Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/177

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 1146
  • Thumbnail Image
    Item
    Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стено-кардії та інфаркті міокарда
    (2019) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Компанієць, Кіра Миколаївна; Компаниец, Кира Николаевна; Kompaniiets, Kira
  • Thumbnail Image
    Item
    Клинический случай использования параметров продольной деформации при остром инфаркте миокарда
    (2019) Копица, Николай Павлович; Титаренко, Наталья Владимировна; Суманова, И.А.; Гончарь, Алексей Владимирович; Гончарь, Олексій Володимирович; Родионова, Юлия Валерьевна; Кобец, А.В.; Кутя, Инна Николаевна; Аболмасов, Александр Николаевич
  • Thumbnail Image
    Item
    Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда : методичні вказівки до практичних занять студентів
    (2019) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Амбросова, Татьяна Николаевна; Ambrosova, Tetyana; Компанієць, Кіра Миколаївна; Компаниец, Кира Николаевна; Kompaniiets, Kira
    методичні вказівки до практичних занять студентів з ичних занять з пропедевтики внутрішньої медицини
  • Thumbnail Image
    Item
    Эффективность действия козаара
    (2019) Латогуз, С.И.; Латогуз, Юрій Іванович; Латогуз, Юрий Иванович; Latohuz, Jurii
  • Item
    Supramolecular complex sacubitril / valsartan - the first representative of a new class of drugs for the treatment of chronic heart failure
    (2019-12) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Ashcheulova, Tetyana; Компанієць, Кіра Миколаївна; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Kompaniiets, K.; Gerasimchuk, N.
  • Thumbnail Image
    Item
    Subclinical cardiac damage in cardiopulmonary polymorbidity. Part 2
    (KhNMU, 2019-10) Kochubiei, Oksana; Ambrosova, Tetyana; Ashcheulova, Tetyana; Honchar, Oleksii; Sytina, Iryna; Ащеулова, Тетяна; Амбросова, Тетяна; Кочубєй, Оксана; Гончарь, Олексій; Ситіна, Ірина
    Hypertension and chronic obstructive pulmonary disease are frequent comorbid conditions in the internal medicine and are subject to meaningful cooperation among physicians, cardiologists, and pulmonologists. A combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension presents certain diagnostic and therapeutic challenges. These conditions share common risk factors, similar clinical presentations and some common parts of pathogenesis. A problem of association between chronic obstructive pulmonary disease and hypertension may be currently discusses both as a simple combination of various clinical entities, and as chronic obstructive pulmonary disease resulting in development of factors contributing to hypertension. One way or another, either a simple combination, or a mutually aggravating syndrome, but we state there is a cardiorespiratory continuum where chronic obstructive pulmonary disease acts as a valid component of hypertension development, and vice versa. Thus, it seems to be relevant to study peculiarities of the structural and functional status of the cardiovascular system and microcirculation, systemic remodeling mechanisms, endothelial dysfunction and inflammation in presence of chronic obstructive pulmonary disease-associated hypertension. Problems of additional cardiovascular risk marker development, treatment efficiency assessment remain topical. The use of electrocardiography and echocardiography with dopplerometry has been an important diagnostic principle of subclinical cardiovascular damage in presence of hypertension and chronic obstructive pulmonary disease comorbidity. Non-invasive imaging methods play a central part in diagnosis of subclinical target organ damage. Wide implementation thereof is based on high diagnostic accuracy, common availability, safety and relatively low price.
  • Item
    Постпрандіальна дисліпідемія як прогностичний маркер субклінічного атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням
    (ХНМУ, 2019-01-30) Кисиленко, Катерина Володимирівна
    Багаточисельні дослідження останніх десятиріч доводять, що атеросклероз відноситься до найбільш розповсюджених захворювань сучасності, які мають у більшості країн тенденцію до зростання та «омолодження». На долю смертей від серцево-судинних захворювань в Україні, за даними Держкомстату, припадає 68%. При цьому найбільш частими причинами смерті є ускладнення ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби (ГХ). Цілком очевидно, що на сучасному етапі зростає значущість диференціальної діагностики, а також ефективної профілактики й лікування атеросклеротичного ураження серцево-судинної системи. Постпрандіальна дисліпідемія розглядається як один з провідних факторів, що впливають на розвиток і прогресування атеросклерозу. Мета. Визначити особливості змін ліпідного спектру в динаміці тесту жирового навантаження у хворих на ГХ з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 121 хворий на ГХ, яких було розподілено на 2 групи: основну групу, до якої увійшло 96 хворих на ГХ з ожирінням та групу порівняння, яку склали 25 хворих на ГХ з нормальною масою тіла. Контрольну групу склали 12 практично здорових осіб. Вік хворих коливався від 42 до 78 років. Усі хворі пройшли комплексне клінічне обстеження з визначенням показників ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ), коефіцієнт атерогенності (КА) та аполіпопротеїн В (Апо В). Статистичний аналіз проводили за допомогою непапарметричної статистики. Нульову гіпотезу відкидали за достовірності (р<0,05). Результати дослідження. Аналіз рівнів ліпідного профілю, виявив достовірне підвищення ЗХС, ЛПНЩ в обох групах порівняно з групою контролю, з достовірно вищими значеннями в основній групі (р<0,05). Рівень тригліцеридів практично не відрізнявся у контрольній групі та групі порівняння і достовірно був вищим у пацієнтів основної групи. Стосовно ЛПВЩ спостерігалася зворотна тенденція. Через 6 годин після стандартного жирового навантаження в основній групі виявлено ознаки прихованої дисліпідемії, про що свідчило статистично значиме підвищення рівню ЗХС майже на 9%, тригліцеридів на 18%, ЛПНЩ на 17% та зниження рівню ЛПВЩ на 24%. У групі порівняння встановлено підвищення ЛПНЩ на 26% і зниження ЛПВЩ на 25% у постпрандіальний період, при тому що базальні рівні їх були у межах референтних значень. Висновки. Виявлено достовірне підвищення атерогенних та зниження антиатерогенних фракцій ліпідів у хворих на ГХ з ожирінням, що підтверджує прогностичне значення стандартного тесту жирового навантаження в діагностиці прихованих порушень ліпідного обміну.