Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/177

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 88
  • Thumbnail Image
    Item
    Ознаки субклінічного ураження сонних артерій у пацієнтів хворих на артеріальну гіпертензію
    (2020) Волік, Марія Сергіївна; Volik, Mariia; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, Tetyana
  • Item
    Гендерные особенности взаимосвязи индекса формы тела с кардиометаболическими факторами риска у больных гипертонической болезнью с абдоминальным ожирением
    (Харківський національний медичний університет, 2018-09-27) Kysylenko, Kateryna; Кисиленко, Екатерина Владимировна; Кисиленко, Катерина Володимирівна
    Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина На сегодняшний день известно, что накопление избыточного количества жира в брюшной полости приводит к развитию сахарного диабета 2 типа, сердечно-сосудистых заболеваний и как следствие повышает риск преждевременной смерти. Еще в 2012г. американскими учеными был предложен «Индекс формы тела» (A Body Shape Index - ABSI) – усовершенствованный индекс, который был разработан как способ количественной оценки риска, связанного с абдоминальным ожирением (отношение объема талии (ОТ) к индексу массы тела (ИМТ) и росту). Цель: изучить гендерные особенности взаимосвязи между ABSI и кардиометаболическими факторами риска у больных гипертонической болезнью (ГБ) с абдоминальным ожирением (АО). Материалы и методы. Обследовано 82 больных гипертонической болезнью. Возраст пациентов колебался от 42 до 78 лет. Все больные прошли комплексное клиническое обследование с расчетом ABSI и определением показателей липидного обмена: общий холестерин (ОХС), триглицериды (ТГ), холестерин липопротеидов высокой (ХС ЛПВП), низкой (ХС ЛПНП) и очень низкой плотности (ХС ЛПОНП), коэффициент атерогенности (КА) и аполипопротеина В (Апо В). Статистический анализ проводили с помощью непараметрической статистики. Нулевую гипотезу отбрасывали при достоверности (р<0,05). Результаты. Больные ГБ с наличием АО составили 78,7%. Во время корреляционного анализа среди женщин больных ГБ в сочетании с АО выявлена положительная корреляция между ABSI и КА (R=0,26; р<0,05), Апо В (R=0,37; р<0,05) и отрицательная связь с ХС ЛПВП (R=-0,33; р<0,05). У мужчин с ГБ и АО выявлена положительная корреляция ABSI с Апо В (R=0,27; р<0,05). Корреляционный анализ среди пациентов не имеющих АО никаких существенных связей между ABSI и кардиометаболическими факторами риска выявлено не было. Выводы. Взаимосвязь индекса формы тела с нарушениями липидного обмена более выражена у женщин, чем у мужчин больных гипертонической болезнью при наличии абдоминального ожирения.
  • Item
    Ступінь досягнення цільових цифр артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу в амбулаторних умовах
    (Харківський національний медичний університет, 2018-09-27) Смирнова, Вікторія Іванівна; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Демиденко, Ганна Валеріївна
    Актуальність: Сучасний підхід у лікуванні гіпертонічної хвороби (ГХ) насамперед полягає в усуненні ризику розвитку кардіоваскулярних ускладнень. Зниження артеріального тиску (АТ) асоціюється зі зниженням кардіоваскулярного ризику. Тому першочерговим завданням є досягнення цільових цифр артеріального тиску. Цей показник може бути також маркером ефективності застосування антигіпертензивної терапії. Мета: оцінити ступінь досягнення цільових значень АТ у пацієнтів з ГХ, що поєднана з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу на фоні антигіпертензивної та цукрознижуючої терапії в амбулаторних умовах. Матеріали та методи: був проведений ретроспективний аналіз амбулаторних карток пацієнтів на базі консультативної поліклініки. У вибірку було включено 144 пацієнта, що відповідали критеріям включення. Вимірювання АТ проводилось стандартно за методом Короткова. Результати: у дослідження увійшли 50 чоловіків та 94 жінки, середній вік 59,8±7,8 років. Тривалість захворювання ГХ – 10±2,7 років, ЦД 2 типу - 4±1,5 роки. Всі пацієнти отримували терапію одним або кількома антигіпертензивними препаратами різних класів. Група пацієнтів була проаналізована по критерію досягнення цільових рівнів АТ відповідно до національних та міжнародних рекомендацій. Медіана АТ в групі склала 152/84 мм.рт.ст., рівень АТ ≥ 130/80 мм.рт.ст., було зафіксовано у 25,3% пацієнтів, у 61,4% пацієнтів зареєстровано АТ ≥140/90 мм.рт.ст., а у 13,3% АТ ≥ 180/100 мм.рт.ст. відповідно. Висновки: 25,3% пацієнтів з ГХ, що ускладнена ЦД 2 типу досягли цільових рівнів АТ, але слід внести корективи в схему терапії, та підвищити ефективність лікування в основній групі пацієнтів.
