Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/151

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 47
  • Thumbnail Image
    Item
    Прогнозування перебігу ЦД 2 типу у хворих з ожирінням шляхом визначення вмісту адипокіну хемерину
    (ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», 2024-03-21) Пасієшвілі, Людмила Михайлівна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Карая, Олена Володимирівна; Загребельська, Анжела Валеріївна; Шапкін, Вадим Євгенович; Литвинова, Анастасія Михайлівна
    В останні роки в якості показника, що впливає на метаболічні зміни при цукровому діабеті (ЦД) розглядається адипокін хемерин, який є плейотропним фак-тором та бере участь у запаленні, адипогенезі, ангіогенезі та енергетичному обмі-ні. Хемерин є одним із сигнальних молекул жирового походження. Крім того доведе-но, що біла жирова тканина функціонує як довгостроковий резервуар енергії, вона та-кож відома як ендокринний орган, який виділяє низку біоактивних молекул – адипо-кінів, які призводять до метаболічних змін і формування інсулінорезистентності (ІР), та зрештою спричиняють ЦД 2 типу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Метаболічний синдром у дітей та підлітків, сучасні стратегії його діагностики та корекції у практиці сімейного лікаря
    (sci-conf.com.ua, 2024-04-28) Діденко, Катерина Андріївна; Кадашева, Софія Олександрівна
    У 2022 році 2, 5 млрд дорослих мали надлишкову вагу з них 890 млн живуть з ожирінням. 37 млн дітей до 5 років мають зайву вагу або ожиріння. У віці 5-19 років більше 390 млн дітей страждають на надлишкову вагу або ожиріння. Глобальна розповсюдженість надлишкової ваги, ожиріння та метаболічного синдрому досягла наразі масштабів епідемії. Це повʼязано зі змінами у ставленні до здоровʼя, харчової поведінки і способу життя, а саме: зі збільшенням споживання висококалорійної їжі та солодких напоїв, малорухливим способом життя, відсутністю фізичних вправ. Також зростає розповсюдженість повʼязаних з ними наслідків - серцево-судинних захворювань (ССЗ) та цукрового діабету (ЦД) ІІ типу. [1] Тому раннє виявлення даної проблеми та її корекція стає дуже важливим на етапі первинної медичної допомоги, а саме у практиці сімейного лікаря.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив ожиріння на розвиток сечокам’яної хвороби
    (el-conf.com.ua, 2024-03-29) Бобро, Лілія Миколаївна; Рзаєва, Айтадж Акіф кизи; Ахмаіді, Маліка
    Ожиріння та надмірна вага є двома найбільш серйозними проблемами охорони здоров'я, поширеність яких в останні роки зростає. При цьому було виявлено кілька ускладнень, які серйозно впливають на стан здоров'я пацієнтів. Нині абдомі-нальне ожиріння досягло стадії епідемії і є важливою проблемою для органів охорони здоров'я в усьому світі. Епідеміологічні дослідження показали, що ризик сечокам'яної хвороби збільшу-ється зі зростанням індексу маси тіла. Метаболічний синдром (МС) і цукровий діабет (ЦД) пов'язані зі збільшенням захворюваності на сечокам'яну хворобу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патогенетичне та клінічне значення морфогенетичних білків сироватки крові у розвитку вторинного остеопорозу у хворих з цукровим діабетом 2 типу та ожирінням.
