любов Василівна; Свірепо, Павло Васильович; Бірюкова, Марина Костянтинівна; Ярощук, Аліна ВіталіївнаЄдиний державний кваліфікаційний іспит (далі – ЄДКІ) для здобувачів 1-го курсу (1 рік навчання) та 2-го курсу (2 роки навчання) III медичного факультету за спеціальністю 223 «Медсестринство» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти проводиться згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів, ґрунтується на узгоджених освітньо-професійній про-грамі «Сестринська справа» та Стандарти вищої медичної освіти України за спеціальністю 223 «Медсестринство», галузі знань 22 «Охорона здоров'я». Організація ЄДКІ проводиться відповідно до відповідних нормативних документівItem Медицина в умовах воєнного часу(ХНМУ, 2024-01-09) Капустник, Валерій Андрійович; Kapustnyk, Valeriy; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Miasoiedov, Varerii; Лещина, Ірина Володимирівна; Leshchyna, Iryna; Панченко, Микола Володимирович; Panchenko, Mykola; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, Tetyana; Бездітко, Тетяна Василівна; Bezditko, Tetyana; Єрьоменко, Галина Володимирівна; Yeromenko, Halyna; Піонова, Олена Миколаївна; Pionova, Olena; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Вікторія Іванівна; Smyrnova, VictoriaМедицина України, як і інші сектори економіки, перебуває у складному становищі через війну, розв’язану Російською Федерацією. У мирний час система охорони здоров’я в Україні була визначена однією з пріоритетних галузей у забезпеченні соціально-економічного потенціалу держави, а в період війни тим більше. Медицина є одним із невід’ємних елементів будь-якої сучасної держави. Саме тому одним з ключових завдань в діяльності органів державної та місцевої влади під час воєнного стану є забезпечення сталого функціонування системи охорони здоров’я та задоволення медичних потреб населення. Це необхідна умова для збереження та покращення тривалості і якості життя населення країни, адже загальновідомо, що здорова нація і людський капітал є основою існування та розвитку будь-якої держави.Item A Prognostic Model and Pre-Discharge Predictors of Post-COVID-19 Syndrome After Hospitalization for SARS-CoV-2 Infection(Frontiers Media S.A., 2023-11) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Chumachenko, Tetyana; Чумаченко, Тетяна Олександрівна; Chumachenko, Dmytro; Чумаченко, Дмитро Ігоревич; Bobeiko, Alla; Бобейко, Алла Євгенівна; Khodosh, Eduard; Ходош, Едуард Михайлович; Blazhko, Viktor; Блажко, Віктор Іванович; Matiash, Nataliia; Матяш, Наталія Михайлівна; Ambrosova, Tetiana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Herasymchuk, Nina; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Kochubiei, Oksana; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Smyrnova, Viktoriia; Смирнова, Вікторія ІванівнаBackground. Post-COVID-19 syndrome (PCS) has been increasingly recognized as an emerging problem: 50% of patients report ongoing symptoms 1 year after acute infection, with most typical manifestations (fatigue, dyspnea, psychiatric and neurological symptoms) having potentially debilitating effect. Early identification of high-risk candidates for PCS development would facilitate the optimal use of resources directed to rehabilitation of COVID-19 convalescents. Objective. To study the in-hospital clinical characteristics of COVID-19 survivors presenting with self-reported PCS at 3 months and to identify the early predictors of its development. Methods. 221 hospitalized COVID-19 patients underwent symptoms assessment, 6-minute walk test, and echocardiography pre-discharge and at 1 month; presence of PCS was assessed 3 months after discharge. Unsupervised machine learning was used to build a SANN-based binary classification model of PCS development. Results. PCS at 3 months has been detected in 75% patients. Higher symptoms level in the PCS group was not associated with worse physical functional recovery or significant echocardiographic changes. Despite identification of a set of pre-discharge predictors, inclusion of parameters obtained at 1 month proved necessary to obtain a high accuracy model of PCS development, with inputs list including age, sex, inhospital levels of CRP, eGFR and need for oxygen supplementation, and level of post-exertional symptoms at 1 month after discharge (fatigue and dyspnea in 6MWT and MRC Dyspnea score). Conclusions. Hospitalized COVID-19 survivors at 3 months were characterized by 75% prevalence of PCS, the development of which could be predicted with an 89% accuracy using the derived neural network-based classification model.