15. Дисертації
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/7
Browse
2 results
Search Results
Item Діагностика та патогенетичне обгрунтування корекції дискоординованої пологової діяльності(2021) Звягіна, Наталія ЮріївнаItem Діагностика та патогенетичне обґрунтування корекції дискоординованої пологової діяльності(2021) Звягіна, Наталія ЮріївнаДисертаційна робота присвячена актуальному питанню сучасного акушерства, а саме покращенню перебігу пологів, стану матері, плода та новонародженого шляхом удосконалення діагностики та патогенетичного обґрунтування корекції дискоординації пологової діяльності. Для досягнення мети було виконано наступні етапи роботи: ретроспективний аналіз частоти ДПД, перебіг та вихід пологів у 200 жінок, які народжували у Харківському Регіональному перинатальному центрі. Ретроспективний аналіз порушень скорочувальної діяльності матки в пологах показав високу частоту ДПД у первісток (81%), які мали обтяжливий соматичний діагноз (65%), порушення менструального циклу (44%), що могло порушити їх адаптаційні та ендокринні можливості. Наявна акушерська патологія (прееклампсія, переношування, несвоєчасне вилиття вод) також сприяли розвитку ДПД, що призвело до високої частоти дистресу плода (20,5%) оперативного розродження (32%), пологового травматизму (21,5%), незадовільного стану плода (54,5%) материнської (4%) та перинатальної захворюваності (24,5%). У проспективній частині дослідження було обстежено 120 роділь - 30 жінок з нормальним перебігом пологів (І контрольна група) та 90 роділь з дискоординацією пологової діяльності (основна група), з яких у ІІ групу (n=30) увійшли роділлі, яким корекція ДПД проводилась за допоіогою токолітичних засобів (гексопреналін); до ІІІ групи (n=30) були залучені роділлі, яким для корекції пологової діяльності проведена реґіонарна (епідуральна) анестезія з введенням анестетику в субарахноідальний простір; у IV групі (n=30) роділлям проводилась комплексна медикаментозна корекція ДПД лікарським засобом, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін. При обстеженні жінок використовували загальноприйняті методи: збір анамнезу, скарг, огляд, клініко-лабораторні дослідження, ультразвукове і допплерометричне дослідження фетоплацентарної гемодинаміки. У пологах використовували інструментальний метод - кардіотокографію (непрямий метод) і вели партограму. Клініко-гістерографічне дослідження проведено у роділь всіх клінічних груп неодноразово (до початку лікування ДПД та після) з метою визначення ефективності терапії. Аналіз гістерограм виявив наступну патологію: у 37 роділь (41,1%) виявлено порушення координації між правою та лівою половинами матки, при цьому особистий ритм скорочень мав як правий так і лівий маточний кут, а домінанта скорочень по амплітуді та тривалість зміщались в тіло матки (горизонтальна форма ДПД). У решти жінок була виражена домінанта нижніх відділів (тіла та нижнього сегменту) матки за інтенсивністю, тривалістю та частотою скорочень (вертикальна форма ДПД). Поєднання кількох видів дискоординованих маточних скорочень діагностовано у 7 (7,7%) роділь. Результати дослідження показали, що у ІІ групі, де корекція пологової діяльності проводилась згідно з клінічним протоколом токолітиками, скорочувальна діяльність матки нормалізувалась лише у 33,3%. У ІІІ групі, де корекція ДПД проводилась за допомогою реґіонарної анестезії, кількість жінок, в яких нормалізувалась СДМ досягла 54,5% роділь. У IV групі, де корекцію дискоординації пологової діяльності проводили комплексно за допомогою препарату, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін, кількість роділь, у яких нормалізувалась скорочувальна діяльність матки та пологи закінчились самостійно, сягнула 66,7%. Також необхідно відзначити, що в цій групі маткова активність, тривалість, амплітуда і частота переймів наближалася до показників фізіологічних пологів.