    (ХНМУ, 2024-06-19) Марченко, Анастасія Сергіївна
    АНОТАЦІЯ Марченко А. С.. Патогенетичне та клінічне значення морфогенетичних білків сироватки крові у розвитку вторинного остеопорозу у хворих з цукровим діабетом 2 типу та ожирінням – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 14.01.02 - «Внутрішні хвороби» (222 – Медицина). Харківський національний медичний університет, Харків, 2024. Мета роботи: підвищення ефективності діагностики та прогнозування перебігу остеопенічних станів у хворих на цукровий діабет 2 типу та ожиріння на підставі оцінки рівнів морфогенетичних білків крові: фактору росту фібробластів 23, склеростину та хемерину. Проведений нами кореляційний аналіз дозволив виявити наявність взаємозв'язку між склеростином та ЛПНЩ (r=+0,47; p<0,05). Також виявлені сильні та середні кореляційні зв'язки між біологічними маркерами (склеростин та хемерин) та показниками вуглеводного стану (інсулін, глікемія) (r=+0,84; r=+0,32; p<0,05 та r=+0,84 r=+0,76; p<0,05), антропометричними показниками (ІМТ, ОТ/ОС, маса тіла), САТ та між ФРФ-23 та ОТ/ОС (r=+0,74; p<0,05). Проведення дискримінантного функціонального аналізу дозволило встановити достовірність впливу рівнів склеростину, хемерину та фактора росту фібробластів 23 на зниження щільності кісткової тканини (p<0,05). На підставі визначення рівнів склеростину, хемерину та фактора росту фібробластів 23 була побудована математична модель прогнозування виникнення остеопорозу у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ожирінням. Аналіз отриманих відношень шансів прогностичної моделі довів, що модель має прогностичні властивості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патогенетичне значення фактора зростання фібробластів-23 у прогнозуванні ускладнень цукрового діабету 2 типу, що перебігає в поєднанні з ожирінням
    (Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, 2024) Марченко, Анастасія Сергіївна; Пасієшвілі, Людмила Михайлівна
    Цукровий діабет 2 типу (ЦД 2 типу) розглядається як глобальна проблема охорони здоров’я з надзвичайно високим економічним тягарем не лише для сім’ї, а й країни загалом. У 90-95% хворих з ЦД 2 типу спостерігається різний ступінь ожиріння. Одним із напрямків формування ускладнень ЦД 2 типу розглядають ураження кістково-м’язового апарату, а саме, порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), тобто архітектоніки кістки, що проявляється розвитком вторинних остеопоротичних станів. Групу факторів зростання фібробластів (ФЗФ), яким притаманна регуляторна спрямованість дії на обмін речовин, розглядають як один з механізмів, що запускається при ЦД. Серед цієї групи регуляторних білків розглядають фактор зростання фібробластів 23 (ФЗФ-23). Тобто, у хворих на ЦД 2 типу з надлишковою вагою та ожирінням формуються умови до підвищення синтезу ФЗФ-23, який є одним з факторів порушення мінерального обміну. Тому, метою нашого дослідження стало дослідження вмісту та визначення ролі ФЗФ-23 в формуванні вторинного остеопорозу у хворих на ЦД 2 типу, що перебігає на тлі ожиріння. До роботи було залучено 103 хворих з цукровим діабетом 2 типу, який у 83 випадках перебігав на тлі підвищеної маси тіла або ожиріння (основна група). З метою визначення впливу ожиріння на зміни в показниках ФЗФ-23 була сформована група порівняння із 20 хворих на ЦД 2 типу та нормальною масою тіла (НМТ). Вік пацієнтів при коморбідності нозологій склав 43 ± 4,6 років, при ізольованому перебігу ЦД 2 типу – 44,1 ± 2,1  років. Анамнез захворювання ЦД в середньому по групах коливався від 1 до 13  років (в середньому 6,7 ± 2,4  роки). Контрольні показники ФЗФ-23 були отримані у сформованій групі з 20 практично здорових пацієнтів аналогічного віку та статі. Діагноз ЦД 2 типу було узгоджено при оцінці критеріїв уніфікованого протоколу надання медичної допомоги «Цукровий діабет» (Наказ МОЗ України від 21.12.2012 р. № 1118). Тобто всі обстежені хворі