15. Дисертації
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/7
Browse
10 results
Search Results
Item Прогностичне значення білків кальцій-чутливих рецепторів у формуванні бронхіальної астми у дітей(ХНМУ, 2024) Колісник, Вікторія ОлександрівнаБронхіальна астма є вагомою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Дане захворювання суттєво впливає на якість життя пацієнтів усіх вікових груп. Всесвітня організація охорони здоров’я налічує понад 300 млн.людей, що страждають цим захворюванням. Останніми роками прослідковується тенденція до «омолодження» бронхіальної астми, що проявляється зростанням даної патології серед дитячого населення. Незважаючи на сучасний науковий прогрес, питання діагностики бронхіальної астми у дітей дошкільного віку залишається відкритим. Проведення «золотих» методів діагностики бронхіальної астми у дітей <5 років є практично неможливими та малоінформативними. На сучасному етапі науковці пропонують розглядати бронхіальну астму в більш широкому контексті. Так, з’являються нові повідомлення, що зниження рівня 25(ОН)D3 та порушення фосфорно-кальцієвого обміну корелюють зі збільшенням частоти випадків загострення бронхіальної астми. У зв’язку зі значним ростом та поширенням алергічних реакцій серед пацієнтів дитячого віку виникає необхідність пошуку тригерних факторів та пускових механізмів розвитку бронхообструкції. З’являються повідомлення про значущість серед таких механізмів ряду білків, зокрема білків кальцій-чутливих рецепторів. Це унікальна структура, яка широко експресується в тканинах паращитоподібної залози, нирок, серцево-судинної та нервової систем. Останні дослідження підтверджують підвищення експресії кальцій-чутливих рецепторів (CaSR) у біоптатах гладенької мускулатури бронхів у дорослих. У доступних наукових джерелах дослідження активності кальцій-чутливих рецепторів серед пацієнтів дитячого віку відсутні, що і спонукає до подальших досліджень.Item Оптимізація діагностики та прогнозування порушень імунної відповіді та ендотеліальної функції у дітей, хворих на бронхіальну астму(ХНМУ, 2024) Андрущенко, Віра Віталіївна; Andrushchenko, ViraМетою дослідження було удосконалення діагностики та прогнозу прогресування тяжкості бронхіальної астми у дітей на підставі вивчення маркерів ендотеліального пошкодження, цитокінового профілю та імунної відповіді. У дослідженні проаналізовано та розширено наукові дані щодо факторів ризику формування тяжкого перебігу бронхіальної астми, а саме є обтяжений сімейний анамнез на наявність алергійних захворювань, наявність у близьких родичів бронхіальної астми, дебют бронхіальної обструкції у віці до одного року, наявність супутньої алергопатології у дітей, хворих на бронхіальну астму (алергічний риніт, атопічний дерматит), наявність порушень мікрофлори кишківника у ранньому віці. Доповнено наукові дані щодо функціонального стану ендотелію у дітей з бронхіальною астмою в періоді загострення шляхом виявлення підвищення рівнів фактора Віллібранда у сироватці крові. Набули подальшого розвитку дані щодо участі про та протизапальних цитокінів у формуванні хронічного запалення у пацієнтів з бронхіальною астмою ( зростанням рівнів IL-2,IL-4 та зниженням рівнів γ-ІН у сироватці крові). Набули подальшого розвитку дані щодо зміни імунної відповіді, що проявляється у порушенні стану клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету. Доповнено наукові дані стосовно функціональності імунної відповіді на патологічний процес у дітей при БА, за рахунок поглибленого вивчення фагоцитарної ланки імунітету (продукція АФК нейтрофілами, загибель нейтрофілів шляхом некрозу).Item Предиктори розвитку функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей шкільного віку та підлітків(ХНМУ, 2024) Казарян, Лариса Володимирівна; Kazaryan, Larisa VolodymyrivnaУ дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - покращення