Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/177

Browse

Filters

2020 - 202427

Settings

Author: search.filters.author.Ащеулова, Тетяна ВадимівнаStart date: 2020

Search Results

Now showing 1 - 10 of 27
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    АГ та «дуже довгий» COVID-19: 12-місячна динаміка симптомів та довгостроковий прогноз відновлення
    (2024) Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна
  • Thumbnail Image
    Item
    A Prognostic Model and Pre-Discharge Predictors of Post-COVID-19 Syndrome After Hospitalization for SARS-CoV-2 Infection
    (Frontiers Media S.A., 2023-11) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Chumachenko, Tetyana; Чумаченко, Тетяна Олександрівна; Chumachenko, Dmytro; Чумаченко, Дмитро Ігоревич; Bobeiko, Alla; Бобейко, Алла Євгенівна; Khodosh, Eduard; Ходош, Едуард Михайлович; Blazhko, Viktor; Блажко, Віктор Іванович; Matiash, Nataliia; Матяш, Наталія Михайлівна; Ambrosova, Tetiana; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Herasymchuk, Nina; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Kochubiei, Oksana; Кочубєй, Оксана Анатоліївна; Smyrnova, Viktoriia; Смирнова, Вікторія Іванівна
    Background. Post-COVID-19 syndrome (PCS) has been increasingly recognized as an emerging problem: 50% of patients report ongoing symptoms 1 year after acute infection, with most typical manifestations (fatigue, dyspnea, psychiatric and neurological symptoms) having potentially debilitating effect. Early identification of high-risk candidates for PCS development would facilitate the optimal use of resources directed to rehabilitation of COVID-19 convalescents. Objective. To study the in-hospital clinical characteristics of COVID-19 survivors presenting with self-reported PCS at 3 months and to identify the early predictors of its development. Methods. 221 hospitalized COVID-19 patients underwent symptoms assessment, 6-minute walk test, and echocardiography pre-discharge and at 1 month; presence of PCS was assessed 3 months after discharge. Unsupervised machine learning was used to build a SANN-based binary classification model of PCS development. Results. PCS at 3 months has been detected in 75% patients. Higher symptoms level in the PCS group was not associated with worse physical functional recovery or significant echocardiographic changes. Despite identification of a set of pre-discharge predictors, inclusion of parameters obtained at 1 month proved necessary to obtain a high accuracy model of PCS development, with inputs list including age, sex, inhospital levels of CRP, eGFR and need for oxygen supplementation, and level of post-exertional symptoms at 1 month after discharge (fatigue and dyspnea in 6MWT and MRC Dyspnea score). Conclusions. Hospitalized COVID-19 survivors at 3 months were characterized by 75% prevalence of PCS, the development of which could be predicted with an 89% accuracy using the derived neural network-based classification model.
  • Thumbnail Image
    Item
    Short-term echocardiographic follow-up after hospitalization for COVID-19: a focus on early post-acute changes
    (Frontiers Media S.A., 2023-11) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна
    Background: Impaired physical functional status is one of the typical long-term sequelae of COVID-19 infection that significantly affects the quality of life and work capacity. Minor changes in cardiac structure and function that are unable to cause the manifestation of overt heart failure may remain undetected in COVID-19 convalescents, at the same time potentially contributing to the persistence of symptoms and development of long COVID syndrome. Purpose: To study the typical features and short-term dynamics of cardiac remodeling and possible signs of cardiac dysfunction following hospitalization for COVID-19. Methods: This is a combined cross-sectional and longitudinal cohort study in which 176 hospitalized patients (93 female and 83 male, mean age 53.4 ± 13.6 years) with COVID-19 infection underwent comprehensive transthoracic echocardiography pre-discharge (22.6 ± 7.1 days from the onset of symptoms) with repeated evaluation after 1 month. The control group included 88 age-, sex-, height- and weight-matched healthy individuals, with a subset of those (n = 53) matched