на ЦД 2  типу знаходилися в стадії субкомпенсації та мали середній ступінь тяжкості захворювання. Наявність та тяжкість ожиріння оцінювали згідно з критеріями International Diabetes Federation (IDF, 2005) на підставі розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) за формулою Кетле. При обстеженні 83 хворих на ЦД 2 типу з ожирінням визначено вірогідне підвищення у сироватці крові фактора зростання фібробластів-23 (ФЗФ-23), яке корелювало з остеопоротичними змінами при проведенні двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії. Тобто, показник ФЗФ-23 можна використовувати в якості маркера стану мінеральної щільності кісткової тканини та контролю лікувальних заходів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Клініко-патогенетична роль остеопротегерину, інтерлейкину-18 та матриксної металопротеїнази-9 у метаболізмі кісткової тканини хворих на остеоартрит та ожиріння
    (ХНМУ, 2023) Літвинова, Анастасія Михайлівна
    Клініко-патогенетична роль остеопротегерину, інтерлейкіну–18 та ММП-9 у метаболізмі кісткової тканини хворих на остеоартрит та ожиріння. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 14.01.02 - «Внутрішні хвороби» (222 – Медицина). Харківський національний медичний університет, Харків, 2023. Метою роботи була оптимізація діагностики, прогнозування перебігу та раннього формування ускладнень у хворих молодого віку на остеоартрит та ожиріння на підставі оцінки рівня остеопротегерину, інтерлейкіну-18 та матриксної металопротеїнази-9. У роботі прийняло участь 125 хворих на остеоартрит (ОА), який у 75 випадках перебігав на тлі підвищеної маси тіла або ожиріння (основна група). 50 осіб склали групу порівняння, до якої увійшли пацієнти на ізольований перебіг остеоартриту. Групи було порівняно за віком 30,92 ± 0,55 років (основна) та 30,95 ± 0,55 років (порівняння) та статтю - в обох групах переважали чоловіки (по 64%). За критерієм Манна-Уїтні U = 1110, p = 0,07 і статтю (КХП, χ2 = 0,251, df = 1, р = 0,874). Таким чином, пацієнти обох груп за розподілом за гендерними ознаками та віком були тотожними. До контрольної групи увійшло 37 практично здорових осіб аналогічного віку (30,95±0,55 років) та статі (65% чоловіків та 35% жінок), що дозволило співставити отримані результати. Тривалість остеоартриту в основній групі хворих була в межах 2-14 років з інтерквартеріальним розмахом 3-6 (ІР) років і з медіальною тенденцією – 4 роки. Аналогічні показники в групі порівняння відповідали: 2-13 років, ІР – 3-6 років та медіальна тенденція – 5 років. На підставі результатів опитування було встановлено, що найчастішими клінічними ознаками при остеоартриті в обох групах був больовий суглобовий синдром, який мав різну локалізацію, інтенсивність, виразність та тривалість. Виникнення болю залежало від положення хворого: посилювався при ходьбі та стоячи. Найбільш тяжкий перебіг остеоартриту спостерігався при поєднуваному враженні колінних і тазостегнових суглобів, та в разі залучення багатьох суглобів. Якщо в першому випадку це можна пояснити додатковим навантаженням на дані суглоби надмірною вагою та ожирінням, а також гормональною активністю жирової тканини, то в разі розвитку поліартриту – множинність залучених суглобів сприяла більш «виразному» запаленню через сумарний прояв запальної реакції (збільшення рівня ІЛ-18) і процесам ремоделювання кісток (збільшення вмісту остеопротегерину) з розвитком остеопенічних станів. Враховуючи вік хворих (від 18 до 44 років), клінічні прояви остеоартриту на тлі надлишкової ваги або ожиріння, можна припустити прогресування хвороби й ранній розвиток ускладнень – ремоделювання кісткової тканини. Одними із імунних показників, що відбивають патологічний процес у суглобах, вважають групу прозапальних цитокінів, а в нашому випадку - це ІЛ-18. Дослідивши вміст показника прозапального цитокіну ІЛ-18 у хворих обох груп на остеоартрит, було встановлено вірогідне його