  • Item
    Основні симптоми і синдроми при гіпертонічній хворобі і симптоматичних артеріальних гіпертензіях
    (2018) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Вікторія Іванівна; Смирнова, Виктория Ивановна; Smyrnova, Victoriia
  • Item
    Взаємовплив хронічного обструктивного захворювання легенів та гіпертонічної хвороби на клінічний перебіг
    (Харківський національний медичний університет, 2018-04-18) Смирнова, Вікторія Іванівна; Науменко, О.О.
    Мета: вивчити особливості клінічних проявів, при взємному впливі хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) в поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГБ). Матеріали та методи: у дослідженні приймали участь 67 хворих, віковий діапазон від 37 до 76 років, із встановленим діагнозом ХОЗЛ та ГХ. Тривалість ХОЗЛ складала 7,6±2,6 років, артеріальної гіпертензії - 10,2±2,4 років, ХОЗЛ - 10,2±1,4 років, тривалість захворювання визначалась за даними медичної документації. Для оцінки ступеня бронхіальної обструкції хворим була проведена спірографія з визначенням показників ОФВ1 та ОФВ/ФЖЕЛ. Обстежені були розділені на 2 групи: 1 група - 34 хворих на ХОЗЛ; 2 група - 33 хворих на ХОЗЛ та ГХ. Ступінь легеневій гіпертензії (ЛГ) визначали за даними ехокардіоскопічного дослідження, методом визначення систолічного тиску у легеневій артерії (СТЛА). Статистичний аналіз виконаний в програмі «Biostat». Результати: встановлено, що основними скаргами були кашель, мокрота, слабкість, задишка в спокої і нічні напади задухи, які достовірно частіше реєструвалися у жінок (68,0%), ніж у чоловіків (36,2%, p <0,05). Оцінка частоти виникнення загострень ХОЗЛ показала, що у хворих з ізольованим ХОЗЛ більш ніж у половині випадків виявлено загострення 2 рази на рік (64,6%), ніж в групі з сполученої патологією (26,4%, p􀀀0,01), де загострення виникали частіше: 3 рази на рік (28,0%, p􀀀0,01), 4 рази на рік (20,2%, p􀀀0,01) і більше 4-х разів на рік (15,0%, p􀀀0,05). При поєднанні ХОЗЛ та ГХ внаслідок спазму периферичних судин, що потенціював розвиток дихальної недостатності (ДН) з наростанням гіпоксії, яка й була більш значною у 2-й групі. Так, показники сатурації крові у хворих обох груп склали відповідно 95,6 ± 0,3 і 92,5 ± 0,2%, (p􀀀0,05). Аналіз структури ступенів тяжкості ДН, виявив більш високу поширеність важких ступенів в групі з поєднаною патологією (80,1%), ніж з ізольованим ХОЗЛ (50,4%, p􀀀0,01). Результатом безпосереднього впливу ХОЗЛ на формування судинного ушкодження та атерогенезу стало переважання у хворих 2-ї групи більш тяжкої ГХ. Так ГХ ІІ ст., реєструвалася у 64,1% хворих, (p􀀀0,01), у чоловіків -27,1%, у жінок 37,0%, (p􀀀0,05). Паралельно при приєднанні ГХ посилюється гіпоксична вазоконстрикція судин з ремоделюванням, що і зумовило найбільші значення СТЛА у хворих 2-ї групи - 36,0 ± 2,8 мм.рт.ст., проти 28,9 ± 1,1 мм.рт.ст ., (p <0,05), що відповідало ЛГ 2 ступеня. 53 Висновки: клінічна картина ХОЗЛ при поєднанні з гіпертонічною хворобою характеризується більш тяжким перебігом у вигляді збільшення частоти щорічних загострень, посиленням вентиляційних порушень, наростання ступеня дихальної недостатності, легеневої і артеріальної гіпертензії.