to the subset of non-hypertensive study participants (n = 106). Results: Concentric left ventricular geometry was revealed in 59% of participants, including 43% of non-hypertensive subjects; predominantly Grade I diastolic dysfunction was found in 35 and 25% of patients, respectively. Other findings were naturally following from described phenotype of the left venticle and included a mild increase in the absolute and relative wall thickness (0.45 ± 0.07 vs. 0.39 ± 0.04, p < 0.001), worsening of diastolic indices (e’ velocity 9.2 ± 2.2 vs. 11.3 ± 2.6 cm/s, p < 0.001, E/e’ ratio 7.5 ± 1.8 vs. 6.8 ± 1.7, p = 0.002) and global longitudinal strain (17.5 ± 2.4 vs. 18.6 ± 2.2, p < 0.001). No significant improvement was found on re-evaluation at 1 month. Conclusions: Hospitalized patients recovering from COVID-19 were characterized by a high prevalence of left ventricular concentric remodeling, predominantly Grade I diastolic dysfunction, and a mild decrease in the longitudinal systolic function. These changes were less frequent but still prevalent in the non-hypertensive subgroup and largely persisted throughout the 1-month follow-up.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Pre-discharge systolic blood pressure in hospitalized COVID-19 patients is an independent predictor of imrovement in 6-minute walk test during 1-month follow-up
    (2023-06) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна
    Objective: To study the relation of hypertensive status and systolic blood pressure (SBP) pre-discharge values to the dynamics of functional re-conditioning as assessed by 6-minute walk distance during the 1-month follow-up after hospitalization for COVID-19. Design and method: 6-minute walk distance (6MWD) was assessed pre-discharge in 176 patients hospitalized for COVID-19 (40% hypertensive, 47% male, mean age 53,2 ± 13,5 years) using the 20 m walkway and an extended protocol that included monitoring of peripheral pulse and capillary blood oxygen saturation (SpO2) every 30 seconds via bluetooth-connected pulse oximeter. The repeated evaluation was performed after 1 month of follow-up. Results: Hypertensive participants were characterised by older age (57,8±11,8 vs 50,7±13,9, p < 0,001), higher weight and body mass index (31,7±5,3 vs 27,4±4,4 kg/m2, p < 0,001). As a result, 6MWD in them was shorter (378±57 vs 418±75 m, p = 0,001) but no difference in reached percent of predicted distance (6MWD%) was detected (63,0±8,5 vs 63,2±11,1 %, p = 0,939). The described relation persisted at 1 month, with no difference in absolute (72±43 vs 68±43 m, p = 0,324) and percentage gain of 6MWD (12,8±6,6 vs 11,2±7,5 %, p = 0,266) between groups. Multiple regression analysis has allowed to build the model that accounted for 94% of variability in the 6MWD% gain between visits (85% for dedicated hypertensive cohort model). After adjustment for age, sex, height, weight, Remdesivir treatment, minimal SpO2 levels during acute COVID-19, changes of SpO2 and pulse rate throughout the 6MWT, SBP remained a potent independent predictor of 6MWD% gain, with 10 mmHg higher values at baseline evaluation being associated with 21,5% lesser 6MWD% gain in hypertensive subjects and 8,2% lesser – in normotensives. Conclusions: Hypertensive status did not have an impact on 6MWD% in pre-discharge COVID-19 patients. Moderate-to-high quality multiple regression models have demonstrated an independent role of SBP, demographic and anthropometric data, changes of SpO2 and pulse rate throughout the 6MWT in prediction of 6MWD% gain during 1 month after discharge, both in hypertensive and normotensive patients.
  • Thumbnail Image
    Item
    COVID-19, ремоделювання серця та функціональне відновлення після виписки: вплив артеріальної гіпертензії
    (2023-09) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна
  • Thumbnail Image
    Item
    Spontaneous physical functional recovery after hospitalization for COVID-19: insights from a 1 month follow-up and a model to predict poor trajectory
    (2023-07) Honchar, Oleksii; Ashcheulova, Tetiana; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Тетяна Вадимівна
  • No Thumbnail Available
    Item
    Патогенетична обґрунтованість застосування сакубітрил/вальсартан при респіраторно-кардіальної коморбідності