підвищення. Також визначено кількісне переважання показника при зміні ІМТ в порівнянні з пацієнтами на ОА без надлишкової ваги. Дана обставина, на нашу думку, була результатом не тільки запальних змін у периартикулярних тканинах уражених суглобів, що є закономірним при загостренні процесу, а також хронічного постійного повільного запального процесу в суглобах через підвищений його синтез хондроцитами, остеобластами та макрофагами. Низкою авторів доведено, що в хворих на ОА у стадії «спокою» відзначається підвищена концентрація ІЛ-18 у синовіальній рідині, синовіальній оболонці, хрящі та плазмі крові. Також активний синтез означеного цитокіну відбувається клітинами (адипоцитами) жирової тканини. Таким чином, перебіг ОА іде безперервно. Патогенез ОА можна характеризувати як ланцюгову реакцію з постійною напругою імунної системи. Одночасно було встановлено, що показник ІЛ-18 мав пряму залежність від ступеня ожиріння (був найвищим при II ст. ожиріння), рентгенологічної стадії ураження суглобів (максимальний при III ст.) та локалізації патологічного процесу ( поєднання великих суглобів та множинних ураженнях). У той же час, на активність ІЛ-18 не впливали стать хворих та вік. Таким чином, перебіг ОА не є локалізованим процесом у тканині хряща, яка не бере участі в запальній реакції, а його перебіг є результатом залучення до патології периартрикулярних тканин, а при ожирінні - ще й адипоцитів. Стан кістково-хрящової тканини досліджували за допомогою вмісту остеопротегерину (OPG) в плазмі крові, який розглядають в якості маркера враження хряща. Більшість дослідників відмічає підвищення концентрації даного глікопротеїну кісткової тканини на початкових стадіях ОА, що дає підстави припустити, що OPG можна розглядати як ранній маркер виявлення ОА (особливо в осіб молодого віку) та як цінний біологічний маркер для прогнозування тяжкості враження суглобів. У роботі доведено, що перебіг остеоартриту в осіб молодого віку супроводжувався збільшенням вмісту остеопротегерину, показник якого, вірогідно, зростав при наявності ожиріння. Встановлено, що рівень остеопротегерину мав залежність від стадії ожиріння, вираженості рентгенологічних змін у суглобах та локалізації процесу. При цьому перебіг остеоартриту в осіб молодого віку супроводжувався формуванням остеопоротичних станів, які найчастіше (24% проти 10%) виникали в пацієнтів з ожирінням. Отже, розвиток остеопоротичних змін у молодих хворих з ОА та при його поєднанні з ожирінням супроводжувався підвищенням синтезу OPG – глікопротеїну, який бере участь у процесах ремоделювання кісткової тканини. Формуються умови не тільки до дистрофічних змін хрящової тканини, а також до зміни архітектоніки кісткової тканини, що сприяє формуванню ускладнень. У прогресуванні ОА значну роль відіграє збільшення продукції прозапальних цитокінів (ІЛ-18), які індукують експресію матриксних металопротеїназ (ММР) та ейкозаноїдів, здатних викликати пригнічення синтезу колагену і протеогліканів та пошкодження суглобового хряща, а також сприятливих клітин. Вважається, що матриксні металопротеїнази руйнують позаклітинний матрикс, експресуються в тканинах суглобів і відіграють вирішальну роль у руйнуванні суглобів при ОА. У роботі показано, що у хворих молодого віку на остеоартрит відбувалося збільшення показника ММР-9, яке набувало вірогідних відмінностей при приєднанні ожиріння. Показник ММР-9 у хворих на ОА залежав від рентгенологічної стадії захворювання, локалізації процесу та кількості утягнутих суглобів, але не корелював зі статтю пацієнтів. Низкою дослідників доведено, що ММР-9 впливає на пошкодження хрящів та вірогідно сприяє апоптозу суглобових хондроцитів на більш тяжких стадіях ОА. Основним механізмом дії ММР-9 на суглоб може бути інгібування диференціації хряща. Тобто встановлене збільшення даного показника може бути результатом гіперактивності системи міжклітинного матриксу, який може посилювати тяжкість