  • Item
    Вплив терапії мельдонієм на когнитивну дисфункцію у хворих на гіпертонічну хворобу
    (Харківський національний медичний університет, 2018-04-18) Смирнова, Вікторія Іванівна; Матяш, Н.М.
    Мета: оцінка когнітивних функцій хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) III ст. при лікуванні мельдонієм у порівнянні з традиційною судинною та ноотропною терапією. Матеріали та методи: обстежено 54 пацієнта ( 17 чоловіків та 37 жінок) у віці від 36 до 72 років з ГХ I-II ст. Всі пацієнти, що приймали участь у дослідженні, були поділені на дві групи – основну (40пацієнтів) та контрольну (15 пацієнтів), приблизно однакові за основними проявами захворювання, віком, та статтю. Хворі основної групи, окрім традиційної терапії приймали мельдоній в дозі 1000 мг на добу на протязі 60 днів. В контрольній групі хворі отримували традиційну терапію з використанням вазоактивних та ноотропних препаратів і додаванням седативних засобів. В динаміці лікування проводився тест MiniMentalState Examination (MMSE). Результати: перед початком лікування показники MMSE в групах суттєво не відрізнялися 25,18±0,84 балів – в основній, та 24,98±0,98 балів – в контрольній, що відповідало преддементним когнітивним порушенням (24 – 27 преддементні когнітивні порушення, 28 – 30 балів - нема когнітивних порушень). Через 60 діб в основній групі показник MMSE складав 26,86±1,68 балів, що було вище на 6,3 % від показника перед початком лікування. В контрольній групі динаміка показника MMSE була незначною – 2,3 % (25,34±1,28 балів). В основній групі було відмічено підвищення розумової працездатності, покращення пам’яті, концентрації уваги, позитивний вплив на мовну та та рухову функцію. Висновки: проведене дослідження довело позитивний вплив терапії мельдонієм на когнітивні функції у хворих на гіпертонічну хворобу I-II ст. Призначення мельдонію дає можливість значно покращити якість життя хворих на ГХ.
  • Item
    Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 та дисфункція міокарда лівого шлуночку у хворих на гіпертонічну хворобу ускладнену хронічною серцевою недостатністю
    (ХНМУ, 2018-04-18) Кожем'яка, Ганна Вадимівна; Ковальова, Ольга Миколаївна
    В Україні було зареєстровано 788214 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в 2015 році. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є серйозним ускладненням ГХ, що призводить до розвитку серцево-судинних катастроф. ХСН виникає внаслідок ремоделювання міокарда лівого шлуночку (ЛШ), що супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером якого є остеопонтін. На ремоделювання міокарда також впливає гіперпродукція цитокінів. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відповідає за аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між концентрацією остеопонтіну, ІЛ-15 сироватки крові, ремоделюванням і зміною функції ЛШ серця у хворих ГХ, ускладненою хронічною серцевою недостатністю. Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 хворих на ГХ, ускладнену ХСН. Першу клінічну групу склали 44 хворих на ГХ з супутньою СН І ст., другу, – 64 хворих на ГХ з супутньою СН ІІА-Б ст. Контрольну групу склали 12 практично здорових людей. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, ІЛ-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Концентрація плазматичного рівня остеопонтіну зростала при приєднанні ХСН і досягала достовірно найбільших значень у пацієнтів з СН ІІ А-Б ст. Рівень ІЛ-15 у плазмі крові не показав такої залежності. Коефіцієнти кореляції між параметрами ехокардіографії та плазматичнем рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 продемонстрували низьку силу кореляційних взаємозв'язків рівня остеопонтіну і ІЛ-15 з абсолютною і відносною товщиною стінок ЛШ, його лінійними розмірами, фракцією викиду ЛШ та розрахунковими показниками маси міокарду. Між вмістом остеопонтіну в плазмі крові та піком Е' визначена негативна кореляція середньої сили (r=-0,049) (р>0,05). Між остеопонтіном та Е/Е' і спостерігається пряма кореляція середньої сили (r = 0,500), (р>0,05). Висновки. У хворих на ГХ ускладнену ХСН визначений достовірно вищий плазматичний рівень остеопонтіну, що досягає максимальних значень у хворих з СН ІІ ст. Рівень ІЛ-15 не залежить від наявості і вираженості СН у таких хворих. Збільшення плазматичного рівня остеопонтіну у хворих на ГХ асоціюється з відносно несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню і в пізню діастолу, проявленням чого є негативний зв'язок остеопонтіна із значеннями піку Е, і позитивний - з відношенням Е/Е'. Встановлений взаємозв'язок концентрації остеопонтіну в сироватці крові з функціональними змінами міокарду у хворих на ГХ в поєднанні з ХСН, дає можливість визнати важливість ролі даного маркера фіброзу в ремоделюванні міокарда і вираженості СН.