ефективності діагностики та прогнозування деяких найбільш поширених функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) у дітей шкільного віку та підлітків шляхом визначення предикторів розвитку захворювань на підставі вивчення клініко-параклінічних даних, психологічного стану; рівня серотоніну в крові, показників якості життя, харчування, фізичної активності, малорухомого способу життя, розробки математичної моделі прогнозування тяжкості перебігу ФГІР. Об’єктом дослідження стали функціональна диспепсія (ФД) та поєднані функціональна диспепсія та синдром подразненого кишечника (СПК). Предметом дослідження були клінічні особливості абдомінального, диспепсичного, астенічного синдромів, психологічний стан, визначення рівня серотоніну в крові, показники якості життя, харчування, фізичної активності та сидячої активності. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 110 дітей від 6 до 18 років з функціональними гастроінтестинальними розладами на базі КНП «Міська дитяча поліклініка №23» ХМР за період 2019-2023 роки. Серед них із функціональною диспепсією 66 дітей, 44 дитини із поєднаними ФД та СПК. Контрольну групу склали 30 здорових дітей. У роботі використано аналіз клініко-параклінічних даних; антропометрію з оцінкою фізичного розвитку; анкетно-опитувальні методи; лабораторні методи дослідження: визначення рівня серотоніну в крові методом флюоресценції; аналітико-статистичні методи дослідження. Уперше на підставі вивчення клініко-параклінічних даних було визначено фактори ризику переходу функціональної диспепсії у поєднання функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків. Доповнено наукові дані щодо особливостей клінічного перебігу поєднаних функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Уперше було виявлено, що частота дітей із критичним рівнем вираженості депресивних симптомів була вірогідно вище у групі з поєднаними функціональною диспепсією та синдромом подразненого кишечника. Отримано нові дані щодо патогенетичної ролі серотоніну на формування клінічних симптомів функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника. Доповнено наукові дані щодо оцінювання якості життя у дітей із окремими функціональними гастроінтестинальними розладами. На підставі розробки індексів споживання окремих продуктів у дітей із функціональними гастроінтестинальними розладами, вивчено питання щодо впливу порушення режиму та якості харчування на формування функціональної диспепсії та поєднаної функціональної диспепсії й синдрому подразненого кишечника у дітей. Отримані нові дані щодо впливу малорухомого способу життя на формування функціональних гастроінтестинальних розладів. Діти із функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, зокрема із поєднаною патологією, ведуть малорухомий спосіб життя, про що свідчать, незалежно від віку, низькі показники фізичної активності та високі показники сумарної сидячої активності. Вперше розроблена математична модель прогнозування переходу функціональної диспепсії в поєднані функціональну диспепсію та синдром подразненого кишечника у дітей шкільного віку та підлітків, яка враховує сукупність прогностично значущих факторів ризику і дозволить розробити профілактичні заходи та попереджати формування поєднаних ФД та СПК.Item Оптимізація діагностики та підходів до лікування хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами(2023) Орлова, Наталя ВасилівнаДисертація присвячена оптимізації діагностики та підходів до лікування хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами шляхом визначення поведінкових реакцій, добового рівня вільного кортизолу з сечею, відповіді на фізичну терапію. Об’єктом дослідження став хронічний біль у дітей. Клінічний матеріал представлено даними стану здоров’я 92 дітей віком від 11 місяців до 7 років. Серед них 57 хлопчиків та 35 дівчаток. Основна група включала 64 дітей з паралітичними