перебігу ОА. Таким чином, вміст ММР-9 можна використовувати в якості маркера стану хрящової тканини та міжклітинного матриксу. Надані результати слугували підставою до визначення стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у молодих хворих з ОА та ожирінням. Було встановлено, що у молодому віці формування остеопоротичних станів відбувалося у 24% хворих зі зміненю масою тіла проти 10% - при ОА без надлишкової ваги. Було доведено, що перебіг ОА в осіб молодого віку з ожирінням супроводжується підвищенням синтезу OPG – глікопротеїну, який бере участь у процесах ремоделювання кісткової тканини. Тобто розвиток остеопоротичних змін у молодих осіб з ОА та при його поєднанні з ожирінням є закономірним результатом патогенетичної спрямованості. Отже, дослідження остеопротегерину в плазмі крові хворих з остеоартритом можна використовувати в якості маркера остеопенічних станів. На підставі визначення найбільш прогностичних маркерів остеопенічних станів розроблено математичну модель прогнозування прогресування остеопенічного синдрому в хворих молодого віку з остеоартритом та ожирінням. Основні положення та висновки дисертаційної роботи впроваджено в практику лікувально-профілактичних закладів України: Навчально-науковий медичний комплекс «Університетська клініка» ХНМУ; Державну установу «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева Національної Академії Медичних Наук України»; Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня". Результати роботи включено до навчальних програм підготовки лікарів-інтернів і курсантів кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри загальної практики - сімейної медицини та внутрішніх хвороб ХНМУ, кафедри ревматології та клінічної фармакології ХМАПО.
  • Thumbnail Image
    Item
    Спосіб прогнозування остеопенічного синдрому у пацієнтів молодого віку з остеоартритом та ожирінням
    (isg-konf.com, 2023-03-07) Літвінова, Анастасія Михайлівна; Пасієшвілі, Людмила Михайлівна; Андруша, Аліна Борисівна; Загребельська, Анжела Валеріївна
  • Thumbnail Image
    Item
    Механізм ремоделювання кісткової тканини у осіб молодого віку з остеоартритом, що протікає на фоні ожиріння
    (2022) Літвинова, Анастасія Михайлівна; Пасієшвілі, Людмила Михайлівна
    Механізм ремоделювання кісткової тканини у осіб молодого віку з остеоартритом, що протікає на фоні ожиріння
  • Thumbnail Image
    Item
    Клінічні детермінанти маніфестації коронавірусної хвороби (COVID-19)
    (издательский дом Заславский, 2021) Ковальова, Ольга Миколаївна
    Подано огляд сучасних публікацій, присвячених визначенню факторів, що впливають на інфікування, клінічний перебіг та наслідки коронавірусної хвороби (COVID-19). Наведено статистичні дані щодо частоти підвищеного артеріального тиску та несприятливих клінічних проявів вірусного захворювання в різних популяціях. Показано провідну роль ангіотензинперетворюючого ферменту 2 як функціонального клітинного рецептора для коронавірусу та його участь у формуванні множинних системних проявів COVID-19. Подається механізм пошкоджуючих ефектів тютюнопаління при вірусній пневмонії. Відповідно до літературних даних висвітлено взаємозв’язок між метаболічними порушеннями при ожирінні та ризиком тяжкого перебігу коронавірусної хвороби. З патофізіологічних позицій надається пояснення виникнення загрозливих ускладнень у хворих на нову коронавірусну інфекцію за наявності цукрового діабету — масивне ураження легень, гострий респіраторний дистрес-синдром, протромботичний стан, венозний та артеріальний тромбоз.
  • Thumbnail Image
    Item
    Метаболічні складові поєднаного перебігу остеоартриту та ожиріння
    (2021) Пасієшвілі, Людмила Михайлівна; Літвинова, Анастасія Михайлівна; Іванченко, Світлана Володимирівна; Карая, Олена Володимирівна; Голозубова, Олена Валеріївна; Діденко, Катерина Андріївна
    Метаболічні складові поєднаного перебігу остеоартриту та ожиріння