    (2022-12) Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Компаніець, Кіра Миколаївна; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Ситіна, Ірина Василівна
    Серед коморбідних станів, які значно погіршують показники якості та тривалості життя, є хронічне обструктивне захворювання легень та серцева недостатність. Труднощі медикаментозної терапії полягають у взаємовиключних підходах в лікуванні хронічної обструктивної хвороби легень і супутньої кардіоваскулярної патології. Мета роботи - пошук наукових доказів щодо можливого використання комбінованого препарату - LCZ696 (angiotensin receptor neprilysin inhibitor, ARNI), який містить інгібітор непрілізіна сакубітрил (AHU377) і блокатор рецепторів ангіотензину II валсартан, у пацієнтів з поєднаними хронічним обструктивним захворюванням легень та серцевої недостатності. Матеріали та методи. У статті представлено огляд літератури, який демонструє, що причиною летальності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень можуть статися як зміни з боку дихальної системи, так і ускладнення з боку серцево-судинної системи. Показано , що прогресуючи, хронічне обструктивне захворювання легень призводить до формування легеневої гіпертензії, гіпертрофії правого шлуночка, зниження його систолічної функції, подальшої дилатації правого шлуночка і розвитку правошлуночкової серцевої недостатності, що є одним з найсерйознішим і важким випробуванням у лікувальному процесі. Надалі такої сполученної патології є розвиток лівошлуночкової серцевої недостатності. Обговорено роль системи натрійуретичних пептидів, а саме мозкового натрійуретичного пептиду, мозкового натрійуретичного пропептиду, натрійуретичного пептид С-типу і N-кінцевого попередника натрійуретичного пептиду C-типу в якості маркерів хронічного обструктивного захворювання легень та серцевої недостатності. Результати. Натрійуретичний пептид на сьогоднішній день є загальновизнаним маркером серцевої недостатністі, висока цінність якого досягається завдяки визначенню прогнозу і стратифікації ризику хворих серцевої недостатністі. Натрійуретичний пептид діє як судинорозширювальний засіб, надає антипроліферативну активність через шлях G-залежної протеїнкінази та сприяє бронходілятації, викликаючи вивільнення ацетилхоліну з клітин бронхіального епітелію. Висновки. Усі ці властивості наводять на висновок, що натрійуретичні пептиди можуть виявитися потенційним засобом лікування у пацієнтів із серцевими ускладненнями та хронічним обструктивним захворюванням легень. Найкращим способом продовження «терміну життя» натрійуретичного пептиду є пригнічення деградації натрійуретичного пептиду за допомогою інгібітора неприлізину сакубітрилу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Endothelial function in patients with COPD and cardiovascular disease (review)
    (2021-09-30) Ashcheulova, Tetiana; Gerasimchuk, Nina; Kompaniiets, Kira; Honchar, Oleksii; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Компанієць, Кіра Миколаївна; Гончарь, Олексій Володимирович; Ащеулова, Татьяна Вадимовна; Герасимчук, Нина Николаевна; Компаниец, Кира Николаевна; Гончар, Алексей Владимирович
    Cardiovascular pathology is one of the frequent comorbidities in patients with chronic obstructive pulmonary disease, due to both genetic predisposition and common risk factors (smoking, senile age, male gender, sedentary lifestyle, obesity). The article shows that development of endothelial dysfunction is one of the earliest phases of pathogenesis in this setting. Endothelial dysfunction mechanisms are defined and characterized, including imbalance of vasoconstricting and vasodilating agents with the emergence of "vicious circles" that violate hematovascular homeostasis. The role of nitric oxide, endothelin-1, intercellular adhesion molecule-1 (ICAM-1) in the development of endothelial dysfunction in COPD patients is discussed. The article defines the concept of oxidative stress, the most potent oxidants and mechanisms of their damaging effect are listed. A particular attention is paid to 8-isoprostane as a golden standard in assessment of oxidative stress in patients with COPD. Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, hypertension, coronary artery disease, heart failure, nitric oxide, endothelin-1, intercellular adhesion molecule-1, 8-isoprostane.