сидромами, а саме: 38 дітей з паралітичними синдромами та хронічним болем, 26 дітей з паралітичними синдромами без болю. В якості групи контролю включено дані 28 практично здорових дітей. Для діагностики хронічного болю використовували клініко-анамнестичні дані, показники маси тіла, зросту, шкали оцінки болю NCCPC-R і r-FLACC, які демонструють поведінкові реакції та клінічні ознаки хронічного болю. Проводили визначення джерела болю за спеціально розробленим «Чек-листом», зміни психоемоційного стану батьків дітей з паралітичними синдромами за допомогою «Оригінального опитувальника для батьків/законних представників (опікунів)». Для поглибленого вивчення ранньої діагностики хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами використовувати визначення добового рівня вільного кортизолу в сечі. Використовували непараметричні методи статистичної обробки матеріалу, аналіз Краскела-Уолліса, логістичний регресійний аналіз, ROC-аналіз та кросс-табулювання. Запропоновано нові підходи для оптимізації діагностики та лікування болю у дітей з паралітичними синдромами, що підвищує якість життя дітей з паралітичними синдромами та їх сім’ї.Item Удосконалення прогнозування перебігу та виходів інфекційного мононуклеозу у дітей на підставі клініко-імунологічних проявів хвороби та структурної організації лімфоцитів крові хворих(2021) Колесник, Яна ВолодимирівнаГерпесвірусні інфекції (ГВІ) залишаються актуальною проблемою сучасної педіатрії. Насамперед це пов’язано з їх широким розповсюдженням, здатністю до довічної персистенції з періодичною активацією та переходом латентних форм в маніфестні і генералізовані. На думку експертів ВООЗ (2018), в даний час мова йде про пандемію герпесвірусних інфекцій: до 90% дорослого і дитячого населення планети інфіковано герпес-вірусами (ГВ), при цьому у 50% з них відзначають маніфестні форми інфекції. Інфекційний мононуклеоз (ІМ) є найбільш поширеним, характерним клінічним проявом герпесвірусних інфекцій. Згідно МКХ – 10 в блоці «Інфекційний мононуклеоз» (B27) включено: гамагерпесвірусний мононуклеоз, який спричинює вірус Епштейна – Барр (ВЕБ), цитомегаловірусний мононуклеоз, мононуклеоз неуточненої інфекційної природи. Однак більшість вчених пов'язують цю хворобу саме з вірусом Епштейна-Барр, (герпесвірус 4 типу). У світі на інфекційний мононуклеоз щорічно хворіють від 16 до 800 осіб на 100 тис. населення. За даними ВООЗ (2016), понад 50% дітей перших 10 років і 80-90% дорослих мають специфічні до вірусу антитіла як маркер попереднього інфікування. Рівень інфікованості дорослого населення України - майже 100%, а дитячого – більш ніж 50% [8, 9], при цьому у 50% з них відзначають рецидивуючий перебіг хвороби. У доступній літературі достатньо ґрунтовно висвітлено питання етіології, клініки та лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу у дітей. Однак деякі складові патогенезу хвороби залишаються не до кінця вивченими, дискутабельними з наукової та практичної точок зору. Відомо, що клінічні прояви будь-якого захворювання, у тому числі й інфекційного мононуклеозу, у багатьом визначаються факторами імунної відповіді, які включають клітинну та гуморальну ланку імунітету. Останні здатні надмірно посилювати запальні ефекти та сприяти до загасання клінічних проявів хвороби, або напроти, приводити до несприятливого перебігу захворювання: його хронізації, а нерідко – формуванню патологічних змін, загрозливих життю людини. Серед факторів клітинної ланки імунітету надзвичайно важливу роль, відіграють лімфоцити крові, які впливають на всі етапи імунної відповіді, визначаючи їх своєчасність, силу і адекватність. Серед останніх на сучасному етапі велику зацікавленість вчених привертають CD4 T-клітини (Th1 та Th2 лімфоцити), які безпосередньо приймають участь у багатьох процесах життєдіяльності дитячого організму. Незважаючи на встановлення факту їх участі у продукції