  • Item
    Плазматичний рівень остеопонтіну, інтерлейкіну-15 у хворих на гіпертонічну хворобу та ожиріння
    (ХНМУ, 2018-01-23) Кожем'яка, Ганна Вадимівна
    Основна причина смертності серед пацієнтів в більшості країн світу – серцево-судинні захворювання. Щорічно від них вмирає біля 17,5 млн. людей за даними ВООЗ. Беручи до уваги гіпертонічну хворобу (ГХ), в Україні на 2015 рік було зареєстровано 788214 хворих. Однією з найважливіших ознак наявності гіпертонічної хвороби є ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Ремоделювання ЛШ супроводжується розвитком інтерстиційного фіброзу, маркером котрого є остеопонтін. Гіперпродукція цитокінів також впливає на ремоделювання міокарда. Інтерлейкін-15 (ІЛ-15) – прозапальний цитокін, що відображає аутоімунне запалення. Мета дослідження - вивчення взаємозв'язку між рівнем остеопонтіну, ІЛ-15 у плазмі крові та антропометричними показниками, структурно-функціональними змінами міокарда ЛШ у хворих на ГХ. Матеріали та методи. Було досліджено 75 хворих на ГХ. Проведений кластерний аналіз методом К-середніх з 50-кратною кросс-перевіркою. Всі пацієнти були розподілені по кластерам за рівнем остеопонтіну та ІЛ-15. 1 групу склали 22 пацієнта, 2 групу - 17 пацієнтів, 3 групу - 14 пацієнтів, 4 групу - 22 пацієнта. Всім хворим проведено детальне клінічне, антропометричне, лабораторне обстеження, яке включало вимірювання артеріального тиску, визначення зросту, маси тіла, об'єму талії (ОТ), об'єму стегон (ОС), розрахунок індексу ОТ/ОС, індексу маси тіла (ІМТ). Ультразвукове дослідження серця проводили за допомогою ультразвукового сканера RADMIR-628A (Україна, Харків) за загальновизнаною методикою в М-, В- і D- режимах ехолокації, згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства (AmericanSsociety of Echocardiography - ASF). Всім пацієнтам визначали рівень остеопонтіну в плазмі крові імуноферментним аналізом за допомогою набору «Human Osteopontin Assay Kit –IBL Co., Ltd» Japan, інтерлейкіну-15 в плазмі крові за допомогою набору «RayBio® Human IL-15 Elisa Kit» USA. Результати обстеження. Отримані 4 непересічні кластери (р=0,126). Виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем остеопонтіну та ІЛ-15 у плазмі крові. Не дивлячись на відсутність достовірних відмінностей з іншими кластерами, та більше того, на тенденцію до зростання ІММ та ІММз2,7 2-й кластер (з найменшим рівнем остеопонтіну, ІЛ-15) характеризується максимально сприятливими показниками діастолічного наповнення ЛШ як в ранню, так і в пізню діастолу. У той же час пацієнти з високими рівнями остеопонтіну та ІЛ-15 (3-й кластер) характеризуються достовірною тенденцією до зниження швидкості ранньої діастолічної релаксації міокарду та підвищенням тиску наповнення ЛШ. Відмічається, що підвищення рівеня остеопонтіну без підвищення рівня ІЛ-15 супроводжується зниженням діастолічної функції ЛШ – (4-й кластер). Висновки. Підвищення рівня остеопонтіну пов’язане з несприятливим станом наповнення ЛШ в ранню та пізню діастолу.