Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/151
Browse
8 results
Search Results
Item Постковідний синдром як актуальна проблема сьогодення(sci-conf.com.ua, 2024-01-22) Гудімова, Катерина Вадимівна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаПостковідним синдромом називають наслідки перенесеної коронавірусної хвороби, за яких у пацієнта зберігається патологічний стан, але його збудник в організмі не виявляється. Є припущення, що SARS-CoV-2 як збудник COVID-19 може тривалий час перебувати в організмі, як і інші коронавіруси. Постковідний синдром спостерігають у приблизно 20% людей, що перехворіли на COVID-19. Оскільки постковідний синдром зустрічається часто і може впливати майже на будь-яку систему організму, дуже важливим є слідкувати за новою інформацією стосовно цього синдрому.Item Ускладнення з боку ендокринної системи у постковідному періоді(isg-konf.com, 2024-01-16) Чорна, Дар’я Олексіївна; Бобро, Лілія Миколаївна; Марченко, Анастасія СергіївнаВірус SARS-CoV-2, що викликав пандемію нової коронавірусної інфекції у 2019 році (COVID-19), поставив систему охорони здоров'я та наукову спільноту у всьому світі перед новою проблемою. Станом на 10.01.2024 інфекція забрала 6,966,045 життів (112,418 - в Україні), а перехворіли на COVID-19 вже 701,413,950 осіб по всьому світу (5,557,995 - в Україні) [1]. Окрім основних проявів захворювання та важких ускладнень гострого періоду COVID-19, існують довгострокові зміни у постковідному періоді, які зачіпають не тільки легеневу систему, а й ендокринну, серцево-судинну, нервову, опорно-рухову, травну та сечову системи. У статті з використанням даних сучасних наукових публікацій з пошукової системи наукової інформації Google Scholar та бази даних наукової інформації PubMed описали основні наслідки, які COVID-19 може чинити на ендокринні залози.Item Ускладнення з боку серцево-судинної та дихальної систем у постковідному періоді(sci-conf.com.ua, 2024-01-18) Мозгова, Карина Валеріївна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаПостковідний синдром виникає як патологічний стан внаслідок інфікування коронавірусом COVID-19 і зберігається тривалий час (до 12 тижнів і більше) Постковідний синдром входить до МКХ-10 як U09.9 За перші три роки пандемії тяжким гострим респіраторним синдромом, спричиненим коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), етіологічним агентом COVID-19, інфіковано понад 600 мільйонів людей і спричинено понад 6 мільйонів смертей [1]. Епідемія COVID-19 є серйозним тягарем для систем охорони здоров'я та економіки всіх країн. Вірус має дуже високу інфекційність і завдає шкоди пацієнтам із важким захворюванням. Хвороба, спричинена цим інфекційним агентом, новим РНК-коронавірусом (SARS-CoV-2), була названа Всесвітньою організацією охорони здоров’я як COVID-19. SARS-CoV-2 зазвичай потрапляє в організм людини з дихальних шляхів і поступово викликає системне захворювання. Захворювання протікає у 81% випадків у легкій формі Вірус спричиняє поліорганні ураження і в першу чергу пошкоджує епітелій дихальних шляхів, епітелій тонкої кишки та ендотелій судин, які є органами з високим рівнем ангіотензинперетворювального ферменту (експресія ангіотензинперетворюючого ферменту-2Item Неврологічні ускладнення постковідного синдрому(sci-conf.com.ua, 2024-01-15) Баля, Вікторія Михайлівна; Марченко, Анастасія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаНа сьогоднішній день це питання залишається актуальним з декількох причин: це зростаюча кількість випадків COVID-19; не всі аспекти постковідного синдрому вивчені належним чином, зокрема його вплив на нервову систему, а також розуміння неврологічних ускладнень є важливим для розробки ефективних методів діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів.Item Ендотеліальна дисфункція при COVID-19 від механізму до фармакотерапії(sci-conf.com.ua, 2024-03-04) Бережна, Вікторія Сергіївна; Бобро, Лілія МиколаївнаЕндотелій, який вистилає стінки кровоносних судин. Відіграє вирішальну роль у підтримці багатьох органів, систем та гомеостаза загалом. Як відомо, ендотелій підтримує судинний тонус, гемостаз, має антиоксидантну, протизапальну та антитромботичну функцію. Якщо у цій системі стається збій, то це проявляється низкою негативних змін, які будуть впливати на гомеостаз, а саме дисфункція судинного ендотелію призводить до хронічного запалення, підвищення окисних процесів, підвищення проникнення лейкоцитів та навіть до старіння ендотелію. Ендотеліальна дисфункція є однією з ознак багатьох панваскулярних захворювань, включаючи гіпертонічну хворобу, діабет, а також ендотеліальна дисфункція була віднесена до тяжкої коронавірусної хвороби.Item Гепарин-індукована тромбоцитопенія у пацієнтів з COVID-19(sci-conf.com.ua, 2022-01-26) Бобро, Лілія Миколаївна; Прасол, Олександр Віталійович; Момот, Анна АнатоліївнаУ роботі проведено огляд наукових публікацій, використовуючи базу даних PubMed, EMBASE, Cochrane та medRxiv, в яких повідомлялося про клінічні та лабораторні характеристики та/або частоту гепарин-індукованої тромбоцитопенії (ГІТ) у пацієнтів із COVID-19. Метою дослідження був аналіз клінічних особливостей перебігу COVID-19 у пацієнтів з підтвердженим ГІТ та оцінка поширеності ГІТ у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19. Метааналіз 7 досліджень, в яких брали участь 5849 пацієнтів, показав, що загальна частота ГІТ при COVID-19 становить 0,8% (95%, ДІ 0,2%-3,2%). Середній час від початку застосування гепарину до діагностики ГІТ становив 13,5 доби. У 12 (63%) після терапії гепарином розвинулась тромбоемболія. Достовірної різниці у поширеності ГІТ між пацієнтами з COVID-19 і без COVID-19 не відзначено, але тенденція до збільшення ГІТ спостерігалася у пацієнтів у критичному стані або тих, які отримували антикоагулянти у терапевтичних дозах.Item Гепарин-індукована тромбоцитопенія у пацієнтів з COVID-19(sci-conf.com.ua, 2022-01-26) Бобро, Лілія Миколаївна; Прасол, Олександр Віталійович; Момот, Анна АнатоліївнаУ роботі проведено огляд наукових публікацій, використовуючи базу даних PubMed, EMBASE, Cochrane та medRxiv, в яких повідомлялося про клінічні та лабораторні характеристики та/або частоту гепарин-індукованої тромбоцитопенії (ГІТ) у пацієнтів із COVID-19. Метою дослідження був аналіз клінічних особливостей перебігу COVID-19 у пацієнтів з підтвердженим ГІТ та оцінка поширеності ГІТ у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19. Метааналіз 7 досліджень, в яких брали участь 5849 пацієнтів, показав, що загальна частота ГІТ при COVID-19 становить 0,8% (95%, ДІ 0,2%-3,2%). Середній час від початку застосування гепарину до діагностики ГІТ становив 13,5 доби. У 12 (63%) після терапії гепарином розвинулась тромбоемболія. Достовірної різниці у поширеності ГІТ між пацієнтами з COVID-19 і без COVID-19 не відзначено, але тенденція до збільшення ГІТ спостерігалася у пацієнтів у критичному стані або тих, які отримували антикоагулянти у терапевтичних дозах.Item Covid-19 та цукровий діабет. Огляд літератури(Молодіжна наукова ліга, 2021-04-16) Островська, Анна Миколаївна; Бобро, Лілія Миколаївна