цитокінів, та в подальшому успішному формуванні імунної відповіді, роботи, присвячені визначенню їх ролі у розвитку, перебігу та наслідках ІМ у дітей є малочисленими, а результати – досить суперечливими. Мало робіт, які присвячені питанням взаємозв'язку В-лімфоцитів, які розпізнають антигени, виробляючи при цьому специфічні антитіла та Т-клітин індукторно-хелперного ряду. Між тим, ряд антигенів може викликати надмірну активацію і проліферацію В-лімфоцитів без участі Т-лімфоцитів, що в подальшому сприяє розвитку тяжких форм і несприятливого перебігу захворювань. Безперечна роль у формуванні перебігу та виходів інфекційного мононуклеозу належить гуморальному імунітету. Відомо, що саме фактори гуморальної ланки імунної відповіді забезпечують клінічну виразність маніфестного періоду захворювання, а параметри її можуть бути, можливо, прогностичними критеріями . На сучасному етапі роботи, присвячені визначенню ролі структурного стану імунокомпетентних клітин і значущості його в реакції на антигенний подразник малочислені, а результати – неоднозначні. Серед структур клітини важливу роль відіграє її плазматична мембрана та мікров’язкостні властивості внутрішньоклітинного середовища, що забезпечують інфекційну чистоту клітини, іонний транспорт, електричну збудливість, міжклітинну комунікацію та інше. Порушення будь-якої з цих властивостей може призводити до зміни життєдіяльності клітини або навіть її загибелі. Таким чином, на сучасному етапі вченими досить докладно описані питання імунорегуляції інфекційних захворювань. У доступній літературі вказується на важливу роль клітинної і гуморальної ланок імунітету у формуванні перебігу та виходів багатьох інфекційних захворювань. Однак, не дивлячись на інтенсивні дослідження ролі факторів імунітету, до цього часу не розроблені методи ранньої діагностики несприятливого перебігу та виходів ІМ у дітей, які спираються на клініко-імунологічні показники. Залишаються невирішеними і надзвичайно складними питання структурної організації імунокомпетентних клітин, що визначають адекватність і своєчасність імунної відповіді хворих, а звідси і розвиток можливих варіантів перебігу та виходів захворювання. Комплексний аналіз подібних досліджень, на наш погляд, може бути джерелом розробки нових шляхів прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу, що дозволить своєчасно провести необхідні лікувальні заходи, які в подальшому допоможуть уникнути небажаних його виходів.Item Обгрунтування комплексної профілактики та лікування хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей, хворих на муковісцидоз(2021) Ткаченко, Марина ВікторівнаItem Удосконалення прогнозування перебігу бронхіальної астми у дітей з урахуванням фенотипу, асоційованого з тимусним стромальним лімфопоетином(2020) Кожина, Ольга СергіївнаЗа стандартизованою методикою ISAAC анкетовано 5926 дітей м. Харкова та 6330 дітей районів Харківської області (усього – 12256 дітей). Визначено розповсюдженість симптоматичних проявів БА – 10,9 %: у молодшому шкільному віці – 12,0 %; у підлітковому віці – 9,5 % без вірогідної різниці між мешканцями міста та сільської місцевості. За останні 19 років у регіоні виявлено тенденції до зменшення як розповсюдженості (у 2 рази), так і тяжкості (у 3 рази) "wheezing". Сучасні особливості перебігу БА у дітей визначено на підставі аналізу клініко-параклінічних ознак хвороби у 185 дітей віком від 6 років до 18 років. Вивчено рівні ТСЛП у сироватці крові дітей; виявлено вірогідне підвищення рівнів ТСЛП при тяжкому перебігу хвороби. Схарактеризовано фенотип БА, асоційований з високим рівнем сироваткового ТСЛП: тяжкий персистуючий перебіг БА (Р=0,05); переважання чоловічої статі (Р=0,05); значна тривалість захворювання (більше 9 років; Р=0,045); наявність АР (Р=0,028); обтяжена спадковість з алергії (Р=0,015); зниження відносної кількості лімфоцитів (Р=0,05); абсолютної кількості СD4 (Р=0,02) та підвищення HСT спонтанного (Р=0,05) порівняно з БА у дітей з низьким рівнем ТСЛП. Методом бінарного логістичного регресійного аналізу на підставі аналізу 142 факторів були відібрані значущі предиктори та створено математичну модель прогнозування тяжкого перебігу БА зі специфічністю - 0,85; чутливістю – 0,90.Item Клінічні та імунопатогенетичні особливості шигельозу у дітей інфікованих Helicobacter pylori(2018) Курлан, Наталія ЮріївнаItem Медико-соціальне обґрунтування моделі управління якістю життя дітей з ожирінням(2019) Помогайбо, Катерина ГеоргіївнаДисертаційна робота представляє результати комплексного медико-соціального дослідження поширеності, факторів ризику, якості життя та стану медичної допомоги дітям із ожирінням та надмірною вагою. Під час дослідження були розроблені методи прогнозування ризику виникнення зайвої ваги у дітей та підлітків, вивчення якості життя дітей з ожирінням, модель основних компонентів та прогностична матриця якості життя дітей з цією патологією. На основі результатів дослідження обґрунтовано та розроблено оптимізовану модель управління якістю життя дітей з ожирінням, яка складається з предметів, об’єкта управління, блоку наукового регулювання, ресурсного забезпечення та включає основні вказівки для вирішення проблеми. Визначено: мету, завдання, принципи запропонованої моделі, спрямованість основних стратегій та комплексних заходів щодо оптимізації якості життя дітей з ожирінням. Щоб підкреслити важливість розробленої моделі для системи охорони здоров’я, була відокремлена функціональна та оптимізована структура медичної допомоги дітям з ожирінням. Запропонована модель була оцінена експертами на належному рівні. Окремі компоненти моделі були введені в практику охорони здоров’я, що покращить якість життя та медичну допомогу для дітей з ожирінням.Item Медико-соціальне обґрунтування оптимізації системи управління якістю медичної допомоги дітям з цукровим діабетом(2010) Чумак, Любов ІгорівнаДисертація присвячена обґрунтуванню оптимізації системи управління якістю медичної допомоги дітям з цукровим діабетом, яка спрямована на зниження рівня захворюваності та підвищення результативності медико-санітарної допомоги дітям. У комплексному соціально-гігієнічному дослідженні виявлено особливості стану здоров'я дітей з цукровим діабетом, встановлено наявність резервів удосконалення медичної допомоги, розроблено методику прогнозування ризику розвитку цукрового діабету у дітей раннього віку для удосконалення системи первинної профілактики захворювання. В результаті дослідження розроблена і адаптована до сучасних вітчизняних умов методика дослідження і оцінки якості життя дітей з цукровим діабетом, складена інформаційно-прогностична матриця, згідно з якою можливе прогнозування змін рівня якості життя в залежності від впливу певних чинників і обмежень. Досліджено та оцінено рівні якості життя дітей з цукровим діабетом на індивідуальному і популяційному рівнях. У дисертації досліджені особливості поширеності та фактори ризику розвитку цукрового діабету. Науково–обґрунтована, розроблена та впроваджена в практику охорони здоров’я оптимізована система управління якістю медичної допомоги дітям з цукровим діабетом, що складається з двох взаємодоповнюючих моделей: структурно-функціональної та інформаційно-методичного забезпечення. Невід’ємними складовими запропонованої оптимізованої системи стали її якісно нові елементи – прогнозування ризику розвитку захворювання на доклінічній стадії, дослідження якості життя хворої дитини в динаміці та задоволеності якістю медичної допомоги, впровадження експертів для оцінки якості медичної допомоги. Запропонована оптимізація системи управління якістю медичної допомоги дітям з цукровим діабетом передбачає стандартизацію, управління ресурсами, технологією та результатом для раціонального використання ресурсів охорони здоров’я.